Федеріко Вальверде

Вальверде Федеріко: футболіст збірної Уругваю та півзахисник клубу «Реал Мадрид»

Вальверде Федеріко — володар чотирнадцяти трофеїв з мадридським клубом, включно з двома титулами чемпіона Ліги чемпіонів УЄФА

Біографія

Федеріко Сантьяго Вальверде Діпетта народився 22 липня 1998 року в місті Монтевідео, Уругвай.

Освіта

Вже у три роки Федеріко віддали до дитячого клубу «Естудіантес де ла Уньйон» у Монтевідео. Через кілька років хлопчика помітив скаут «Пеньяроля» і запросив до юнацької команди клубу. Там Федеріко пройшов усі вікові категорії: від команди до 15 років і до молодіжного складу.

Сім'я

Федеріко — друга дитина в родині Хуліо та Доріс. У нього є старший брат Дієго, а також два зведені брати — Пабло та Матіас Кастро. За походженням Вальверде має іспанське та італійське коріння. У 2020 році він отримав іспанське громадянство.

Дружина Федеріко — аргентинська журналістка та телеведуча Міна Боніно. У пари двоє синів: Бенісіо (народився у 2020 році) та Баутіста (народився у 2023 році).

Кар'єра в клубі

Професійну кар'єру Вальверде розпочав у «Пеньяролі». Він дебютував в уругвайській Прімері 16 серпня 2015 року проти «Серро». У свій перший дорослий сезон Федеріко провів 12 матчів у чемпіонаті та разом із командою виграв національний титул.

Вже тоді на молодого півзахисника звернули увагу європейські клуби, зокрема «Арсенал», «Барселона» та «Челсі», однак швидше і рішучіше за всіх діяв «Реал Мадрид».

Контракт із мадридським клубом Вальверде підписав у липні 2016 року, одразу після того, як йому виповнилося 18 років. Перший сезон в Іспанії він провів у фарм-команді «Реал Мадрид Кастілья». Півзахисник зіграв 30 матчів і забив три голи у другій за силою іспанській лізі.

Влітку 2017 року клуб відправив його в річну оренду до «Депортіво Ла-Корунья». Вальверде здобув ігрову практику на найвищому рівні, дебютувавши в Ла Лізі 10 вересня того ж року.

Після повернення з оренди він увійшов до першої команди «Реала» й дебютував за клуб в офіційному матчі 23 жовтня 2018 року в Лізі чемпіонів проти «Вікторії Пльзень». У сезоні 2019/20 уругваєць став гравцем основного складу та отримав приз найкращого футболіста фіналу Суперкубка Іспанії 2020 року.

У наступні роки Вальверде закріпився серед лідерів команди. У 2021 році він продовжив контракт із «Реалом» до 2027 року, а у 2023-му — до 2029-го. У травні 2022 року його гольова передача на Вінісіуса Жуніора принесла клубу перемогу у фіналі Ліги чемпіонів проти «Ліверпуля». Сезон 2022/23 став для нього найкращим за результативністю. Федеріко забив 12 м'ячів у всіх турнірах.

Після завершення кар'єри Луки Модрича та відходу Лукаса Васкеса Вальверде в сезоні 2025/26 став віце-капітаном «Реала». 11 березня 2026 року він оформив перший хет-трик у кар'єрі. Він забив три м'ячі за 22 хвилини в першому таймі матчу 1/8 фіналу Ліги чемпіонів проти «Манчестер Сіті» (3:0).

У «Реалі» уругваєць виграв три титули чемпіона Іспанії, Кубок Іспанії, три Суперкубки Іспанії, два трофеї Ліги чемпіонів УЄФА, два Суперкубки УЄФА, два Клубні чемпіонати світу та Міжконтинентальний кубок.

Кар'єра у збірній

Вальверде пройшов усі рівні юнацьких і молодіжних збірних Уругваю, починаючи з команди до 15 років. На чемпіонаті Південної Америки серед гравців до 17 років у 2015 році він забив сім м'ячів і став другим бомбардиром турніру.

У 2017 році у складі молодіжної збірної на чемпіонаті світу до 20 років у Південній Кореї Федеріко посів із командою четверте місце, а сам отримав нагороду — «Срібний м'яч» як другий найкращий гравець турніру.

В основній збірній Уругваю він дебютував 5 вересня 2017 року у відбірковому матчі чемпіонату світу проти Парагваю. У тій грі Вальверде вийшов у стартовому складі та на 76-й хвилині забив вирішальний гол, який приніс команді перемогу 2:1.

Незважаючи на те, що у травні 2018 року він потрапив до попередньої заявки на чемпіонат світу в Росії, до підсумкового списку з 23 футболістів тренер Оскар Табарес його не включив.

Надалі Вальверде став постійним гравцем збірної. Він брав участь у Кубку Америки 2019 року, де Уругвай дійшов до чвертьфіналу, а також у Кубку Америки 2021 року.

На чемпіонаті світу 2022 року в Катарі півзахисник зіграв у всіх трьох матчах групового етапу. На Кубку Америки 2024 року Уругвай дійшов до півфіналу, а в матчі за третє місце переміг Канаду за пенальті. Вальверде реалізував перший удар своєї команди і здобув зі збірною бронзові медалі турніру.

31 травня 2026 року Вальверде був включений до заявки Уругваю на чемпіонат світу 2026 року. Збірна не змогла вийти з групи, але самого Вальверде визнали найкращим гравцем матчу проти Саудівської Аравії (1:1).

Скандал

На чемпіонаті світу серед гравців до 20 років у 2017 році Федеріко після забитого гола виконав жест, який багато хто розцінив як образливий стосовно людей азіатської зовнішності. Сам Вальверде заперечував расистський підтекст. За його словами, жест був даниною поваги до його першого агента на прізвисько «Ель Чіно».

У квітні 2023 року, за даними ЗМІ, уругваєць вдарив футболіста «Вільярреала» Алекса Баену на парковці стадіону «Сантьяго Бернабеу» після поразки «Реала» в матчі Ла Ліги 2:3. Приводом нібито стала фраза Баени про викидень, який пережила дружина Вальверде Міна Боніно. Справа дійшла до суду, але 3 липня того ж року її закрили. Слідство не знайшло складу злочину в діях футболіста.

7 травня 2026 року між Вальверде та його партнером по «Реалу» Орельєном Чуамені спалахнув конфлікт, який переріс у бійку. За наявними відомостями, сварка почалася ще напередодні на тренуванні. Наступного дня спроба помиритися закінчилася новою сутичкою, в якій Вальверде отримав травму голови та поріз, що потребував накладання швів.

Клуб розпочав внутрішнє розслідування. За його підсумками обидва гравці принесли одне одному вибачення, а «Реал Мадрид» оштрафував кожного з них на 500 тисяч євро.

Через кілька місяців, у вересні 2026 року, стосунки між футболістами повністю нормалізувалися. За повідомленнями іспанської преси, новий тренер команди Жозе Моурінью помітно покращив атмосферу в роздягальні «Реала», а вболівальники звернули увагу на те, що після матчу проти «Ельче» (3:2) Вальверде та Чуамені тепло обійнялися на полі.