Ретайо Бруно: французький політик і міністр внутрішніх справ (з вересня 2024 року)
Ретайо Бруно — відомий своєю жорсткою позицією щодо мігрантів і опозицією до президента Макрона
Біографія
Бруно Даніель Марі Поль Ретайо народився 20 листопада 1960 року в місті Шоле, регіону Землі Луари, Франція.
Освіта
Бруно навчався в середній школі Сен-Габріель в Сен-Лоран-сюр-Севр, в департаменті Вандея. Потім Ретайло закінчив Паризький Інститут політичних досліджень (1985), а також здобув ступінь магістра економіки в Нантському університеті.
Сім’я
Бруно - син торговця зерном, який також був фокусником. Він був старшою дитиною в сім'ї, що складалася з чотирьох дітей.
Дружина політика лікарка. Ретайло батько трьох дітей.
Бруно однофамілець ексміністерки вищої освіти та наукових досліджень (2022-2024) Сільві Ретайо.
Кар'єра
У 1985 році Бруно обійняв посаду заступника генерального директора радіостанції Alouette. Через два роки він став керівником Школи комунікацій Sciencescom.
Ретайло кілька років був членом консервативної партії "Рух за Францію", займав пост її віцепрезидента. Ця політсила дуже популярна в його рідному департаменті Вандея. У 1988 році він був обраний від "Руху за Францію" до ради кантону Мортань-сюр-Севр, був членом генеральної ради Вандеї.
Пізніше він був переобраний у 1994, 2001 та 2008 роках, кожного разу в першому турі. У 1994 році Бруно вперше став віцепрезидентом департаменту, а через 10 років — першим віцепрезидентом. З листопада 1994 по 1997 Рік Ретайо був депутатом Національних зборів.
У 2004 році він став членом Сенату, де десять років обіймав посаду голови групи республіканців. У 2010 році він став президентом генеральної ради Вандеї. У 2012 році Бруно змінив "Рух за Францію" на "Союз за народний рух" (з 2015 року — "Республіканці").
Тоді ж він став членом передвиборчого комітету Ніколя Саркозі та національним секретарем партії, що відповідає за конкурентоспроможність і малий і середній бізнес.
На регіональних виборах 2015 року Ретайо очолив список партії в Луарі, а згодом був обраний президентом регіональної ради. Наступного року на праймеріз Бруно підтримав Франсуа Фійона як кандидата від партії на президентських виборах у Франції 2017 року. Згодом увійшов до складу команди Фійона в якості координатора кампанії.
Від "Республіканців" Ретайо переобирався до Сенату у 2017, 2020 і 2023 роках. У 2022 році на партійних праймеріз висунув свою кандидатуру на посаду керівника "Республіканців". Однак у другому турі він посів лише друге місце.
У вересні 2024 року Бруно був призначений міністром внутрішніх справ в уряді Мішеля Барньє. Хоча раніше був прихильником явної опозиції президенту Макрону і відмовлявся від будь-якої урядової угоди з ним.
В інтерв'ю, опублікованому на сайті республіканців в травні 2024 року, політик різко розкритикував Макрона, назвавши його "президентом, якого більше нічого не хвилює, тому що в глибині душі він піклується тільки про себе".
Ретайо в пресі називають "ліберально-консервативним" політиком. Він виступає за великі реформи в галузі праці, держави та французької соціальної моделі, а також закликає до "політики цивілізації" проти ісламізму і вокізму, виступає проти одностатевих шлюбів.
Бруно виступає за більш жорсткі заходи в області безпеки. Він є прихильником "кримінальної революції", включаючи такі заходи, як введення коротких термінів ув'язнення за перші правопорушення, зменшення віку злочину до 16 років та призупинення соціальної та сімейної допомоги батькам, які не беруть на себе своїх освітніх обов'язків.
У 2019 році Ретайо запропонував відмовитися від соціальної допомоги жінкам, які носять паранджу. У листопаді 2022 року політик виступив проти закону про імміграцію, який, на його думку, викличе прибуття до Франції дешевої робочої сили, що призведе до зниження заробітної плати й створення підкатегорії пролетарів.
Наприкінці 2022 року, після вбивства молодої дівчини іноземцем, відомого в ЗМІ як "справа Лоли" Ретайо запропонував ввести склад злочину "ненадання допомоги французам, які перебувають у небезпеці".
Компромат
У липні 2023 року, в контексті заворушень після вбивства підлітка арабського походження, Бруно заявив: "На жаль, для другого, третього покоління іммігрантів спостерігається своєрідна регресія до етнічного походження". За ці слова політика звинуватили в расизмі й навіть фашизмі.
Декларація
Бувши сенатором Бруно, за його словами, отримував шість тисяч євро на місяць. У політика є ферма у Вандеї, де він вирощує курей, ослів та овець.