Дмитро Філатов

Філатов Дмитро Миколайович: український військовий і командир 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла

Філатов Дмитро Миколайович — кадровий військовий з позивним Перун, чий полк тримає оборону на Покровському та Гуляйпільському напрямках

Біографія 

Відкриті джерела не називають точної дати та місця народження Дмитра Філатова.

Освіта 

Дані про навчальні заклади, які закінчив Філатов, у відкритому доступі відсутні.

Сім'я 

У Філатова є дружина і троє дітей.

Про свою сім'ю Дмитро говорить скупо, але в кількох інтерв'ю згадував, що багаторічна служба вдалині від дому важко позначається на шлюбах військових. Короткі відпустки не дозволяють зберегти повноцінний зв'язок з близькими, і він сам не раз порушував питання про збільшення тривалості відпусток саме для того, щоб бійці могли зберегти сім'ї.

Свою здатність обіймати дружину та дітей, відчувати їхню присутність поруч він називав єдиною справжньою цінністю, заради якої варто триматися.

Окремо Філатов говорив про свої погляди на віру. За його словами, він хрещений, як і більшість людей його покоління в Україні. Але своїм справжнім світоглядом називає рідновірство — традиційну дохристиянську слов'янську віру. Саме з цим, за його зізнанням, пов'язаний вибір позивного Перун.

Кар'єра 

Військову кар'єру Філатов розпочав за контрактом у 2008 році. У 2013 році він звільнився зі служби і деякий час залишався цивільним. Однак після початку російської агресії на сході України у 2014 році Дмитро повернувся до лав як доброволець і взяв участь в антитерористичній операції на Донбасі. Після завершення цього періоду Філатов знову демобілізувався.

Але 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Філатов знову став на захист країни. З цього моменту його військова біографія пішла по наростаючій. Він послідовно пройшов шлях від рядового і сержанта до майора.

Перші місяці повномасштабної війни Філатов провів у підрозділі, який згодом виріс у 1-й окремий штурмовий батальйон імені Дмитра Коцюбайла (позивний «Да Вінчі»). Він був заступником командира батальйону з бойової роботи фактично від самого початку повномасштабного вторгнення і брав участь у становленні цього формування. Влітку 2022 року Дмитро також сформував і очолив розвідувальний підрозділ 7-го центру сил спеціальних операцій.

Одним із перших великих етапів його бойового шляху стала участь у Слобожанському контрнаступі восени 2022 року. Філатов брав безпосередню участь у звільненні Купʼянська-Вузлового та Лимана Першого. Тоді ж під його керівництвом було організовано операцію із захоплення російської важкої вогнеметної системи «Солнцепьок».

Взимку та навесні 2023 року Філатов брав участь в обороні Бахмута, у боях за Курдюмівку та Іванівку, а також у бойових діях у районі Купʼянська і Лимана та поблизу Серебрянського лісу. Бойове хрещення батальйон отримав на дорозі Хромове під Бахмутом, де підрозділ майже півтора місяця утримував позиції. Там же він уперше зіткнувся з підрозділами ПВК «Вагнер» у затяжних піхотних боях.

З травня 2024 року Філатов очолив підрозділ, який тоді ще був батальйоном. У квітні 2025 року батальйон було розгорнуто в 1-й окремий штурмовий полк імені Дмитра Коцюбайла, і Філатов залишився його командиром уже в новому статусі. Під його керівництвом полк брав участь у бойових діях на території Донецької та Запорізької областей, зокрема на одній із найважчих ділянок усього фронту — Покровському напрямку.

В інтерв'ю, які Філатов давав українським ЗМІ, він докладно і досить відкрито розбирав ситуацію на фронті, не приховуючи проблем. Дмитро говорив про критичну нестачу піхоти, через яку російським підрозділам час від часу вдавалося просочуватися в тилові райони.

Він також докладно пояснював, як змінювалася тактика застосування дронів на оптоволокні та радіокерованих FPV-дронів, і як обидві сторони адаптувалися до застосування цих засобів.

Окрема частина його публічних виступів стосувалася теми мобілізації та самовільного залишення частини. Філатов неодноразово говорив, що провал мобілізації спостерігається протягом кількох років поспіль і що головна проблема з доукомплектуванням підрозділів — не стільки нестача новобранців як така, скільки величезні масштаби СЗЧ.

Він описував схеми, за допомогою яких частина військовослужбовців використовує лазівки в законодавстві, щоб місяцями формально значитися на службі, отримуючи грошове забезпечення, але фактично не виконуючи бойових завдань. Дмитро пропонував посилити вимоги до тих, хто йде в самоволку багаторазово.

Філатов також розповідав, що його полк тривалий час комплектувався за залишковим принципом. Він отримував здебільшого тих, від кого відмовлялися інші підрозділи, тобто людей з наркотичною залежністю, колишніх засуджених, військовослужбовців, визнаних проблемними в інших частинах. При цьому він стверджував, що показники втрат у його полку не входять до числа найгірших по армії.

Філатов докладно розповідав, як у його частині організована реабілітація бійців з наркотичною залежністю, які надходять без супровідних медичних документів. Упродовж кількох тижнів вони проходять медичний супровід синдрому відміни під наглядом лікарів, після чого поступово повертаються до повноцінної бойової підготовки.

У грудні 2025 року Філатов публічно прокоментував ситуацію із залишенням командного пункту в Гуляйполі. Дмитро заявив, що позицію було залишено без бою через паніку особового складу та недбалість командирів, хоча противник на той момент мав лише невелику інфільтровану групу без підтримки авіації та артилерії.

За останній рік полк під командуванням Філатова помітно розширив свої можливості за рахунок технічних засобів. У його складі з'явилися рота ударних наземних роботизованих комплексів, батальйон безпілотних систем, а також бронетехніка, зокрема трофейні танки.

Філатов розповідав, що його частина однією з перших почала інтенсивно застосовувати наземні роботизовані комплекси для евакуації поранених і доставки вантажів на передові позиції. Дмитро також говорив про створення всередині полку так званого мультидоменного центру «Фаланга». Він займається впливом на транспортну логістику противника на глибину до ста кілометрів від лінії зіткнення, об'єднуючи розвідувальні та ударні засоби різного типу.

За підсумками однієї з операцій на Гуляйпільському напрямку, про яку Філатов розповів у серпні 2026 року, його полк звільнив близько 34 квадратних кілометрів території. Він пов'язував цей результат із системним впливом на логістику противника, а не з класичними стрімкими штурмовими діями.

Філатов також публічно виступав за виділення штурмових підрозділів в окремий рід військ із власною системою підготовки, комплектування та медичного забезпечення. Дмитро вважає, що нинішня модель, за якої штурмовики комплектуються за залишковим принципом, а управління ними розподілене між різними структурами Сухопутних військ, не відповідає масштабу завдань, які на них покладають.

За роки повномасштабної війни Філатов був удостоєний кількох державних нагород. У вересні 2022 року він отримав орден «За мужність» III ступеня. У лютому 2023 року йому вручили орден Богдана Хмельницького III ступеня. У вересні 2025 року слідом надійшов орден Богдана Хмельницького II ступеня.

Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» Філатов отримав 6 грудня 2025 року. У липні 2026 року він був нагороджений також орденом Данила Галицького.