Барак Обама

Обама Барак: американський політик і 44-й президент США (2009–2017)

Обама Барак — перший афроамериканець, який обійняв посаду очільника Білого дому, лауреат Нобелівської премії миру

Біографія

Барак Хусейн Обама народився 4 серпня 1961 року в Гонолулу, штат Гаваї, США.

Освіта

З шести до десяти років Барак жив у Джакарті, куди переїхав разом з матір'ю та її другим чоловіком, індонезійцем Лоло Соетором. Там майбутній президент США навчався в місцевих школах. Спочатку в католицькій, потім у державній. За його власними словами, за ці роки він вільно опанував індонезійську мову.

У 1971 році хлопчика відправили назад до Гонолулу до бабусі й дідуся по материнській лінії. З п'ятого класу Обама навчався в престижній приватній школі Пунахоу на стипендію. Школу він закінчив у 1979 році.

Барак два роки провів у коледжі Оксідентал у Лос-Анджелесі, а потім перевівся до Колумбійського університету в Нью-Йорку, де вивчав політологію зі спеціалізацією на міжнародних відносинах. Диплом бакалавра Обама отримав у 1983 році.

Через п'ять років він вступив на юридичний факультет Гарвардського університету. На першому курсі він став редактором журналу Harvard Law Review, а на другому — першим темношкірим президентом видання за всю історію журналу.

У 1991 році Барак закінчив юридичний факультет з відзнакою, здобувши ступінь доктора права.

Сім'я

Батько Обами, теж Барак Обама, кенієць з народу луо. Приїхав до США за стипендією вивчати економіку. Мати, Стенлі Енн Данем, народилася в Канзасі. Батьки познайомилися на курсах російської мови в Гавайському університеті й одружилися у лютому 1961 року, а через три роки розлучилися.

Батько поїхав навчатися до Гарварду, а потім повернувся до Кенії, де працював економістом в уряді й загинув в автокатастрофі у 1982 році. Мати Обами пізніше вийшла заміж вдруге. Вона померла від раку в 1995 році.

У 1989 році під час роботи літнім юристом у чиказькій фірмі Sidley Austin, Барак познайомився з Мішель Робінсон. Вона працювала в цій фірмі і була приставлена до нього як наставниця.

Пара почала зустрічатися, у 1991 році заручилася, а 3 жовтня 1992 року одружилася. Сьогодні Мішель Обама займається літературною та громадською діяльністю. Вона пише книги, веде подкасти й продюсує документальні проєкти разом із чоловіком через їхню спільну компанію Higher Ground Productions.

У подружжя дві доньки: Малія (народилася в 1998 році) і Наташа/Саша (народилася в 2001 році).

Кар'єра

Після закінчення університету Барак рік пропрацював фінансовим аналітиком у нью-йоркській Business International Corporation, а потім перебрався до Чикаго. Тут з 1985 по 1988 рік він керував громадською організацією, яка допомагала мешканцям бідних районів південної частини міста. Обама налагоджував програми професійного навчання та захисту прав орендарів житла.

З 1992 по 2004 рік Барак викладав конституційне право в Чиказькому університеті. Паралельно він займався адвокатською практикою у сфері громадянських прав. У 1995 році він опублікував мемуари «Мрії мого батька».

У 1996 році Обаму було обрано до сенату штату Іллінойс, де він займався реформою етичного законодавства й охорони здоров'я, домагався збільшення податкових пільг для малозабезпечених. У 2000 році він невдало спробував балотуватися до Палати представників США, програвши праймеріз чинному конгресмену, але продовжив роботу в сенаті штату аж до 2004 року.

Справжній політичний злет Обами розпочався у 2004 році. Він з великим відривом виграв вибори до Сенату США від Іллінойсу, а його програмна промова на з'їзді Демократичної партії того ж року зробила його зіркою національного масштабу. У Сенаті США Обама займався питаннями прозорості бюджетних видатків і зовнішньої політики, входив до комітетів з міжнародних відносин та у справах ветеранів.

