Дієго Сімеоне

Сімеоне Дієго: колишній аргентинський футболіст і головний тренер іспанського футбольного клубу «Атлетіко Мадрид» з грудня 2011 року

Сиімеоне Дієго — зумів перетворити «Атлетіко» на постійного суперника «Реала» та «Барселони» і двічі привів клуб до чемпіонства Іспанії

Біографія

Дієго Пабло Сімеоне Гонсалес народився 28 квітня 1970 року в Буенос-Айресі, Аргентина.

Освіта

З ранніх років Дієго проводив увесь вільний час із м'ячем, і одного разу подароване йому іграшкове поле він перетворив на подобу футбольного поля. Сімеоне займався в клубі «Велес Сарсфілд».

Сім'я

Першою дружиною Дієго була Кароліна Бальдіні. Від шлюбу з нею народилися троє синів: Джованні (1995 року народження), Джанлука (1998 року народження) та Джуліано (2002 року народження). Джованні та Джуліано стали професійними футболістами, а Джанлука обрав кар'єру футбольного агента.

У червні 2019 року Дієго одружився з моделлю Карлою Перейрою. Дружина народила йому двох доньок: Франческу (2016 року народження) та Валентину (2019 року народження).

Кар'єра в клубі

Дебют Сімеоне в дорослому футболі відбувся 13 вересня 1987 року. У складі «Велес Сарсфілд» він вийшов на поле в матчі проти «Хімнасії» з Ла-Плати.

За «Велес» Сімеоне провів близько 80 матчів і забив приблизно півтора десятка голів. У 1990 році аргентинець перебрався до італійської «Пізи», де відіграв два сезони.

У 1992 році за запрошенням тренера Карлоса Білардо Дієго перейшов до іспанської «Севільї». У 1994 році Сімеоне підписав контракт із мадридським «Атлетіко» і став одним із капітанів команди.

Сезон 1995/96 став для нього і клубу історичним. «Атлетіко» здійснив золотий дубль, вигравши чемпіонат і кубок Іспанії (у європейські турніри того сезону клуб не потрапив, оскільки право грати в них давало чемпіонство попереднього року). Сам Дієго забив рекордні для себе 12 голів у лізі, включно з вирішальним м'ячем у ворота «Альбасете» в останньому турі.

У 1997 році аргентинець повернувся до Італії. У міланському «Інтері» він провів два сезони і виграв Кубок УЄФА 1997/98. У 1999 році Дієго перейшов до римського «Лаціо», з яким у сезоні 1999/2000 здійснив золотий дубль — чемпіонство і кубок Італії, а також виграв Суперкубок Італії та Суперкубок УЄФА.

У 2003 році Сімеоне вкотре опинився в «Атлетіко», де відіграв ще два сезони. Кар'єру гравця Сімеоне завершив у 2006 році в аргентинському «Расінгу».

Кар'єра у збірній

За збірну Аргентини Дієго дебютував 14 липня 1988 року в товариському матчі проти Австралії. Два дні по тому він забив і свій перший гол, засмутивши голкіпера збірної Саудівської Аравії.

Дієго провів у національній команді 106 матчів і забив 11 голів. У 1991 та 1993 роках Сімеоне двічі вигравав Кубок Америки, а також став володарем Кубка конфедерацій-1992 і Кубка Артеміо Франки-1993.

У 1996 році він здобув срібло Олімпійських ігор в Атланті. Тоді Сімеоне був одним із трьох гравців, старших за встановлений для футбольної олімпійської збірної вік (23 роки).

Дієго тричі виступав на чемпіонатах світу — у 1994, 1998 та 2002 роках. У 1998 році він був капітаном команди. 

Тренерська кар'єра

Тренерську кар'єру Сімеоне розпочав одразу після завершення ігрової. У 2006 році він очолив рідний «Расінг», а потім перейшов до «Естудіантес», з яким виграв чемпіонат Аргентини (Апертура-2006).

У 2007 році Дієго став головним тренером «Рівер Плейт» і наступного сезону здобув ще один національний титул. Однак невдовзі залишив клуб після серії невдалих результатів.

У 2009 році Сімеоне очолив «Сан-Лоренсо», але в квітні 2010 року подав у відставку через критику після серії поразок. У січні 2011 року він ненадовго очолив італійську «Катанію», яку врятував від вильоту із Серії А. Після цього він повернувся до «Расінга» і здобув із клубом срібло чемпіонату Аргентини.

23 грудня 2011 року Дієго Сімеоне очолив «Атлетіко Мадрид». Уже в першому сезоні він виграв Лігу Європи, обігравши у фіналі «Атлетік» Більбао, а в 2012 році — Суперкубок УЄФА проти «Челсі».

У 2013 році «матрацники» під керівництвом Сімеоне вперше за 14 років обіграли «Реал Мадрид» у фіналі Кубка Короля. У сезоні 2013/14 команда вперше з 1996 року виграла чемпіонат Іспанії.

Того ж року «Атлетіко» вперше з 1974-го вийшов у фінал Ліги чемпіонів, але поступився «Реалу» в додатковий час. Другий фінал Ліги чемпіонів проти того самого суперника відбувся у 2016 році і також завершився поразкою, цього разу в серії пенальті.

У 2018 році Сімеоне виграв зі своєю командою другий Кубок Ліги Європи, обігравши у фіналі «Марсель». У сезоні 2020/21 Дієго привів «Атлетіко» до другого чемпіонства Іспанії.

За роки роботи в клубі Сімеоне став найтитулованішим тренером в історії «Атлетіко» і одним із найстабільніших фахівців європейського футболу. У 2023 році він продовжив контракт із клубом до 2027 року. До вересня 2026 року Дієго провів на посаді головного тренера «Атлетіко» понад 800 офіційних матчів.

Скандал

На чемпіонаті світу 1998 року стався епізод, який увійшов в історію футболу. У матчі 1/8 фіналу проти Англії Сімеоне спровокував Девіда Бекхема на удар ногою. Після цього англійця було видалено з поля, а Аргентина зрештою виграла матч по пенальті. Згодом Дієго сам зізнався, що перебільшив наслідки удару суперника, аби домогтися його видалення з поля.

Ще один резонансний інцидент пов'язаний із матчем за Суперкубок Іспанії проти «Реала». Сімеоне вдарив по потилиці четвертого арбітра зустрічі, за що був дискваліфікований на вісім матчів.

У фіналі Ліги чемпіонів 2014 року проти того самого «Реала» Дієго вибіг на поле і накинувся з претензіями на захисника суперника Рафаеля Варана. За це Сімеоне був видалений із лави запасних.

Подібні видалення з лави запасних траплялися з ним не раз. Емоційність і конфліктність на бровці стали невіддільною частиною публічного образу тренера нарівні з його тренерськими досягненнями.