Білл Клінтон

Клінтон Білл: 42-й президент США (1993–2001)

Клінтон Білл — його правління стало часом рекордного економічного зростання та бюджетного профіциту, але запам'яталося скандалом з Монікою Левінскі та подальшим імпічментом

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат

Біографія

Вільям Джефферсон Клінтон (при народженні Блайт) народився 19 серпня 1946 року в місті Хоуп, штат Арканзас, США.

Освіта

Клінтон відвідував католицьку початкову школу Св. Іоанна в містечку Гот-Спрінгс, потім школу Рамбл і сегреговану середню школу. Згодом Білл зміг вступити до Школи дипломатичної служби Джорджтаунського університету у Вашингтоні. 1968 року він отримав тут ступінь бакалавра наук.

Після випуску Клінтон виграв стипендію Родса і вирушив до оксфордського Університетського коледжу. Вивчав філософію, політику та економіку. Однак Білл не завершив формального навчання і не отримав оксфордського диплома. З Оксфорда Клінтон перевівся до Єльської школи права, де 1973 року здобув ступінь доктора права (J.D.).

Сім’я

Клінтон з'явився на світ через три місяці після загибелі батька в автокатастрофі.

1950 року його мати Вірджинія Кессіді вийшла заміж за торговця автомобілями Роджера Клінтона-старшого. Вітчим Білла був алкоголіком і регулярно бив його матір.

У 14 років майбутній президент публічно пригрозив вітчиму і зажадав припинити рукоприкладство, і фізичне насильство в сім'ї справді припинилося. У 15 років Білл на знак примирення офіційно взяв прізвище вітчима та став Вільямом Джефферсоном Клінтоном.

1971 року в бібліотеці Єля він зустрів Гілларі Родем, яка була на курс старшою. За місяць вони почали жити разом. 11 жовтня 1975 року Білл і Гілларі одружилися. У шлюбі народилася єдина дочка Челсі (27 лютого 1980 року).

Кар'єра

1973 року Клінтон викладав право в Університеті Арканзасу. 1974 року він балотувався до Палати представників, але програв республіканцю Джону Гаммершмідту. Натомість 1976 року Білл виграв вибори і став генеральним прокурором Арканзасу.

1978 року Клінтон виграв губернаторські праймеріз і в 32 роки став наймолодшим губернатором у країні, отримавши прізвисько «Хлопчик-губернатор».

Він займався реформою освіти, розвитком доріг, а Гілларі очолила комітет із реформи охорони здоров'я в містах. Однак непопулярний податок призвів до його поразки на виборах 1980 року.

Після відставки 1981 року він працював у юридичній фірмі в Літл-Році. 1982 року Клінтон знову переміг на виборах і залишався губернатором наступні десять років.

Він очолював комітет з освіти штату (під керівництвом Гілларі), який запровадив обов'язкові іспити для вчителів, підвищив зарплати та збільшив фінансування шкіл через податок з продажу. Для літніх громадян він скасував податок з продажу на ліки та збільшив пільги з податку на нерухомість.

Будучи лідером «нових демократів» (центристського крила Демократичної партії), Клінтон очолював Раду демократичного лідерства у 1990–1991 роках. Він виступав за реформу соціального забезпечення, зменшення ролі держави та вільну торгівлю.

1992 року Клінтон оголосив про висунення своєї кандидатури на президентських виборах. На загальних виборах чинний президент Джордж Буш-старший мав високий рейтинг після війни в Перській затоці. Клінтон зробив ставку на центристську платформу, обіцяючи «новий початок».

У підсумку Клінтон переміг із 370 голосами виборників проти 168 у Буша, завершивши 12-річне правління республіканців. Демократи отримали повний контроль над Конгресом.

Але перші тижні в Білому домі ознаменувалися для Клінтона скандалами: двох кандидатів на посаду генпрокурора довелося відкликати через несплату податків, а ініціатива дозволити геям служити в армії провалилася через опір військових і конгресу.

1994 року план загального медичного страхування, розроблений комісією під керівництвом Гілларі Клінтон, провалився в конгресі через лобіювання страховиків і консерваторів. Це стала першою великою законодавчою поразкою його адміністрації.

У вересні того ж року підписано закон про боротьбу з насильницькою злочинністю, який розширив застосування смертної кари, включаючи організацію наркоторгівлі. А вже в листопаді республіканці отримали більшість в обох палатах Конгресу вперше за 40 років.

Зовнішня політика першого терміну відзначилася інтервенцією в Сомалі. Але після загибелі 18 солдатів у Могадішо Клінтон вивів звідти війська. 1994 року він не втрутився в геноцид у Руанді, про що пізніше шкодував. 1995 року авіація НАТО бомбила позиції боснійських сербів, що призвело до Дейтонських угод, які завершили війну в Боснії.

1996 року Білл переобрався, ставши першим демократом з часів Франкліна Рузвельта, обраним на два терміни поспіль.

Того ж року вибухнув скандал: з'ясувалося, що сотні людей (включно з голлівудськими знаменитостями) ночували в Білому домі після того, як робили великі пожертви Демократичній партії. Виникла підозра, що Клінтон «продавав» ночівлі в президентській резиденції в обмін на гроші для кампанії.

Також перевірялася інформація про нелегальні пожертви від іноземців, включаючи китайських донорів. Однак розслідування не змогло довести, що Клінтон особисто порушив закон.

1996 року Клінтон підписав Закон про захист шлюбу, який визначав шлюб виключно як союз чоловіка та жінки на федеральному рівні. Пізніше він називав це рішення вимушеним політичним заходом, щоб запобігти ухваленню конституційної поправки проти одностатевих шлюбів, і в підсумку закликав скасувати цей закон.

