Геннадій Боровик

Боровик Геннадій Васильович: Марганецький міський голова Дніпропетровської області з листопада 2020 року

Боровик Геннадій Васильович — ЗМІ називали його організатором схеми з незаконної зміни адміністративних кордонів для захоплення чужих земель і передачі їх підконтрольним собі аграрним підприємствам

Біографія

Геннадій Васильович Боровик народився 3 листопада 1964 року в місті Марганець Дніпропетровської області, Україна.

Освіта

Після школи Боровик вступив до Марганецького гірничого технікуму. У 1984–1986 роках Геннадій проходив строкову службу в радянській армії.

Вищу освіту він здобув у 2008 році. У віці 44 років Боровик закінчив Бердянський університет менеджменту та бізнесу за спеціальністю «Економіка підприємства», отримавши кваліфікацію спеціаліста з економіки підприємства.

Сім'я

Дружина — Ірина Боровик. У подружжя є син Ярослав, який працює на підприємствах батька. Також у Боровика є дочка Ляля від цивільного шлюбу та дочка Єлизавета.

Кар'єра

Трудову діяльність Геннадій розпочав у травні 1983 року в народному господарстві Марганця. Після повернення з армії в липні 1986 року він продовжив працювати в народному господарстві, де провів наступні 12 років.

У 1997 році Боровик виступив співзасновником ТОВ «Слай», де йому належало 27,27% статутного капіталу. З 1998 по 2001 рік Геннадій обіймав посаду голови правління відкритого акціонерного товариства «Марганецький хлібокомбінат». У 2003 році це підприємство було ліквідоване внаслідок банкрутства.

У 2001 році Боровик став одним із засновників ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Марганецький хлібозавод». З 2005 року він уже не входив до складу засновників цього підприємства. З січня 2002 року по листопад 2020 року Боровик працював директором ТОВ виробничо-комерційної фірми «Агро-хліб» у Марганці.

У період з 2004 по 2007 рік Геннадій очолював ТОВ «Томаківський комбікормовий завод», а в 2007 році він став одноосібним власником цього підприємства.

З 2017 по 2020 рік Геннадій займався підприємницькою діяльністю, пов'язаною з вирощуванням зернових та бобових культур. У 1998 році Боровик вперше став депутатом Марганецької міської ради.

У 2010 році він знову отримав депутатський мандат, будучи представником Партії регіонів. У 2011 році в Марганці створили міську організацію партії «УДАР» Віталія Кличка. За даними міністерства юстиції, у 2014 році Боровик очолив цю організацію, вийшовши з Партії регіонів.

У 2015 році Геннадій балотувався від партії «Громадський рух «Народний контроль». Тоді партія не пройшла до міськради, однак отримала два депутатські місця в Марганецькій міській раді. Одне з них дісталося Боровику.

У 2020 році Боровик очолив Марганецьку міську організацію партії «Опозиційна платформа – За життя» та балотувався від неї на посаду міського голови Марганця.

Вибори 2020 року супроводжувалися запеклими суперечками. Міськвиборчком підраховував голоси 10 днів. Спочатку перемогу присудили чинній голові Олені Жадько від партії «Пропозиція», яка набрала 3447 голосів проти 3442 у Боровика.

З восьми виборчих дільниць, де перемогла Жадько, надійшли скарги про фальсифікації. При перерахунку голосів комісія виявила порушення, а документи з однієї дільниці виявилися залитими рідиною та були вилучені поліцією. 

На тій дільниці вибори визнали недійсними, і Боровик опинився попереду на 98 голосів. Жадько подала позов до суду, програла в першій інстанції, а потім виграла апеляцію. Територіальну виборчу комісію розпустили та оновили її склад. 

У підсумку Центральна виборча комісія оголосила, що Боровик випередив суперницю лише на 16 голосів: 3426 проти 3410. Явка на виборах була низькою, і фактично за Боровика проголосувало менше 10% дорослих мешканців Марганця. 26 листопада 2020 року він офіційно вступив на посаду міського голови.

Компромат

У лютому 2014 року після зміни влади в Києві група депутатів міськради, включаючи Боровика, відсторонила від посади мера Олега Бідняка. Як розповідав сам Бідняк, вчорашні члени Партії регіонів на чолі з секретарем міськради Олександром Білим увірвалися до міськради, побили його першого заступника Андрія Кириченка, силоміць зайняли кабінет мера та оголосили про усунення Бідняка. 

За словами колишнього мера, змовниками керувало бажання захопити владу в місті та брати участь у розподілі бюджетних коштів. Бідняк півтора місяця судився за повернення в крісло. 

У квітні 2014 року, коли мер повернувся до роботи, Білий разом зі своїми поплічниками Боровиком та Віктором Шевченком не допустили його до зали нарад та зірвали проведення сесії. 

