Енді Бернем

Бернем Енді: колишній мер Великого Манчестера і депутат Палати громад Великобританії з червня 2026 року

Бернем Енді — «король півночі», якого називають основним опонентом Кіра Стармера на посаді голови Лейбористської партії

Біографія

Ендрю Мюррей «Енді» Бернем народився 7 січня 1970 року в Ейнтрі, передмісті Ліверпуля, Великобританія.

Освіта

Бернем навчався в католицькій початковій школі Святого Льюїса, а потім у католицькій середній школі Святого Ельреда в Ньютон-ле-Віллоус. Після школи він вступив до Фіцвільям-коледжу Кембриджського університету, де вивчав англійську філологію.

Сім'я

Дружина — Марі-Франс ван Геел, громадянка Нідерландів. Пара познайомилася в Кембриджі, коли обоє ще були студентами. Весілля зіграли у 2000 році.

Кар'єра

Політичну кар'єру Бернем розпочинав як помічник депутата парламенту Тесси Джоуелл (1994–1997). Потім він недовго працював у Конфедерації НСОЗ (Національної служби охорони здоров'я) та адміністратором футбольної робочої групи. З 1998 по 2001 рік Енді був спеціальним радником міністра культури Кріса Сміта.

У 2001 році він вперше обрався до Палати громад від округу Лі (Великий Манчестер) і переобирався аж до 2017 року. У першому кабінеті Гордона Брауна (2007–2008) Бернем обіймав посаду головного секретаря казначейства, брав участь у підготовці бюджетного огляду.

У 2008 році Енді очолив міністерство культури, ЗМІ та спорту. З червня 2009 по травень 2010 року Бернем обіймав посаду міністра охорони здоров'я.

Після 2010 року Бернем уперше балотувався на посаду лідера партії, але посів четверте місце. За Еда Мілібенда він обіймав посади тіньового міністра освіти (2010–2011), а потім тіньового міністра охорони здоров'я (2011–2015), виступаючи проти політики «вільних шкіл» і обстоюючи повернення до єдиної системи освіти.

У 2015 році Енді знову брав участь у виборах лідера партії й посів друге місце, поступившись Джеремі Корбіну майже сорока відсотковими пунктами. За Корбіна він обіймав посаду тіньового міністра внутрішніх справ (2015–2016).

У 2017 році Енді переміг на виборах мера Великого Манчестера, набравши 63% голосів. Переобирався у 2021 році (67% голосів) і у 2024 році (63,4%, уже за мажоритарною системою).

Головним досягненням на посаді мера вважається створення інтегрованої, контрольованої на місцевому рівні транспортної системи за зразком лондонської — мережі Bee Network, що включає автобуси й трамваї.

У 2024 році у співавторстві з мером Ліверпульського сіті-регіону Стівом Ротерамом Бернем випустив книгу «Head North: A Rallying Cry for a More Equal Britain» про проблеми півночі Англії.

Упродовж перебування на посаді мера Бернем незмінно фігурував в опитуваннях як найпопулярніший політик з лейбористського табору, випереджаючи чинного прем'єра Кіра Стармера.

Після провалу лейбористів на місцевих виборах у травні 2026 року та загострення кризи довкола керівництва партії депутат від округу Мейкерфілд Джош Саймонс пішов у відставку, розчистивши Бернему шлях назад до парламенту.

18 червня 2026 року Бернем переміг на довиборах, набравши 54,8% голосів і випередивши кандидата від Reform UK Роберта Кеньона майже на 9,2 тисячі голосів. Оскільки закон забороняє поєднувати посаду мера з депутатським мандатом, Енді склав повноваження мера Великого Манчестера.

Повернення Бернема до Вестмінстера коментатори розцінюють як відкриття шляху до третьої за рахунком спроби поборотися за лідерство партії й, у перспективі, за посаду прем'єр-міністра.

Для ініціювання процедури зміни лідера йому за статутом партії необхідно заручитися підписами 20% парламентської фракції (близько 81 депутата) та підтримкою щонайменше трьох афілійованих з партією організацій, серед яких має бути не менше двох профспілок.

У політичному плані Бернем відносить себе до м'якого лівого крила партії, називає себе соціалістом і прихильником концепції «амбітного соціалізму» — перерозподільчої, колективістської та інтернаціоналістської за змістом.

Компромат

У 2013 році газета The Daily Telegraph повідомила, що співробітники Бернема редагували його сторінку у «Вікіпедії», прибираючи з неї критику його дій у зв'язку зі скандалом у лікарні Стаффорда. В офісі політика стверджували, що видаляли лише недостовірні твердження.

Після відходу з посади міністра охорони здоров'я з'являлися повідомлення про те, що Бернем разом зі своїм попередником Аланом Джонсоном відхилив 81 звернення з проханням провести відкрите публічне розслідування підвищеної смертності в цій лікарні. Згодом статистичні дані про кількість надлишкових смертей, на які спиралися ці претензії, були визнані недостовірними.

Під час кампанії за лідерство партії у 2015 році Бернем зазнав критики за отримання близько 17 тисяч фунтів компенсації за оренду лондонської квартири. При цьому в пішій доступності від парламенту в нього було власне житло.

У липні 2022 року Бернема оштрафували на 1984 фунти та нарахували шість штрафних балів за перевищення швидкості. Він їхав зі швидкістю 126 км/год на ділянці автомагістралі з тимчасовим обмеженням у 64 км/год.