Джузеппе Каво Драгоне

Драґоне Джузеппе Каво: італійський адмірал і голова військового комітету НАТО з 2025 року

Драґоне Джузеппе Каво — пілот реактивної авіації, колишній командувач флагмана італійського флоту та ексголова генштабу італійської армії

Біографія

Джузеппе Каво Драґоне народився 28 лютого 1957 року в місті Аркуата-Скривія, провінція Алессандрія, Італія.

Освіта

Після закінчення школи у 1976 році Драґоне вступив до Військово-морської академії в Ліворно. У 1989 році він здобув кваліфікацію пілота морської авіації на базі ВМС Пенсакола, штат Флорида, США.

У 1990 році пройшов курси підвищення кваліфікації на базах Меридіан і Черрі-Пойнт, опанувавши керування літаками AV-8B Harrier II+. У 1993 році знову повернувся до США для навчання нічним польотам і використанню радарних систем Harrier у Юмі, штат Аризона.

Окрім військової освіти, Джузеппе здобув ступінь магістра в галузі морських і військово-морських наук в Університеті Пізи та ступінь магістра політичних наук в Університеті Трієста.

Він навчався у Військово-морському коледжі в Ліворно в 1996 році та в Інституті вищих оборонних досліджень у Римі у 2004–2005 роках. Драґоне є сертифікованим військовим парашутистом, аквалангістом, парашутистом вільного падіння та володарем чорного поясу з карате у стилі шотокан.

Сім’я

Джузеппе Каво Драґоне одружений з Розою Фоссаті. У пари троє дітей: два сини — Мікеле (лікар) та Умберто (лейтенант гірських військ Альпіні), а також донька Джіневра Франческа, яка станом на 2025 рік є студенткою та вивчає дошкільну освіту.

Кар’єра

Драґоне служить понад чотири десятиліття у ВМС Італії та міжнародних структурах. Після закінчення академії він розпочав службу на фрегаті «Орса», а згодом став пілотом гелікоптерів UH-1N і SH-3 Sea King.

У 1981 році Джузеппе брав участь у миротворчій місії в Лівані на есмінці «Ардіго». У 1987–1988 роках командував мінним тральщиком «Мілаццо», беручи участь в операціях у Перській затоці.

Перейшовши до реактивної авіації, Драґоне став одним із перших італійських пілотів, які освоїли AV-8B Harrier II+. Загальний наліт склав 2500 годин.

У 1991–1993 та 1997–1998 роках він командував авіаційною групою на авіаносці «Джузеппе Гарібальді», а в 1996–1997 роках — фрегатом «Єуро».

З 2002 по 2004 рік він був командиром авіаносця «Джузеппе Гарібальді», флагмана італійського флоту, беручи участь в операціях в Афганістані після терактів 11 вересня. З 2005 по 2008 рік Джузеппе керував морською авіацією, а з 2008 по 2011 рік — спеціальними силами ВМС (COMSUBIN).

У 2011–2014 роках Драґоне був суперінтендантом Військово-морської академії. У 2012 році він виступав експертом у справі катастрофи лайнера «Коста Конкордія».

З 2014 по 2016 рік Джузеппе командував штабом спеціальних операцій, а з 2016 по 2019 рік — об’єднаним оперативним командуванням. У 2019–2021 роках обіймав посаду начальника штабу ВМС Італії, а з 2021 по 2024 рік — начальника генерального штабу збройних сил Італії.

17 січня 2025 року Драґоне обійняв посаду голови військового комітету НАТО. Італійський адмірал є головним військовим радником генсека НАТО та представником альянсу з військових питань.

Його кар’єра відзначається високим професіоналізмом, а участь у гучних справах, таких як розслідування катастрофи «Коста Конкордія», зміцнила його репутацію компетентного експерта.

Скандали

Станом на 2025 рік у відкритих джерелах відсутня достовірна інформація про компрометуючі факти, пов’язані з Джузеппе Каво Драґоне.