Дмитро Жмайло

Жмайло Дмитро Сергійович: військово-політичний аналітик та виконавчий директор Українського центру безпеки і співробітництва з квітня 2021 року

Жмайло Дмитро Сергійович — спеціалізується на стратегічних комунікаціях та питаннях військово-цивільної взаємодії, регулярно коментує перебіг російсько-української війни для українських і світових медіа

Біографія 

Дмитро Сергійович Жмайло народився на Полтавщині, Україна.

Освіта

Жмайло здобув вищу освіту в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка. З 2008 по 2013 рік він навчався за історичним та правознавчим напрямком.

Сім'я 

Дмитро Жмайло одружений з Аліною Понипаляк. Раніше вона була старшою науковою співробітницею Національного музею історії України. Нині — завідувачка кафедри теорії та історії держави і права Національної академії СБУ, кандидатка історичних наук. Шлюб між ними було зареєстровано у травні 2020 року.

Кар'єра 

Громадська активність Жмайла почалася ще в студентські роки. Вже у 2012 році Дмитро публічно висловлювався на тему громадянського суспільства та протестної активності, публікуючи блоги про необхідність консолідації українців для захисту своїх прав.

У цей період він входив до керівних органів двох громадських організацій — «Молодіжний Націоналістичний Конгрес» та Всеукраїнської мережі «Вільні Люди», де входив до складу центрального керівництва та ради відповідно.

З весни 2014 року, після початку збройної агресії Росії та окупації Криму, Дмитро зайнявся волонтерською діяльністю на підтримку української армії. Тоді ж він став співзасновником та одним із координаторів громадської кампанії «Вимкни Російське», спрямованої на виявлення та протидію російському впливу в українському інформаційному просторі: у політиці, економіці, культурі та гуманітарній сфері.

У 2014-2019 роках Жмайло очолював канадські гуманітарні ініціативи на підтримку Збройних сил України в період проведення антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил. Дмитро координував міжнародну допомогу через Friends of Ukraine Defence Forces Fund.

У цей же час він працював помічником-консультантом народного депутата України Олега Медуниці в апараті Верховної Ради. У 2020 році Жмайло очолив Благодійний фонд «Центр волонтерських ініціатив», а потім став начальником сектору комунікацій у структурі, пов'язаній з Київською міською державною адміністрацією. Крім того, у його послужному списку значиться посада радника голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

У квітні 2021 року було створено незалежний аналітичний «Український центр безпеки і співробітництва». Дмитро став одним із співзасновників організації разом із командою, що об'єдналася ще під час Революції Гідності, — Сергієм та Оксаною Кузан, Олесею Горяйновою та Соломією Хомою.

У рамках УЦБС Жмайло курує напрям стратегічних комунікацій та військово-цивільної взаємодії, а також бере участь у підготовці аналітичних матеріалів для державних структур, включно з профільними відомствами США, з питань безпеки, з якими стикається Україна. Він сприяв організації візитів делегацій високого рівня в Україну та підтримує зв'язки з українськими громадами у світі.

З початком повномасштабного вторгнення Росії Дмитро став одним із найпомітніших військових експертів в українських медіа. Він регулярно дає інтерв'ю та коментарі для «24 каналу», «Фактів», «Ми-Україна» та інших видань. Дмитро аналізує ситуацію на фронті, тактику російської армії, стан оборони окремих напрямків, а також перспективи постачань західного озброєння.

У його коментарях регулярно фігурують теми виснаження російської армії, зміни тактики окупантів, ударів по території Росії та розвитку української ракетної програми.

Так, у липні 2026 року Жмайло розповів про хід випробувань українських балістичних ракет виробництва компанії Fire Point. Дмитро зазначав, що перша розробка з дальністю до 200 км позиціонується як більш доступний аналог американської ATACMS, а друга, з дальністю до 850 км, здатна вражати цілі в глибокому тилу противника.

Він також говорив про розробку протиракетного комплексу Freya і вказував, для завершення яких компонентів Україні потрібна підтримка партнерів. Окрім публічних коментарів, Жмайло пише авторські колонки для українських видань, зокрема для «Фактів».

Декларація 

У жовтні 2017 року Дмитро Жмайло опублікував електронну декларацію за 2016 рік. На той момент його сукупний дохід становив 57,8 тисячі гривень. Цей дохід включав заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 17,6 тисячі гривень та відсотки у розмірі 40 тисяч гривень.

Тоді у власності Дмитра на праві спільної власності перебувала одна квартира площею 49 квадратних метрів у Полтаві. Власного автомобіля у Дмитра тоді не було. Але в декларації був вказаний легковий автомобіль Chevrolet Aveo 2004 року випуску, який належав батьку Жмайла.

Грошові активи Дмитра у розмірі 437,7 тисячі гривень були розміщені на рахунку в Приватбанку.