Еліс Стефанік

Стефаник Еліс: американська політикиня та членкиня Палати представників від Республіканської партії з 2014 року

Стефаник Еліс — восени 2024 року новообраний голова Білого дому висунув її кандидатуру на посаду постпреда США в ООН

Біографія

Еліс Марі Стефаник народилася 2 липня 1984 року в місті Олбані, штат Нью-Йорк, США.

Освіта

Еліс закінчила Академію для дівчат у рідному місті, а потім вступила до Гарвардського університету. Тут вона у 2006 році здобула ступінь бакалавра мистецтв в галузі державного управління. 

Двома роками раніше Стефанік була обрана віцепрезиденткою Гарвардського інституту політики та отримала почесну відзнаку за внесок у розвиток жіночого лідерства.

Сім'я

Еліс з'явилася на світ в родині Кеннета і Мелані Стефаник. У політикині є італо-чеське коріння. Також повідомлялося, що її предки жили в єврейському поселенні (штетлі) Фріштак на південному сході сучасної Польщі. Батьки Стефаник — підприємці. У них є власна фірма, яка займається дистрибуцією фанери.

Влітку 2017 року Еліс вийшла заміж за менеджера зі зв'язків з громадськістю Національного фонду стрілецького спорту, торгової асоціації виробників вогнепальної зброї Метью Манду. Через чотири роки Стефаник народила дитину, хлопчика Семюела.

Кар'єра

Політикою Еліс підштовхнули зайнятися події 11 вересня 2001 року. Після закінчення Гарварду вона вирішила втілити свої мрії в життя, коли увійшла до складу адміністрації тодішнього президента Джорджа Буша-молодшого. 

Стефаник спочатку працювала в Раді з внутрішньої політики США. Пізніше вона перейшла до офісу голови апарату Білого дому Джошуа Болтена. 

Бувши консерваторкою в політичних переконаннях, Еліс завела у 2009 році блог "American Maggie", названого на честь головної жінки-політика XX століття — Маргарет Тетчер.

У 2012 році Стефаник допомагала готувати республіканську платформу, керувала комунікаціями в рамках зовнішньополітичної ініціативи.

Того ж року Еліс очолювала підготовку дебатів кандидата у віцепрезиденти Пола Раяна. Після поразки республіканців на президентських виборах, Стефаник ненадовго залишила політику і приєдналася до бізнесу батьків.

У серпні 2013 року Стефанік висунула свою кандидатуру на виборах 2014 року до Палати представників США у 21-му окрузі Нью-Йорка. 

На виборах кандидатуру 30-річної Стефаник підтримало 55% виборців. Зрештою, Еліс стала наймолодшою жінкою, коли-небудь обраною до Конгресу. Після цього вона ще п'ять разів переобиралася. У січні 2015 року Стефаник була призначена до комітету з питань збройних сил Палати представників.

Вона підтримує законодавство, що забороняє аборти після 15 тижнів вагітності, за винятком випадків зґвалтування, інцесту або для захисту життя вагітної жінки.

Стефаник виступає за розширення можливостей жінок у Республіканській партії та вплинула на партійну культуру, зробивши пріоритетним обрання більшої кількості жінок.

У 2020 році журнал "Fortune" включив Еліс до списку "40 до 40" в категорії "Уряд і політика". Навесні 2021 року після усунення Ліз Чейні з посади голови фракції республіканців на її місце обрали Еліс Стефаник.

Після своєї перемоги вона подякувала Трампу, сказавши: "Президент Трамп — лідер, на якого дивляться [республіканські виборці]". Якщо спочатку Стефаник позиціонувалася як поміркована права, то після першого обрання Трампа президентом, її погляди ще більш поправіли. 

Сама конгресвумен стала палкою прихильницею Трампа. За даними аналітиків у 2017 році Еліс підтримувала 77,7% голосів президента в Конгресі. 

Але вона виступала проти рішення Трампа вийти з Паризької кліматичної угоди. Конгресвумен заявила, що це шкодить поточним зусиллям по боротьбі зі зміною клімату, а також ізолює США від союзників. Також Стефаник проголосувала за скасування надзвичайного стану, введеного Трампом на південному кордоні.

Еліс привернула до себе увагу всієї країни в грудні 2023 року. Відома своїми проізраїльськими переконаннями, Еліс відзначилася жорсткими допитами президентів університетів під час слухань у Конгресі США через хвилю антисемітизму, які прокотилися американськими вищими закладами. Допит Стефаник сприяв відставці голови Пенсільванського університету.

Після перемоги на президентських виборах 2024 року Дональд Трамп запропонував кандидатуру Стефаник на посаду постійного представника США в ООН.