При цьому адміністрація Клінтона вперше в історії призначила відкритих геїв на керівні посади, збільшила фінансування досліджень ВІЛ/СНІДу, а 1998 року підписала указ, який забороняє дискримінацію за сексуальною орієнтацією серед федеральних службовців.

1998 року Клінтон віддав наказ бомбити Ірак (операція «Лиса пустелі») через відмову Хусейна пускати інспекторів ООН. Тоді ж він підписав закон про зміну режиму в Іраку як офіційну мету США.

Після терактів Аль-Каїди проти посольств США в Африці Клінтон завдав ракетних ударів по таборах бойовиків в Афганістані та по заводу в Судані (який, як пізніше з'ясувалося, не виробляв зброю). Спіймати Усаму бен Ладена тоді не вдалося.

1999 року Клінтон санкціонував бомбардування Югославії силами НАТО (операція «Союзна сила») для припинення етнічних чисток у Косово. Кампанія завершилася виведенням югославських військ і введенням миротворців.

1998 року з'ясувалося, що у Клінтона був інтимний зв'язок із 22-річною стажеркою Монікою Левінскі. Спочатку під присягою він це заперечував, але пізніше визнав «неналежні стосунки».

За брехню під присягою та перешкоджання правосуддю Палата представників оголосила Клінтону імпічмент (другий в історії США). Однак Сенат його виправдав, і він залишився на посаді.

За час правління Клінтона було зафіксовано найдовший період економічного зростання в мирний час. Створено понад 22 мільйони робочих місць, рівень безробіття впав до 4%, бюджетний дефіцит змінився профіцитом (від $69 млрд у 1998 році до $236 млрд у 2000 році). Зростання держборгу тривало, але сповільнилося. Клінтон покинув пост із рейтингом схвалення 68%.

Після відходу з Білого дому Білл продовжував активну публічну та благодійну діяльність. Він створив Фонд Клінтона, який займається боротьбою зі СНІДом та зміною клімату, працював спецпосланником ООН на Гаїті, виступав із платними лекціями (заробивши понад $100 млн).

2004 року вийшли його мемуари «Моє життя». Він активно підтримував президентські кампанії дружини (2008, 2016) та Барака Обами (2012), Джо Байдена (2020, 2024) і Камали Гарріс (2024).

Компромат

З ім'ям Клінтона пов'язано безліч скандалів, головні з яких — сексуальні зв'язки, фінансові махінації та зловживання владою.

1992 року співачка Дженніфер Флауерс заявила про багаторічний зв'язок із Клінтоном, надавши записи телефонних розмов. Білл спочатку заперечував, пізніше в мемуарах визнав «одноразовий контакт».

1994 року колишня держслужбовиця Арканзасу Пола Джонс подала позов про сексуальні домагання. Вона стверджувала, що Клінтон зробив їй непристойну пропозицію в готелі. Позов було відхилено суддею. Але після визнань про Левінскі Клінтон 1998 року виплатив Джонс 850 тисяч доларів у межах позасудової угоди, не визнаючи провини.

1998 року власниця будинку для літніх людей Хуаніта Броддрік звинуватила Клінтона у зґвалтуванні в готелі Літл-Рока 1978 року. Броддрік підписала показання під присягою про відсутність небажаних контактів. Але пізніше заявила, що зробила це, щоб уникнути розголосу. Кілька свідків підтвердили, що вона розповідала їм про інцидент у 1978 році.

Стосунки з 22-річною стажеркою Монікою Левінскі стали підставою для імпічменту. В наступні роки, особливо в епоху #MeToo, оцінка цих стосунків змінилася. Сама Левінскі, яка називала їх добровільними, пізніше заявила про зловживання Клінтоном своєю владою.

«Вайвотер» — розслідування фінансових махінацій в Арканзасі, в яких підозрювали подружжя Клінтон. Йшлося про їхні сумнівні угоди з нерухомістю та зв'язки зі збанкрутілою ощадно-позичковою компанією. Розслідування тривало роками, але довести провину самих Клінтонів так і не змогли. У підсумку засудили тільки їхніх ділових партнерів — подружжя Макдугал.

1996 року з'ясувалося, що співробітники Білого дому таємно запитували в ФБР особисті справи сотень колишніх чиновників-республіканців. Опозиція звинуватила Клінтона в стеженні за політичними противниками. Незалежний прокурор провів розслідування, але не знайшов доказів кримінального злочину. Формально ніхто не поніс покарання.

В останній день свого президентства Клінтон помилував 140 осіб. Два випадки викликали особливо багато питань. Перший — фінансист Марк Річ, який переховувався від податків за кордоном. Його колишня дружина жертвувала великі суми демократам.

Другий — брат Гілларі Клінтон Г'ю Родем, який отримав гроші за лобіювання помилувань (пізніше він їх повернув). Прямих доказів, що Клінтон продавав помилування, не знайшли.

Клінтон підтримував знайомство з фінансистом Джеффрі Епштейном з 1993 по 2003 рік. У 2002–2003 роках він здійснив кілька перельотів на його приватному літаку в рамках благодійних поїздок і фігурував у вітальному альбомі Епштейна 2003 року.

Подруга Епштейна Гіслейн Максвелл відвідувала Білий дім. Розслідування 2017 року не виявило доказів відвідування Клінтоном острова Епштейна (Літл-Сент-Джеймс). Представники Клінтона заперечують будь-які протиправні дії та обізнаність про злочини Епштейна.