Андрій Закревський

Закревський Андрій Анатолійович: енергетичний експерт і заступник директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України

Закревський Андрій Анатолійович - експерт у нафтогазовій галузі та енергетиці, який коментує ситуацію з видобутком вуглеводнів, ціноутворенням на газ та електроенергетичним балансом країни

Біографія

Андрій Анатолійович Закревський народився 15 квітня 1977 року в місті Запоріжжя, Україна.

Освіта

З 1986 по 1989 рік Андрій відвідував середню школу №67, а з 1990 по 1991 рік - гімназію №28. Згодом Закревський здобув освіту інженера з видобутку нафти і газу. Навчання він проходив у Міжнародному науково-технічному університеті імені академіка Юрія Бугая. Андрій має ступінь бакалавра економіки та магістра у сфері видобутку нафти і газу.

Сім'я

Андрій одружений з Інною Закревською. У подружжя троє дітей.

Кар'єра

Трудову діяльність Закревський розпочав у нафтогазовій галузі в середині 2000-х років. З 2007 по 2009 рік він обіймав посаду комерційного директора ТОВ «Перша бурова компанія». З 2009 по 2010 рік Андрій працював радником у компанії «Регіон».

З 2010 по 2013 рік Закревський обіймав посаду директора з розвитку в ТОВ «Науково-технічне підприємство «Бурова техніка». Паралельно, починаючи з 2010 року, він очолив Директорат Спілки бурильників України.

У 2014 році Закревський заснував та очолив як головний редактор регіональне видання «Яблучко». Того ж 2014 року він став генеральним директором консалтингової структури, що спеціалізується на супроводі видобувних та нафтосервісних компаній України «Ньюфолк нафтогазовий консультаційний центр».

У лютому 2018 року Андрій дав розгорнуте інтерв'ю виданню Mind про те, з чого складається собівартість видобутку українського газу, і чому низька собівартість насправді сигналізує не про ефективність, а про занепад галузі та відсутність капітальних вкладень.

У 2016 році Закревський став співвласником компанії «Швейків ТМ». У 2019 році він очолив правління Асоціації «Нафта і газ України». Як керівник асоціації Закревський виступав публічним представником інтересів українських газовидобувних і нафтосервісних компаній, коментував питання ліцензування, оподаткування рентної плати за видобуток та впровадження сучасних технологій буріння, зокрема гідророзриву пласта і колтюбінгу.

Також Закревський обіймав посаду заступника директора навчально-наукового інституту нафти і газу Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Закревський виступав співвласником і керівником консалтингового агентства «Енергоджерела».

У 2020 році Андрій балотувався до Тернопільської обласної ради 8-го скликання від партії «Голос» за списком №15 в окрузі №5. Проте обраний не був.

З 2025 року Закревський обіймає посаду заступника директора Асоціації енергетичних і природних ресурсів України. У цій якості він став постійним коментатором енергетичної ситуації в країні для українських ЗМІ.

У березні 2025 року в ефірі «Еспресо» він говорив про необхідність підвищення цін на електроенергію та газ, наполягав на якнайшвидшому переході до відкритого ринку та знятті з держави зобов'язань щодо закупівлі газу.

У травні того ж року він пояснив в інтерв'ю виданню Znaj.ua, що коріння проблем української енергетики - у поєднанні успадкованої від СРСР розвиненої інфраструктури з багаторічною корупцією, яка, за його словами, стримувала розвиток галузі.

У 2026 році Закревський продовжив активно коментувати енергетичний порядок денний. Зокрема, він давав прогноз коливання вартості енергоносіїв. Також він виступав співавтором аналітичних матеріалів для видання «Хвиля» разом з Юрієм Романенком, де обговорювалися теми глобальної енергетики, зокрема підсумки «літньої енергетичної битви» між Росією та Заходом і практичні поради українцям щодо підготовки до опалювального сезону.

Окреме місце в публічній діяльності Закревського займають щотижневі аналітичні тексти про стан енергосистеми України, які він публікує протягом опалювальних сезонів останніх років. У цих матеріалах він аналізує метеорологічні прогнози європейських моделей ECMWF і GFS, оцінює навантаження на енергосистему в періоди похолодань та пояснює, як погодні умови впливають на обсяги відключень електроенергії.

Окрім сезонних прогнозів, у його авторській колонці трапляються матеріали на ширші геополітичні та економічні теми, пов'язані з енергетикою: від аналізу блокади Панамського каналу і переговорів навколо іранської нафти до розбору причин від'ємних цін на електроенергію на ринках Євросоюзу.