Ганна Золотько

Золотько Ганна Вікторівна: директорка департаменту казначейських операцій та членкиня правління АТ «Юнекс Банк»

Золотько Ганна Вікторівна — регулярно розповідає українцям про логіку курсових коливань гривні, а її коментарі щодо стану валютного ринку використовують провідні фінансові видання країни

Біографія

Ганна Вікторівна Золотько народилася 1982 року в місті Первомайськ Миколаївської області, Україна.

Освіта

Ганна здобула вищу освіту в Міжнародному Соломоновому університеті. У 2004 році вона отримала диплом за спеціальністю «Програмне забезпечення автоматизованих систем», а через три роки — за спеціальністю «Фінанси».

Сім'я

Відкриті джерела не розкривають відомостей про її сімейний стан, чоловіка чи дітей.

Кар'єра

У банківській системі Золотько працює з 2004 року, а на керівних посадах — з 2013 року. Перші роки кар'єри вона провела в казначейських підрозділах українських банків.

З червня 2015 по липень 2021 року Ганна обіймала посаду заступниці директора департаменту казначейства в АТ «Піреус Банк». За ці шість років вона пройшла шлях від рядової фахівчині казначейського блоку до однієї з ключових менеджерок банку, відповідальних за валютні операції та роботу на міжбанківському ринку.

У серпні 2021 року Золотько перейшла в АТ «Юнекс Банк», де очолила департамент казначейських операцій. Трохи більш ніж через рік, 7 грудня 2022 року, наглядова рада банку ухвалила рішення про її призначення членкинею правління. Цю посаду Ганна обіймає з 12 грудня 2022 року. Відтоді Золотько поєднує операційне керівництво казначейством банку з участю в колегіальному органі управління.

Як директорка казначейського департаменту, Золотько відповідає за операції банку на міжбанківському валютному ринку, управління ліквідністю і, відповідно, за формування позиції банку щодо курсових ризиків.

Паралельно з операційною роботою Золотько вибудувала публічну роль коментаторки валютного ринку. У колонках на блозі Unex Bank вона регулярно розбирає динаміку курсу гривні, дії Національного банку та фактори, що впливають на попит і пропозицію валюти.

У своїх текстах Ганна пояснює читачам, що плавне ослаблення гривні — керований процес, а не ознака кризи, і підкріплює це конкретними цифрами інтервенцій НБУ, обсягами міжнародної допомоги та статистикою резервів.

Так, аналізуючи динаміку курсу в липні 2025 року, Ганна зазначала, що офіційний курс гривні коливався у вузькому коридорі 41,72–41,87 грн/дол., а середній курс місяця становив 41,79 грн/дол. Вона вказувала, що стабільність забезпечили продаж Нацбанком валюти на міжбанківському ринку та зниження попиту з боку імпортерів, а міжнародні резерви НБУ на той момент сягали 45,1 млрд доларів, що покривало близько 5,5 місяця майбутнього імпорту.

Коментуючи ситуацію в липні 2026 року, Золотько вже фіксувала більш виражений тиск на гривню: курс долара за місяць піднявся з 44,47 до майже 44,92 грн, а Нацбанк продав із резервів понад 4 млрд доларів — один із найбільших місячних обсягів інтервенцій за рік.

Ганна пояснювала це ослаблення одразу кількома факторами: сезонним зростанням попиту імпортерів на паливо й техніку, високими бюджетними витратами на оборону та соціальні програми, а також інфляційними очікуваннями бізнесу й населення.

При цьому вона підкреслювала, що девальвація залишалася керованою завдяки надходженню зовнішнього фінансування — траншу МВФ у розмірі 690 млн доларів та 3,47 млрд євро від Євросоюзу за програмою Ukraine Support Loan.

У тому ж матеріалі Золотько розбирала рішення Нацбанку підвищити облікову ставку з 15% до 15,5%, ухвалене 31 липня 2026 року. Вона пояснила, що в українських умовах класичний механізм трансмісії ставки працює не повною мірою: війна та структурні фактори, передусім масштабні держвидатки, обмежують здатність регулятора швидко впливати на інфляцію через ставку.

За оцінкою Золотько, ефект від підвищення ставки проявляється із затримкою в кілька місяців, а саме рішення НБУ вона інтерпретувала радше як сигнал ринку про готовність жорсткіше боротися з інфляцією, ніж як інструмент негайного зміцнення гривні.

На початку серпня 2026 року, коментуючи ситуацію для Finance.ua, Золотько зазначила, що курс гривні рухався у вузькому діапазоні без вираженого тренду, а щоденні коливання не перевищували 15 копійок.

Вона звертала увагу, що Нацбанк четвертий тиждень поспіль продавав на міжбанку понад мільярд доларів, але це не супроводжувалося пропорційним ослабленням гривні. Тобто регулятор і надалі виконував роль основного балансувальника ринку.

За її словами, до базових проінфляційних ризиків належать дорога робоча сила, високі витрати бізнесу на енергоресурси та логістику, а також зростання світових цін на нафту, що збільшує вартість імпорту палива для України.

Золотько прямо вказувала, що швидкого повернення до низької інфляції очікувати не варто, а отже, підстав для пом'якшення монетарної політики НБУ найближчим часом немає. Навпаки, регулятор допускав подальше підвищення ставки — аж до 16%.

На Золотько як на джерело посилаються 24 канал, TSN.ua, УНІАН, Інтерфакс-Україна, «Фокус», NV, «Мінфін», Finance.ua, The Page та Mind, а серед закордонних видань її цитували Reuters і парламентське видання «Голос України».

У березні 2026 року на щорічній «Головній фінансовій премії року», яку проводить Асоціація українських банків, Ганна отримала нагороду в номінації «Найвпливовіші жінки фінансового сектору».