Білий незаконно скликав сесію в закритому режимі, на якій ухвалювалися рішення нібито на користь Боровика, зокрема про звільнення Бідняка. Правоохоронці не втручалися. Судові тяжби тривали до жовтня 2014 року, після чого Бідняк залишив Україну.

У 2014 році Боровик як власник майнового комплексу колишнього Марганецького хлібокомбінату за рішенням суду не оформив право оренди на земельну ділянку під нерухомістю. Тим самим Боровик завдав збитків територіальній громаді, оскільки орендна плата за користування ділянкою не надійшла до бюджету.

29 травня 2019 року Боровик був серед депутатів, які зірвали сесію міськради, де планувалося розглянути питання закупівлі ліків, харчування дітей у дитячих садках, матеріальної допомоги містянам та підтримки водоканалу.

Наприкінці 2022 року Боровик звернуся до голів Мирівської та Червоногригорівської громад з пропозицією підписати акти погодження нових кордонів, фактично запропонувавши їм добровільно поступитися частиною територій на користь Марганця. 

Голови відмовилися, але Боровика це не зупинило. 26 січня 2023 року він та 22 депутати міськради ухвалили рішення, яким в односторонньому порядку змінили адміністративні кордони та вилучили в сусідів значні території: Мирівська громада втратила близько 1600 гектарів, Червоногригорівська – понад 5000 гектарів, що обернулося для кожної щорічними втратами бюджету понад 6 мільйонів гривень.

У Мирівській громаді Боровик захотів отримати землі з двома великими підприємствами, автозаправною станцією та частиною кладовища. А ділянки в Червоногригорівській громаді, на які він претендував, опинилися у сфері комерційних інтересів групи аграрних компаній, пов'язаних із самим Боровиком. 

Це чотири фірми: «Агро-хліб» (її кінцевий бенефіціар – Боровик, у власності 692 ділянки), «Атлант» (бенефіціар – син Боровика Ярослав, керівник – зять Боровика Дмитро Буряк, у власності 505 ділянок), «Декорт» (пов'язана з другом дитинства та кумом Боровика, депутатом Олександром Білим) та ще одне ТОВ «Атлант» (бенефіціар – однопартієць Боровика Павло Пасічник, чиє інше підприємство знаходиться за тією ж адресою, що й три компанії з орбіти Боровика).

Ситуація погіршувалася тим, що Червоногригорівська та частина Мирівської громад перебували в зоні активних бойових дій, де не працювали державні електронні реєстри, включно з Держгеокадастром. 

У ЗМІ виникло запитання, як кадастровий реєстратор затвердив незаконний проєкт та вніс недостовірні відомості до кадастру, адже рішення про зміну кордонів громад ухвалює виключно Кабінет Міністрів, а не міський голова. Голови постраждалих громад направили звернення президенту, прем'єру, Генпрокуратури, ДБР, Нацполіції та іншим органам з вимогою розібратися.

Декларація

На сайті НАЗК відсутня декларація Боровика за 2025 рік. Але в ЗМІ залишилися дані про майно та доходи міського голови за 2024 рік.

Боровик задекларував 46 земельних ділянок у Нікопольському районі загальною площею 573 га. З них 27 ділянок площею 920 252 кв. м були придбані вже під час повномасштабної війни.

У селі Дмитрівка Червоногригорівської громади Геннадію належить 38 ділянок загальною площею понад 550 гектарів. Ще кілька ділянок він має в селі Новокиївка Марганецької громади. 

Дві земельні частки площею 300 та 1200 кв. м перебувають у Боровика в Дрогобицькому районі Львівської області, де він також володіє житловим будинком площею 523 кв. м та садовою дачною ділянкою площею 115,1 кв. м.

У розділі об'єктів незавершеного будівництва Геннадій зазначив садовий дачний будинок у селі Новокиївка Марганецької громади. У Марганці він має два гаражі площею 42 та 20 кв. м.

Серед цінних речей він задекларував механічний наручний годинник Hublot вартістю 885,9 тисячі гривень. Родина Боровика володіє двома легковими автомобілями: Ірина їздить на Infiniti, а родичка Марина Горбач – на Mercedes.

У 2024 році Боровик заробив 2,2 мільйона гривень. Його пенсія становила 70,5 тисячі. Також він мав дохід від здачі майна в оренду: 103 тисячі гривень.

Боровик спільно з членами родини задекларував власні грошові активи: 3,4 мільйона гривень, 600 тисяч доларів та 688 тисяч євро. Ірина має 140 тисяч гривень. Геннадій також декларував невиплачену орендну плату на суму 1,8 мільйона гривень.