Борис Тізенгаузен

Тизенгаузен Борис: політтехнолог та експерт з управління репутацією

Тизенгаузен Борис  — з 2014 по 2019 рік був позаштатним радником Адміністрації Президента України

Біографія

Борис Тизенгаузен народився 29 квітня 1981 року у місті Севастополь, Україна.

Освіта

Борис здобув дві вищі освіти. Перша освіта — інженерна. За його словами, цей диплом не знайшов застосування у професійній кар'єрі. Другий диплом Тизенгаузен отримав на факультеті журналістики. Щоправда, в якому виші він осягав ази журналістики, невідомо.

Сім'я

Борис Тизенгаузен одружений, але подробиці про його дружину в суспільному просторі майже відсутні. Відомо, що він має сина, який у 2020 році закінчив школу і вступив на факультет сходознавства (китайський напрямок) в одному з вищих навчальних закладів.

Кар'єра

Борис з 2014 по 2019 рік був позаштатним радником Адміністрації Президента України. За словами Тизенгаузена, на цю посаду він був запрошений своїм тезком, головою Адміністрації Президента Борисом Ложкіним. Роль Тизенгаузена в Адміністрації залишається незрозумілою: Борис стверджує, що практично не зустрічався із президентом. Це наводить на думку про його маргінальну роль у команді. Основне завдання, за власними словами, полягало в управлінні репутацією політиків.

Після поразки Петра Порошенка на президентських виборах 2019 року Тизенгаузен втратив свою посаду. Після цього Борис перейшов на медійну активність. Він почав критикувати нового президента та його команду, публікував аналітичні статті у відомих засобах масової інформації. Борис також став частим гостем на українських телеканалах, а у липні 2022 року запустив власний YouTube-канал. 

На липень 2025 року канал налічує 440 тисяч підписників та майже 86 мільйонів переглядів. Борис, як він пише про себе, без істерики та емоцій, аналізує поточні світові та українські події.

Також для комунікації з підписниками Тизенгаузен використовує тiк-ток (135 тисяч підписників), інстаграм (майже 22 тисячі підписників) та фейсбук (20 тисяч фоловерів). Його коментарі про війну нерідко спрощують складну геополітичну ситуацію, вводячи аудиторію в оману щодо реальних перспектив та викликів.

Борис, за його словами, під час виборчих кампаній заробляв від 30 до 50 тисяч доларів на місяць, а в міжвиборчий період — від 15 до 20 тисяч.

Ці суми, хоч і значні, порушують питання про те, наскільки виправдані такі гонорари. Навіть сам Тизенгаузен сам зізнавався, що політтехнолог не несе відповідальності за кінцевий результат, а лише за процес. Такі слова наголошують на його цинічному підході до професії, де головна мета — не перемога кандидата, а створення видимості ефективної роботи.

Компромат

Влітку 2019 року Тизенгаузен був представлений в ефірі «Свободи слова» на ICTV позаштатним радником президента України Зеленського. Він розповів про можливу дату зустрічі нового голови держави із президентом США Трампом після переговорів останнього з Путіним.

Офіс президента України спростував інформацію, назвавши Тизенгаузена самозванцем, а його слова фейком. Адже Борис не вважався ні штатним, ні позаштатним радником Зеленського. Сам Тизенгаузен у коментарі на сторінці Офісу президента у Facebook зазначив, що його слова були помилково витлумачені, а редактора передачі «за старою пам'яттю» написали його радником президента.

Борис Тизенгаузен позиціонує себе українським патріотом. В інтерв'ю та на своєму YouTube-каналі Тизенгаузен нерідко робить надоптимістичні прогнози щодо війни, ситуації в Росії та на окупованих територіях. Його риторика може здаватися надихаючою.

Але, як зазначають ряд джерел, за зовні переможною оболонкою ховається потенційно небезпечний ефект. У експертів у світі політики складається враження, що створюючи ілюзію близької перемоги чи краху російської влади, Тизенгаузен формує в частині української аудиторії завищені очікування.

Це, своєю чергою, послаблює критичне сприйняття загроз і знижує рівень пильності. Психологічно подібні заяви можуть викликати «шапкозакидальні» настрої, хибне почуття впевненості, що залишилося «2-3 тижні» і війна закінчиться.

В умовах затяжного збройного конфлікту такий підхід підриває мотивацію до довгострокового опору та реальної мобілізації суспільства. У фахівців-політтехнологів виникають обґрунтовані підозри, що подібна медійна діяльність Тизенгаузена є невипадковою і виконує функцію інформаційної маніпуляції, що послаблює стійкість українського суспільства.

Його антиросійська риторика може бути лише маскою, що приховує справжні наміри. У колах політконсультантів за образом активного українського патріота бачать російського агента, діяльність якого цілеспрямовано підіграє окупантам, дестабілізуючи громадську єдність України.

Тизенгаузен, попри публічну антиросійську позицію, цілком імовірно пов'язаний з Кремлем, виконуючи роль прихованого інструменту впливу, що маскується під патріотичну риторику.