Чак Шумер

Шумер Чак: сенатор-демократ від штату Нью-Йорк з 1999 року

Шумер Чак — з 2021 по 2025 рік був лідером більшості в Сенаті

Біографія

Чарльз «Чак» Елліс Шумер народився 23 листопада 1950 року в районі Мідвуд, Бруклін, Нью-Йорк, США.

Освіта

У 1967 році Чак закінчив середню школу Джеймса Медісона з відзнакою. Після школи Шумер вступив до Гарвардського коледжу, де спочатку вибрав хімію, але незабаром переключився на політику. У 1971 році він закінчив Гарвард з відзнакою. 

Потім була Гарвардська юридична школа. У 1974 році Чак здобув ступінь доктора юриспруденції. Шумер склав іспит до адвокатури Нью-Йорка. Але вирішив, що його покликання — не в залі суду, а на політичній арені.

Сім'я

Чак ріс в єврейській родині середнього класу. Його батько Абрахам керував невеликою фірмою з боротьби зі шкідниками, а мати Сельма була домогосподаркою.

У 1980 році Чак одружився з Айріс Вайншалл. Дружина політика з 2000 по 2007 рік займала посаду комісарки транспорту Нью-Йорка. Айріс народила двох дочок — Джессіку та Елісон. 

Обидві пішли по стопах батька, закінчивши Гарвардський коледж. Джессіка працювала керівницею апарату та генеральною радницею Ради економічних радників Білого дому, а Елісон працює маркетологинею у нью-йоркському офісі Facebook. 

Чак також є далеким родичем акторки Емі Шумер.

Кар'єра

У 1974 році, у віці лише 23 років, Чак став наймолодшим членом асамблеї штату Нью-Йорк. У 1980 році він успішно балотувався до Палати представників США, представляючи райони Бруклін та Квінс. Протягом 18 років Шумер впевнено переобирався. У 1998 році він вже обрався до Сенату. На виборах Чак переміг республіканця Альфонса Д'амато, який був сенатором 18 років.

Сенат Шумер переобирався у 2004, 2010, 2016 та 2022 роках із вражаючими результатами. Його кампанії відрізнялися вмінням збирати кошти й вибудовувати зв'язки, особливо з фінансовим сектором Волл-стріт.

Шумер швидко став ключовою фігурою в Демократичній партії. З 2005 по 2009 рік він очолював комітет з виборів до Сенату, керуючи кампаніями, які принесли демократам 14 нових місць у 2006 та 2008 роках. 

У 2007 році Чак став заступником лідера демократичної фракції, а у 2011-2017 роках очолював комітет з демократичної політики Сенату. 

У 2016 році, після відходу Гаррі Ріда, Шумер одноголосно був обраний лідером демократів (лідером меншості) у Сенаті, ставши першим ньюйоркцем і першим євреєм на цій посаді.

З 2021 по 2025 рік він працював лідером більшості, керуючи прийняттям ключових законів адміністрації Байдена, включаючи акт про порятунок Америки, акт про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця, Акт про зниження інфляції та акт про шлюб для всіх. 

Під його керівництвом Сенат затвердив рекордну кількість федеральних суддів, включаючи Кетанжі Браун Джексон, першу афроамериканку у Верховному суді.

Шумер боровся за збереження робочих місць у штаті, виступав проти аутсорсингу та домагався федеральних коштів для відновлення після терактів 11 вересня. Чак не раз опинявся в центрі уваги, відстоюючи такі питання, як легалізація канабісу, захист прав на аборти, реформа імміграції та нейтралітет Інтернету.

У січні 2022 року проголосував проти проєкту санкцій для газопроводу «Північний потік-2» як засобу запобігання російському вторгненню в Україну.

Скандали

Одним з найбільш скандалів політика стала ситуація з IndyMac Bank в 2008 році. Шумер публічно висловив стурбованість фінансовою стійкістю банку. Це спровокувало паніку серед вкладників і призвело до вилучення 1,55 мільярда доларів за 11 днів, прискоривши крах банку.

Критики, включаючи фінансових аналітиків та консервативних коментаторів, звинуватили Чака у безвідповідальності. Стверджувалося, що його дії стали причиною другого за величиною банківського провалу в історії США. 

Шумер захищався, вказуючи на слабке регулювання з боку управління нагляду за ощадними установами та ризиковану стратегію самого IndyMac.

Ще одну хвилю критики Шумер пережив у 2020 році через його різкі висловлювання на адресу суддів Верховного Суду Ніла Горсача і Бретта Кавано. 

На мітингу біля Капітолія, під час слухань у справі про аборти, він заявив, що судді вивільнять вихор і заплатять ціну, якщо проголосують проти прав на аборти. 

Ці слова були розцінені як загроза, що викликало критику з боку головного судді Джона Робертса і сенаторів-республіканців. Шумер пізніше вибачився. Він уточнив, що мав на увазі політичні наслідки, але цей інцидент у 2025 році призвів до розслідування з боку міністерства юстиції.

Шумера також критикували за його роль у дерегуляції фінансового сектору. У 2008 році The New York Times звинуватила його в підтримці заходів, що сприяли фінансовій кризі, включаючи скасування закону Гласса-Стігала в 1999 році, хоча раніше він виступав проти цієї дерегуляції. 

Його тісні зв'язки з Волл-стріт, найбільшим донором його виборчих кампаній, викликали питання щодо конфлікту інтересів. Крім того, його позиція щодо ізраїльсько-палестинського конфлікту, особливо заклики до економічного тиску на сектор Газу у 2010 році, викликали звинувачення в антипалестинській риториці.

У березні 2025 року Шумер опинився в центрі суперечок через зміну позиції щодо тимчасового бюджету США. Спочатку Чак виступив проти запропонованого республіканцями законопроєкту. Але коли він підтримав його, то викликав невдоволення серед колег-демократів, включаючи Олександрію Окасіо-Кортес і Ненсі Пелосі. Цей епізод призвів до закликів до його відставки з посади лідера демократів у Сенаті.