Брюс Вілліс

Вілліс Брюс: американський актор, продюсер і музикант

Вілліс Брюс — зіграв роль Джона Макклейна у п'яти фільмах франшизи «Міцний горішок» і протягом трьох десятиліть залишався одним із найкасовіших героїв голлівудського кіно

Біографія

Уолтер Брюс Вілліс народився 19 березня 1955 року в місті Ідар-Оберштайн, земля Рейнланд-Пфальц, Федеративна Республіка Німеччина. У той час ця територія входила до складу Західної Німеччини, де на американській військовій базі служив його батько.

Освіта

У 1973 році Брюс закінчив школу Penns Grove High School у Нью-Джерсі. Пізніше Вілліс вступив на драматичне відділення державного університету в Монтклері, де його помітили в постановці «Кішка на розпеченому даху».

Провчившись близько двох років, він покинув коледж і в 1977 році переїхав до Нью-Йорка. Систематичної акторської освіти Вілліс так і не здобув.

Сім'я

З листопада 1987 по жовтень 2000 року Вілліс був одружений з акторкою Демі Мур. У шлюбі народилися три доньки — Румер, Скаут і Таллула. Пара розійшлася в 1998 році, а розлучення офіційно оформили два роки по тому.

Після розставання Вілліс і Мур зберегли теплі стосунки. Він навіть був присутній на весіллі колишньої дружини з актором Ештоном Кутчером і згодом називав того членом своєї розширеної родини.

21 березня 2009 року Вілліс одружився вдруге. Його обраницею стала фотомодель і акторка Емма Гемінг, яка молодша за нього на 23 роки. У пари народилися дві доньки, Мейбл та Евелін.

Після того як у Брюса прогресувала деменція, Гемінг стала його основною опікункою. У вересні 2025 року Емма випустила книгу про життя з хворобою чоловіка під назвою «The Unexpected Journey».

Кар'єра

Після закінчення школи Вілліс влаштувався охоронцем на атомну електростанцію в Сейлемі. Також він підробляв на хімічному заводі DuPont, поки один з його колег не загинув на виробництві. Після цього випадку Вілліс пішов звідти.

Після переїзду до Нью-Йорка він працював барменом на Мангеттені, пробувався у позабродвейських виставах. У 1980 році Брюс з'явився в епізодичній ролі без зазначення в титрах у фільмі «Перший смертний гріх» з Френком Сінатрою. Через два роки він знявся у картині «Вердикт» з Полом Ньюманом.

У 1985 році Вілліс обійшов близько трьох тисяч претендентів і отримав роль приватного детектива Девіда Еддісона в телесеріалі «Агентство “Місячне сяйво”». Серіал тривав до 1989 року, приніс йому премії «Еммі» та «Золотий глобус» і закріпив за ним репутацію комедійного актора.

У 1988 році Вілліс виконав роль поліцейського Джона Макклейна в бойовику «Міцний горішок». Фільм зібрав у світовому прокаті понад 138 мільйонів доларів і зробив його зіркою жанру екшн. Потім Брюс повертався до цієї ролі ще чотири рази: у 1990, 1995, 2007 та 2013 роках, а сама франшиза загалом зібрала понад 1,4 мільярда доларів.

На хвилі успіху Вілліс спробував себе й в інших амплуа. Він озвучив немовляти в комедії «Дивись, хто говорить» (1989), зіграв журналіста в драмі «Багаття марнославства» (1990) і продюсував провальний бойовик «Гудзонський яструб» (1991), який сам же й написав.

У 1994 році Брюс зіграв боксера Бутча Куліджа у «Кримінальному чтиві» Квентіна Тарантіно. Фільм приніс акторові не лише нову хвилю позитивної критики, а й помітну частку касових зборів. Вілліс погодився на малий гонорар в обмін на відсоток від прибутку.

Слідом вийшли науково-фантастичні хіти «12 мавп» (1995) і «П'ятий елемент» (1997), а також блокбастер «Армагеддон» (1998), який став найкасовішим фільмом року у світі.

У 1999 році Вілліс зіграв психолога Малкольма Кроу в містичній драмі М. Найта Шьямалана «Шосте відчуття». Ця роль принесла йому близько 100 мільйонів доларів і стала однією з найвпізнаваніший у його кар'єрі. Із Шьямаланом він згодом співпрацював ще кілька разів, зігравши «народного месника» Девіда Данна у фільмах «Невразливий» (2000), «Спліт» (2017) і «Скло» (2019).

У 2000-х роках Вілліс знявся у «Місто гріха» (2005) і «Місті гріха 2» (2014) за мотивами графічних романів Френка Міллера, у дилогії «Дев'ять ярдів», а також у «РЕД» (2010, 2013) та «Нестримних» (2010, 2012).

У 2012 році він зіграв старшу версію героя Джозефа Гордона-Левітта у фантастичному трилері «Петля часу» та капітана в трагікомедії Веса Андерсона «Королівство повного місяця». Ця роль принесла йому кілька номінацій на кінопремії. У середині 2010-х Брюс частіше знімався в малобюджетних бойовиках, на кшталт «Пережити ніч», «Зоряний рубіж» і «Поза смертю».

В останні роки акторської Вілліса кар'єри люди, які знімалися з ним, почали помічати у нього сплутаність свідомості й підказували йому репліки через навушник.

У березні 2022 року родина Вілліса оголосила, що він йде з професії через діагностовану афазію — розлад мовлення. У лютому 2023 року стало відомо, що захворювання прогресувало до лобно-скроневої деменції.

Скандал

У 2021 році ім'я Вілліса опинилося в центрі скандалу. У рекламі російського оператора зв'язку «МегаФон» використали його образ, відтворений технологією deepfake. При цьому самого актора на майданчику не було. Його обличчя наклали на іншого виконавця.

У 2022 році організатори антипремії «Золота малина» запровадили спеціальну номінацію «Найгірша гра Брюса Вілліса», об'єднавши в ній одразу вісім фільмів за його участю, що вийшли у 2021 році. Після того як стало відомо про хворобу актора, організатори визнали нагородження недоречним і відкликали номінацію.