Дар’я Каленюк

Дар’я Каленюк: антикорупційна активістка, міжнародна адвокатка України та фігура гучних конфліктів

Дар'я Каленюк — одна з найвпізнаваніших представниць українського антикорупційного руху. Співзасновниця та виконавча директорка Центр протидії корупції, вона понад десять років працює на перетині громадського сектору, законодавчих реформ і міжнародної адвокації. Після початку повномасштабної війни її діяльність зосередилась на санкційній політиці проти РФ та конфіскації російських активів, однак публічність принесла не лише підтримку, а й гучні скандали.

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Дар’я Миколаївна Каленюк — українська громадська діячка, юристка та антикорупційна активістка. Народилася у Житомирі. Широкому загалу відома як співзасновниця та виконавча директорка Центр протидії корупції (ЦПК) — однієї з найвпливовіших антикорупційних громадських організацій країни.

Після початку повномасштабної війни активно займається міжнародною адвокацією інтересів України, зокрема питаннями санкцій проти РФ та конфіскації російських активів.

У 2025 році увійшла до списку European Young Leaders (EYL40), який формує брюссельський аналітичний центр Friends of Europe.

Освіта

Закінчила Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «право». Отримала ступінь магістра права фінансових послуг у Chicago-Kent College of Law (США) як стипендіатка програми Фулбрайта (2010–2011). Спеціалізація — міжнародно-правові механізми протидії корупції, боротьба з відмиванням коштів та повернення вкрадених активів.

Сім’я

Одружена з Орестом Рудим. Подружжя виховує двох синів — Данила та Стефана. У 2024–2025 роках навколо родини виник публічний скандал через питання мобілізації чоловіка. Каленюк заявляла, що її чоловік має законне право на відстрочку через інвалідність молодшого сина. За її словами, попри подані документи, у додатку «Резерв+» статус чоловіка змінили на «в розшуку».

Каленюк назвала це політичним тиском у відповідь на діяльність ЦПК. Критики ж ставили під сумнів обставини виїзду чоловіка за кордон на початку повномасштабного вторгнення. Офіційних вироків чи доведених порушень щодо родини немає.

Кар'єра

Громадську діяльність розпочала ще студенткою у Харкові в організації «Фундація регіональних ініціатив». Координувала міжнародний проєкт «Євроавтобус».

У 2012 році стала співзасновницею Центр протидії корупції. Після Революції Гідності ЦПК активно долучився до розробки антикорупційного законодавства.

Організація брала участь у просуванні законів про створення: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Вищий антикорупційний суд

Каленюк входила до Ради громадського контролю при НАБУ, працювала у конкурсних комісіях із відбору детективів НАБУ та прокурорів САП.

Після 24 лютого 2022 року разом з однодумцями заснувала Міжнародний центр української перемоги (ICUV) у Варшаві. Організація займається міжнародною адвокацією — санкції проти РФ, військова допомога Україні, конфіскація російських активів.

Каленюк регулярно виступає у міжнародних медіа та публічно критикує представників української влади у випадках можливих корупційних ризиків.

Компромат

Діяльність Центр протидії корупції та його виконавчої директорки Дар’ї Каленюк регулярно супроводжується гучними інформаційними конфліктами. Організація працює в полі чутливих тем — корупція в обороні, енергетиці, державних закупівлях — тому майже кожна публічна заява ЦПК викликає резонанс.

Міжнародне фінансування

Опоненти неодноразово наголошували, що ЦПК отримує грантову підтримку від західних донорів. У деклараціях самої Каленюк вказані гонорари від іноземних організацій, зокрема National Endowment for Democracy та BBC Scotland.

Критики трактують це як ознаку «зовнішнього впливу». У відповідь Каленюк заявляє, що міжнародне фінансування є стандартною практикою для громадського сектору, а всі надходження є публічними та прозорими.

Закиди у політичній заангажованості

ЦПК неодноразово вступав у публічні конфлікти з представниками влади різних періодів. Організація критикувала кадрові рішення, оборонні закупівлі, діяльність окремих міністрів та посадовців.

Через це опоненти звинувачували Каленюк у політичній упередженості або роботі «проти влади». Вона ж наполягає, що критика стосується конкретних рішень і є частиною громадського контролю, а не політичної боротьби.

Ситуація з мобілізацією чоловіка

Окремий публічний конфлікт виник навколо мобілізаційного статусу чоловіка Каленюк — Ореста Рудого. Вона заявила, що її чоловік має законне право на відстрочку через інвалідність їхнього молодшого сина, але попри подані документи його статус у застосунку «Резерв+» було змінено на «в розшуку».

Каленюк пов’язала це з тиском на неї через діяльність ЦПК. У медіапросторі з’явилися різні версії та припущення, включно з критикою факту виїзду чоловіка за кордон на початку повномасштабного вторгнення. Офіційних рішень суду або доведених порушень у цій справі станом на 2025 рік немає.

Конфлікти довкола антикорупційних розслідувань

ЦПК неодноразово заявляв про спроби тиску на організацію. Зокрема, в інформаційному полі обговорювалися: кримінальні провадження проти голови правління ЦПК Віталія Шабуніна; обшуки у родичів членів правління організації; публічні атаки з боку анонімних телеграм-каналів.

У ЦПК вважають це системною реакцією на їхні розслідування щодо високопосадовців та впливових бізнес-груп. Критики ж стверджують, що організація сама активно використовує медійний тиск як інструмент впливу.

Декларація

У щорічній декларації за 2022 рік, поданій як членкинею конкурсної комісії при Офіс Генерального прокурора, Дар’я Каленюк детально відобразила структуру нерухомості та іншого майна, яке перебуває у її власності, спільній власності родини або користуванні.

Майновий портфель родини складається з кількох квартир, оформлених у різні роки.

Одна з них — квартира площею 60 квадратних метрів — перебуває у приватній власності чоловіка з 2012 року. Ще одна, 42 м², оформлена у спільній частковій власності: половина належить чоловікові, інша половина — співвласниці.

Окремо задекларована квартира площею 63,7 м², де частки розподілені між трьома співвласниками приблизно порівну.

Найбільший об’єкт — квартира площею 90,4 м², придбана у 2020 році. Вона перебуває у спільній частковій власності: по третині належить самій Каленюк, її чоловікові та ще одній співвласниці. Вартість на момент придбання становила 2,87 млн грн.

Таким чином, більшість житлової нерухомості оформлена у форматі спільної власності з родичами.

У декларації також зазначено гараж площею 16,7 м². Право користування ним має декларантка, тоді як власником є гаражно-будівельний кооператив.

Окремим пунктом відображено право користування житловим будинком у Польщі, набуте у 2022 році. Власність на цей об’єкт у декларації не вказана — йдеться саме про користування.

Транспортні засоби оформлені як спільна сумісна власність подружжя. У декларації фігурують два автомобілі: Toyota RAV4 2017 року випуску, придбана у 2022 році; BMW i3 2018 року випуску, набута раніше. Обидва авто юридично належать подружжю без визначення часток.