Дмитро Бабчук

Бабчук Дмитро Михайлович: військовослужбовець Сил оборони України та морський піхотинець

Бабчук Дмитро Михайлович — десять років служить в українській армії, але всій країні його ім'я стало відомим восени 2024 року, коли перестали бути таємницею стосунки з телеведучою Лесею Нікітюк

Біографія

Дмитро Михайлович Бабчук народився 11 червня 1996 року в місті Одеса, Україна.

Освіта

Бабчук навчався в Запорізькому національному університеті. Окрім навчання, він з юності займався боксом і дійшов до звання кандидата в майстри спорту. Зріст Дмитра становить 191 сантиметр, вага — близько 94 кілограмів.

Сім'я

Цивільною дружиною Дмитра Бабчука є українська телеведуча, відома за проєктами «Орел і решка» та «Хто зверху», а також за роллю у фільмі «Песики» Леся Нікітюк.

Пара заручилася в січні 2025 року на відпочинку в Карпатах. Офіційно вони досі не зареєстрували шлюб, посилаючись на воєнний час. Але Дмитро і Леся називають одне одного чоловіком і дружиною.

15 червня 2025 року, у День батька, у них народився син — Оскар. Бабчук пояснив вибір імені тим, що протягом семи поколінь чоловіків у його родині називали лише Михайлом або Дмитром. Він вирішив перервати цю традицію заради нового імені для сина.

У листопаді 2025 року, коли Оскару виповнилося п'ять місяців, Дмитро і Леся охрестили його в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Сам Бабчук зізнавався, що надає таїнству хрещення великого значення і відповідально готувався до цієї події разом із Нікітюк.

Через особливості служби Дмитро рідко буває вдома. За його власними словами, графік виглядає так, що добу він проводить у колі сім'ї, а потім на довгий час повертається до виконання бойових завдань.

Попри це, він намагається використовувати кожну можливість, щоб провести час із сином. Леся періодично ділиться в соцмережах фотографіями, де Дмитро грається з Оскаром.

Кар'єра

У 2016 році, у віці двадцяти років, Дмитро Бабчук вступив на військову службу. Того ж року він взяв участь у бойових діях у зоні АТО. Починав він у морській піхоті. У 2018 році увійшов до складу 35-ї окремої бригади морської піхоти.

Потім Бабчук перейшов до окремого підводного протидиверсійного загону, де готувався як бойовий водолаз. Пізніше продовжив службу у 73-му окремому морському центрі Сил спеціальних операцій. Із міркувань безпеки Дмитро не розкриває, у якому саме підрозділі служить зараз і на якому напрямку фронту виконує завдання.

Навесні 2024 року він потрапив в об'єктив військових фотографів, які знімали тренування бойових водолазів. Разом зі своїми побратимами він отримав високу оцінку за участь у складних і малопублічних операціях у тилу ворога.

Сам Дмитро неодноразово казав, що не шкодує про обраний шлях. За його словами, армія і війна сформували його як особистість. Озираючись назад, він задоволений своїм життям. Водночас Бабчук чесно розповідає і про ціну служби. В одному з постів Дмитро повідомив, що за роки бойових виходів заробив кілька протрузій хребта, але не втратив бойового настрою.

Окрім служби, Бабчук активно веде соціальні мережі. Його сторінка в Instagram зібрала десятки тисяч підписників. Його акаунт наповнений як фронтовими кадрами, так і особистими знімками з дружиною і сином, а деякі відео Дмитра в TikTok набирали понад мільйон переглядів. Дмитро нерідко ділиться роздумами про війну і роздратування, яке в нього викликають завищені очікування швидкої перемоги. За його словами, кожен утриманий метр позиції — це вже маленька перемога, а швидких рішень на фронті не буває.

Скандал

Влітку 2025 року Бабчук опинився в центрі критики після того, як зустрів Лесю Нікітюк і новонародженого сина з пологового будинку на автомобілі Rolls-Royce Ghost.

У соцмережах його звинуватили в демонстративній розкоші на тлі воєнного часу. Дмитро відреагував на хейт з іронією. Він оголосив, що виставляє автомобіль на продаж. Жартома Бабчук описав його як «не битий, не фарбований, один раз заїжджав до пологового будинку».

На запитання, звідки у військового гроші на дорогу машину, Бабчук відповів дотепною історією про знайдений на дні Чорного моря «скарб», а заразом використав ситуацію, щоб привернути увагу до набору у свій підрозділ, пообіцявши через жарт показати, що шлях бойового водолаза може змінити життя.