Андрій Коваленко

Коваленко Андрій Валерійович: керівник Центру протидії дезінформації РНБО України з 26 січня 2024 року

Коваленко Андрій Валерійович — експерт з інформаційних технологій та PR-консультант, який очолює орган, що відповідає за виявлення та викриття російської дезінформації

Біографія

Андрій Валерійович Коваленко народився 14 жовтня 1989 року.

Освіта

Андрій закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, де з 2006 по 2012 рік навчався за спеціальністю «соціологія».

Сім'я

У 2021 році Коваленко, як співробітник Державного агентства рибного господарства України, подавав декларацію. У ній Андрій вказав дружину Галину Стасєєву та доньку Алісу.

Кар'єра

Трудову діяльність Коваленко розпочав наприкінці 2010 року як журналіст. З 2012 року він працював у газеті «Сегодня», а рік по тому перейшов у видання «Комментарии». З кінця 2013 по 2015 рік Коваленко обіймав посаду редактора сайту телеканалу «Еспресо», який на той момент фактично був головним медіа Майдану. Сам він пізніше згадував, що входив до команди, яка запускала цей канал.

З 2015 по 2019 рік Андрій працював редактором, а згодом першим заступником головного редактора сайту Depo.ua, а з 2019 по 2020 рік очолював це видання як головний редактор. За його власними словами, за цей час він пройшов шлях від спортивної журналістики до політичної.

З 2018 року Коваленко як експерт з питань інформаційних технологій брав участь у форумах польського Інституту східноєвропейських досліджень. Ця організація займається аналізом політичних процесів у регіоні.

З травня 2020 року Андрій обіймав посади фахівця з комунікацій у Державному агентстві рибного господарства та Державній інспекції містобудування. Крім того, він очолював медійний напрям у виборчому штабі партії «Слуга народу» в Борщагівській ОТГ.

З початком повномасштабного вторгнення Коваленко вступив до добровольчого підрозділу, згодом служив у Силах оборони як мобілізований військовослужбовець. Паралельно він вів власний блог, аудиторія якого в різних соцмережах сягала мільйона підписників.

У грудні 2023 року Андрія було направлено на посаду заступника керівника Центру протидії дезінформації при РНБО. У січні 2024 року він став співведучим проєкту «Про війну», який спільно запустили інформагентство «Укрінформ» та сам Центр.

26 січня 2024 року указом президента Коваленка було призначено керівником Центру. Цьому передував окремий указ очільника держави, який дозволив обіймати цю посаду військовослужбовцям. На момент призначення Коваленко мав звання лейтенанта ЗСУ.

Очоливши Центр, Коваленко суттєво змінив характер його роботи. За його власними словами, до його приходу структура була непублічною і мало хто розумів, чим вона займається. Одним із перших його завдань стало нарощування публічності.

Андрій виходив з того, що орган, який бореться з дезінформацією, повинен сам користуватися довірою суспільства та ЗМІ. За нього Центр запустив ютуб-канал «Мордор», присвячений культурним та історичним фейкам про Росію. Лише за два місяці без жодної реклами він набрав 10 тисяч підписників. Також з'явився окремий департамент медіаграмотності.

З 1 січня по 15 липня 2024 року сумарне охоплення всіх ресурсів Центру склало 410 мільйонів, а за період з грудня по лютий охоплення виявилося ще більшим. Він пов'язував це як із власною публічною активністю, так і з новими інформаційними продуктами, зокрема з проєктом «Станція Краматорськ» на «Укрінформі».

За Коваленка Центр почав співпрацювати з Bihus.info, платформою United24 та платформою іномовлення, щоб виходити на іноземну аудиторію, а також з волонтерами-інфлюенсерами.

Окремим напрямом стала закрита робота з американськими, німецькими та французькими партнерами й обмін інформацією з країнами НАТО. Центр підписав меморандум з OSINT-спільнотою «Мольфар» для проведення закритих розслідувань.

Коваленко виділив дві ключові теми, які, на його оцінку, Росія експлуатуватиме в інформаційній війні протягом найближчих років — мобілізацію та енергетику. Також він вказував на ризики з боку російської пропаганди на Близькому Сході, в Африці та Латинській Америці, де в Москви вибудувана значно сильніша інфраструктура, ніж ресурси, якими розпоряджається Україна.

Окремо Андрій аналізував зміну тактики російської дезінформації. Якщо раніше телеканали Медведчука та подібні їм ресурси самі формували інформаційні приводи, то зараз росіяни займаються виключно «резонуванням» уже наявних у суспільстві проблем, не маючи можливості задавати порядок денний самостійно.

Він також вказував на ТікТок як на головну платформу для поширення російських вкидів, звідки контент згодом розходиться у фейсбук, ютуб, телеграм і вайбер. А ЦПД став першим українським держорганом, який налагодив прямий діалог з європейським офісом ТікТок.

У вересні 2024 року Коваленко публічно пояснив рішення про заборону використання Telegram на службових пристроях держслужбовців, військових та працівників критичної інфраструктури. Він вказував, що месенджер зберігає листування та файли на зовнішніх серверах, частина яких розташована на території Росії, а частина — ймовірно, у Дубаї. Тому гарантій відсутності доступу російських спецслужб до цих даних немає.

У січні 2025 року Андрій представив аналітичну доповідь про мілітаризацію українських дітей на тимчасово окупованих територіях. Він розповідав, що ЦПД займається пошуком викрадачів та кураторів мереж, які залучають дітей до пропагандистської та підривної діяльності, а зібрані дані передаються до санкційних списків ЄС та США через портал «Війна і санкції».

За його словами, значна частина фігурантів цих списків — люди, які давно співпрацюють з російськими спецслужбами під виглядом діячів культури.

У червні 2026 року Коваленко заявив, що єдиним виходом з війни для російських еліт залишається усунення Володимира Путіна, який втратив зв'язок з реальністю. Андрій зазначив, що продовження нинішнього курсу Кремля загрожує не лише прихильникам війни, а й тим представникам еліти, які все ще розраховують на нормалізацію відносин із Заходом.

У липні 2026 року Андрій підтримав ініціативу британських парламентарів обмежити показ російського мультсеріалу «Маша і Ведмідь», назвавши його інструментом російської м'якої сили, орієнтованим на дитячу аудиторію. Він також заявив, що Центр давно рекомендує запровадити санкції як проти самого мультфільму, так і проти студії «Анімаккорд».