У 2008 році Барак виграв праймеріз Демократичної партії у Гілларі Клінтон. На президентських виборах він переміг республіканця Джона Маккейна, набравши 365 голосів виборців проти 173. Його інавгурація 20 січня 2009 року зробила його першим афроамериканцем на посаді президента США.

Перший термін Обами пройшов під знаком боротьби з наслідками фінансової кризи 2008 року. Він підписав пакет стимулюючих заходів на 787 мільярдів доларів, провів через Конгрес реформу охорони здоров'я, відому як «Обамакер», і реформу фінансового регулювання Додда-Френка.

У 2009 році Барак отримав Нобелівську премію миру з формулюванням «за надзвичайні зусилля щодо зміцнення міжнародної дипломатії». У травні 2011 року за його наказом американський спецназ знищив Усаму бен Ладена в Пакистані.

У 2012 році Обама переміг на нових президентських виборах республіканця Мітта Ромні. На другому терміні він домігся легалізації одностатевих шлюбів на федеральному рівні через рішення Верховного суду, підписав Паризьку угоду щодо клімату, домовився з Іраном про угоду з обмеження ядерної програми в обмін на зняття санкцій і відновив дипломатичні відносини з Кубою після понад півстолітнього розриву. Водночас Обама запроваджував санкції проти Росії. Спочатку після анексії Криму в 2014 році, потім після втручання у вибори 2016 року.

Президентство Обами завершилося у січні 2017 року. Йому на зміну прийшов республіканець Дональд Трамп. Після відходу з політики Барак залишився публічною фігурою. Він написав мемуари «Обітована земля», зайнявся продюсуванням документальних проєктів разом із дружиною, регулярно висловлювався щодо політики наступників і в 2020 році активно підтримував кампанію свого колишнього віцепрезидента Джо Байдена.

Компромат

У мемуарах Обама зізнавався, що в підлітковому та студентському віці вживав марихуану й кокаїн. Ще до президентства його ім'я пов'язували зі скандалом навколо чиказького забудовника і спонсора його кампаній Тоні Резка, якого засудили за корупцію. Сам Обама обвинувачень не отримав, але купівля ним сусідньої земельної ділянки у дружини Резка привернула увагу преси.

Під час президентської кампанії 2008 року розгорівся скандал навколо його багаторічного пастора Джеремаї Райта, чиї різкі проповіді про расову політику США змусили Обаму публічно дистанціюватися від церкви й зрештою вийти з її складу.

Барака також критикували за продовження й розширення програм стеження, успадкованих від адміністрації Буша. Після викриттів Едварда Сноудена у 2013 році про масовий збір метаданих Агентством національної безпеки Обама публічно засудив витік як непатріотичний.

У його адміністрації розгорілося кілька внутрішньополітичних скандалів. У 2013 році з'ясувалося, що співробітники податкової служби IRS вибірково затягували розгляд заявок консервативних політичних груп на отримання пільгового податкового статусу.

Обама назвав це «неприпустимим» і домігся відставки виконувача обов'язків керівника відомства. Того ж року стало відомо, що Міністерство юстиції без попередження зажадало записи телефонних розмов журналістів Associated Press у рамках розслідування витоку секретних даних.

Напад на американське консульство в Бенгазі у 2012 році, внаслідок якого загинув посол Крістофер Стівенс, став приводом для багаторічних розслідувань конгресу. Республіканці звинувачували адміністрацію Обами й державного секретаря Гілларі Клінтон у приховуванні інформації про характер атаки та в недостатньому захисті дипломатів.

Імміграційна політика Обами також викликала критику з обох боків. Правозахисники вказували, що за нього було депортовано рекордну кількість нелегальних мігрантів. Тоді як консерватори звинувачували його в перевищенні повноважень через виконавчі укази, що відстрочували депортацію тих іммігрантів, хто приїхав у дитинстві.