Елісса Слоткін

Слоткін Елісса: cенаторка США від штату Мічиган з 2025 року

Слоткін Елісса — її називають висхідною зіркою Демократичної партії, якій довірили опонувати президенту Трампу в березні 2025 року

Біографія

Елісса Блер Слоткін народилася 10 липня 1976 року в місті Нью-Йорк, США.

Освіта

Слоткін відвідувала престижну школу Кренбрук Кінгсвуд на Блумфілд-Гіллз. Пізніше вона вступила до Корнельського університету, який закінчила в 1998 році, здобувши ступінь бакалавра соціології.

У 2003 році Елісса стала магістром міжнародних відносин у школі міжнародних та громадських справ Колумбійського університету.

Вона володіє арабською мовою і суахілі.

Сім'я

Елісса виросла в сім'ї, яка володіла фермою в Голлі, штат Мічиган, де вона провела дитинство. У Слоткін є єврейське коріння. Батька звуть Курт Слоткін, а мати Джудіт (в дівоцтві Спітц). 

Її прадід, Самуель Слоткін, який емігрував з Мінська в 1900 році, заснував м'ясну компанію Hygrade, яка пізніше стала відома в Штатах завдяки бренду Ball Park Franks. 

У 2011 році Елісса вийшла заміж за відставного полковника армії США та пілота вертольота Apache Дейва Мура. Вони познайомилися в Багдаді під час її служби в Іраку. 

У пари не було спільних дітей, але Елісса виховувала двох дочок Дейва від першого шлюбу. У 2023 році подружжя подало на розлучення. Після цього вона повернулася на сімейну ферму в Голлі.

Кар'єра

Трудова діяльність Елісси почалася з роботи в Центральному розвідувальному управлінні (ЦРУ), куди вона потрапила після закінчення магістратури.

Аналітичні здібності та мовні навички дозволили Слоткін провести три відрядження у Іраку, де вона займалася питаннями національної безпеки. 

За часів адміністрації Джорджа Буша Елісса відповідала за іракський напрямок у Раді національної безпеки. При Бараку Обамі Слоткін перейшла на роботу до Державного департаменту і міністерство оборони. З 2015 по 2017 рік вона виконувала обов'язки помічника міністра оборони з питань міжнародної безпеки.

У 2017 році, залишивши державну службу, Елісса повернулася до Мічигану і заснувала консалтингову фірму Pinpoint Consulting. Однак уже в липні того ж року вона оголосила про висунення в Палату представників США від 8-го округу Мічигану. 

Її перемога у 2018 році над республіканцем Майком Бішопом зробила її першим демократом у цьому окрузі з 2001 року. Вона була переобрана у 2020 та 2022 роках, демонструючи стійку підтримку виборців навіть в умовах пандемії та перерозподілу.

У 2023 році Слоткін оголосила про намір балотуватися в Сенат США від Мічигану, щоб зайняти місце Дебі Стейбноу. У напружених перегонах 2024 року вона перемогла республіканця Майка Роджерса і з 2025 року стала молодшим сенатором від штату, другою жінкою в цій ролі після Стебноу. У Сенаті Елісса активно працює в комітетах з питань збройних сил, сільського господарства та справ ветеранів.

Її вважають висхідною зіркою Демократичної партії, особливо після того, як партія довірила їй виступити з відповіддю на промову Дональда Трампа в Сенаті в березні 2025 року.

Сенаторка розкритикувала позицію президента з різних питань - від економіки та імміграції до скорочення витрат, відносин з союзниками і підтримки України. 

Компромат

Кар'єра Еліси Слоткін не обійшлася без спірних моментів. У 2022 році, під час кампанії до Палати представників, її розкритикували за оренду кондомініуму в Лансінгу у донора своєї кампанії. Хоча команда Слоткін стверджувала, що оренда була за ринковою ціною, це викликало питання про можливий конфлікт інтересів. 

Після перемоги та розлучення в 2023 році Елісса повернулася на ферму в Голлі, яка знаходиться за межами її округу, що викликало критику в ЗМІ.

Голосування Слоткін у 2023 році за республіканський закон, що забороняє неофіційні прапори (включаючи прапор ЛГБТ) на об'єктах Міноборони, викликало критику з боку ліберальних груп. 

Слоткін пояснила це бажанням запобігти використанню «ненависницьких символів» таких, як прапор Конфедерації, але це не пом'якшило невдоволення деяких прихильників. 

Також її позиція на підтримку дій Ізраїлю в конфлікті з Палестиною і критика колеги Рашиди Тлаіб викликали неоднозначну реакцію в партії. Нарешті, під час кампаній в Сенат її звинувачували в надмірній поміркованості, що часом ставило під сумнів її прихильність прогресивним цінностям демократів.