Гвідо Крозетто

Крозетто Гвідо: італійський політик і міністр оборони Італії з 22 жовтня 2022 року

Гвідо Крозетто — один із засновників партії «Брати Італії» і найпомітніший прихильник військової підтримки України в уряді Джорджі Мелоні

Біографія

Гвідо Крозетто народився 19 вересня 1963 року в місті Кунео, регіон П'ємонт, Італія.

Освіта

Гвідо закінчив класичний ліцей імені Джузеппе Арімонді в місті Сав'яно. Після школи він вступив на факультет економіки та комерції Туринського університету. Тут він навчався з 1982 по 1987 рік, але диплом так і не отримав. Смерть батька змусила його перервати навчання і зайнятися сімейним бізнесом.

Сім'я

Крозетто був двічі одружений з волейболістками. Першою дружиною стала Каміла з Чехословаччини. За словами Гвідо, шлюб з іноземкою з-за залізної завіси тоді викликав у його консервативному оточенні справжній шок. У 1997 році в них народився син Алессандро.

У 2005 році політик почав стосунки з Гаєю Сапонаро. Через 10 років вони офіційно оформили стосунки. У Крозетто і Сапонаро двоє спільних дітей: донька і син.

Племінник Джованні Крозетто пішов слідами дядька і в 2021 році зайнявся політикою. У 2024 році був обраний до Європарламенту від П'ємонту.

Кар'єра

Крозетто виріс у сім'ї п'ємонтських підприємців, які володіли компанією з виробництва сільськогосподарської техніки «Агрімек» (пізніше перейменованою на «Крозетто»). Після смерті батька він у молодому віці фактично очолив сімейну справу.

Політичну кар'єру Гвідо розпочав у лавах Християнсько-демократичної партії. З 1985 по 1990 рік він був секретарем регіонального відділення молодіжного крила партії, а в 1988 році став економічним радником прем'єр-міністра Джованні Горіа. На той момент йому було лише 25 років.

З 1990 по 2004 рік Крозетто обіймав посаду мера міста Марене в провінції Кунео. Він обирався тричі як незалежний кандидат. Одночасно з цим, з 1999 по 2009 рік Гвідо був депутатом провінційної ради Кунео, де очолював фракцію партії «Вперед, Італія». Її членом він був з 2000 року.

З 2003 по 2009 рік Крозетто також керував регіональним відділенням партії в П'ємонті і відповідав на загальнонаціональному рівні за кредитну та промислову політику.

З 30 травня 2001 по 14 березня 2013 року Гвідо входив до Палати депутатів Італії, обираючись від «Вперед, Італія», а потім від партії «Народ свободи», в яку влилася попередня партія у 2009 році.

З травня 2008 по листопад 2011 року він обіймав посаду заступника державного секретаря міністерства оборони в четвертому уряді Сільвіо Берлусконі.

20 грудня 2012 року Крозетто разом із Джорджією Мелоні та Іньяціо Ла Руссою оголосив про вихід з «Народу свободи» та створення нової партії «Брати Італії». Від моменту заснування до квітня 2013 року він обіймав посаду президента партії, а потім до березня 2014 року був її національним координатором.

На виборах до Сенату у 2013 році та на європейських виборах 2014 року Гвідо балотувався від «Братів Італії», але обидва рази партія не подолала необхідний відсотковий бар'єр, і він не був обраний. У 2014 році Крозетто пішов з активної політики і очолив Федерацію італійських компаній у галузі аерокосмічної промисловості, оборони та безпеки, а також став старшим радником оборонної компанії «Леонардо».

У січні 2018 року Крозетто повернувся в політику. Він очолив передвиборчі списки «Братів Італії», і після березневих виборів того ж року знову увійшов до Палати депутатів. У березні 2019 року Гвідо склав депутатський мандат, щоб зосередитися на бізнесі. При цьому Палата двічі відхиляла його прохання про відставку, перш ніж воно було прийняте.

У квітні 2020 року Крозетто очолив компанію Orizzonte Sistemi Navali — спільне підприємство «Фінкантьєрі» та «Леонардо», яке займається будівництвом військових кораблів.

Після перемоги правоцентристської коаліції на виборах восени 2022 року Крозетто був призначений міністром оборони в уряді Джорджі Мелоні.

На посаді міністра Гвідо став одним із найрішучіших прихильників військової підтримки України в уряді. У лютому 2023 року він назвав український опір «битвою за свободу, битвою за міжнародне право, битвою за Європу» і заявив, що військова допомога НАТО Києву запобігла початку Третьої світової війни. У березні 2023 року італійська газета «Il Foglio» повідомила, що ПВК «Вагнер» призначила винагороду в 15 мільйонів євро за вбивство Крозетто.

У серпні 2026 року Гвідо оголосив, що колишній міністр оборони України Михайло Федоров прийняв пропозицію стати радником з оборонних інновацій при італійському міністерстві оборони.

Компромат

Головною плямою на репутації Крозетто залишається питання про його вищу освіту. Тривалий час на офіційному сайті Палати депутатів і в італійській Вікіпедії вказувалося, що Гвідо отримав диплом.

Але газета «Corriere della Sera» виявила, що політик збрехав. У 2013 році сам Крозетто визнав, що твердження про наявність диплома було «маленькою невинною брехнею».

Гвідо також неодноразово звинувачували в конфлікті інтересів через його тісні зв'язки з оборонною промисловістю. До призначення міністром він очолював галузеву асоціацію AIAD, яка об'єднує італійські компанії військово-промислового комплексу, був радником компанії «Леонардо» та головою ради директорів «Orizzonte Sistemi Navali». Сам Крозетто відкидав ці звинувачення. Він стверджував, що його експертиза в галузі, навпаки, є перевагою для уряду.

У 2025 році Крозетто став жертвою шахрайства. Зловмисники, які видавали себе за нього, намагалися обманути щонайменше десять великих бізнесменів і отримали близько мільйона євро від структур, пов'язаних з нафтовим магнатом і колишнім власником «Інтера» Массімо Моратті.

У вересні того ж року його акаунт у соціальній мережі X було зламано, і від його імені розсилалися сумнівні повідомлення з проханнями про криптовалютні пожертви.