Яков Милатович

Милатович Яків: президент Чорногорії з травня 2023 року

Милатович Яків — пішов на президентські вибори через те, що до них не допустили його соратника Мілойко Спаїча

Біографія

Яків Милатович народився 7 грудня 1986 року в місті Подгориця (на той час Титоград), Чорногорія (на той час Югославія).

Освіта

Початкову та середню освіту Яків здобув у гімназії «Слободан Шкерович». Уже в юності він виявив амбіції, записавши в шкільному альбомі мрію стати президентом Чорногорії через десять років.

Милатович навчався на економічному факультеті Університету Чорногорії, де здобув ступінь бакалавра з найвищим середнім балом 10, ставши студентом року.

Він провів рік в Університеті штату Іллінойс як стипендіат уряду США, семестр у Віденському університеті економіки та бізнесу завдяки стипендії уряду Австрії.

Ще один академічний рік він навчався в Римському університеті Сапієнца як стипендіат Європейської комісії. Він здобув магістерський ступінь з економіки в коледжі Сент-Джонс Оксфордського університету, отримана за стипендією Chevening від британського уряду. Милатович був стипендіатом німецького Фонду Конрада Аденауера.

Окрім рідної сербської мови, він вільно володіє англійською, а також розмовляє італійською та іспанською.

Сім’я

Його прадід брав участь у битві при Мойковці 1916 року між австрійськими та чорногорськими військами під час Першої світової війни. Дід був бійцем Народно-визвольної армії Югославії під час Другої світової війни. Батько Якова був одним із засновників Соціалістичної народної партії (СНП) і дотримувався уніоністських поглядів.

Яків одружений з Мілєною Милатович, з якою виховує трьох дітей — дочок Сару та Ану, а також сина Давида.

За національністю він вважає себе чорногорцем, а мовою спілкування — сербську.

Кар’єра

Економічна кар’єра

Професійний шлях Якова Милатовича почався в банківському секторі. Після закінчення університету він працював у NLB Group у Подгориці, де займався питаннями управління ризиками.

Потім він влаштувався до Deutsche Bank у Франкфурті, де входив до команди з оцінки кредитних ризиків країн Центральної та Східної Європи. У 2014 році Милатович приєднався до Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), почавши з посади економічного аналітика по країнах Південно-Східної Європи.

У 2018 році Яків отримав підвищення до головного економіста, працюючи в офісі ЄБРР у Бухаресті та куруючи економічні питання в країнах ЄС, таких як Румунія, Болгарія, Хорватія та Словенія.

Милатович активно публікував статті в професійних виданнях, зокрема в чорногорській газеті «Vijesti», і став співавтором двох книг. Він також брав участь у програмах підвищення кваліфікації, організованих ООН, МВФ, Лондонською школою економіки, Стенфордським університетом та іншими престижними установами, що зміцнило його репутацію експерта в галузі економіки.

Політична кар’єра

У 2020 році Милатович був призначений міністром економічного розвитку в уряді Здравко Кривокапича. На цій посаді він разом із міністром фінансів Мілойком Спаїчем розробив і впровадив програму економічних реформ «Європа зараз».

Програма, спрямована на підвищення мінімальної заробітної плати, зниження податків і соціальних внесків, а також залучення іноземних інвестицій, викликала суперечливі думки, але підвищила популярність Милатовича та Спаїча серед населення.

У 2022 році Милатович і Спаїч заснували політичну партію «Європа зараз», яка швидко стала однією з провідних сил у Чорногорії. Милатович став заступником голови партії та очолив її список на місцевих виборах у Подгориці, де отримав 21,7% голосів і вважався ймовірним кандидатом на посаду мера.

Однак через те, що кандидатуру Спаїча відхилили на президентських виборах через подвійне громадянство, від партії «Європа зараз» балотувався Яків.

У першому турі Милатович набрав 28,92% голосів, а в другому впевнено переміг чинного президента Міло Джукановича, набравши 58,88%.

20 травня 2023 року він був інавгурований як президент Чорногорії, ставши наймолодшим очільником держави в історії незалежної Чорногорії та шостим за молодістю світовим лідером.

Президентство

Милатович зосередився на покращенні рівня життя, боротьбі з корупцією та прискоренні інтеграції Чорногорії в Європейський Союз, поставивши за мету вступ до 2028 року. Його перша закордонна поїздка відбулася до Брюсселя, що підкреслило його відданість євроінтеграції. У серпні 2023 року він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським, засудивши агресію Росії проти України. 

У лютому 2024 року Милатович залишив партію «Європа зараз» через розбіжності зі Спаїчем, заявивши, що партія відійшла від початкових цінностей.

Політичні позиції

Милатович займає центристські позиції, хоча деякі аналітики називають його популістом. Він підтримує незалежність Чорногорії, проголосувавши за неї на референдумі 2006 року, і виступає за тісні відносини з Сербією, санкції проти Росії, а також визнання незалежності Косова.

Яков також підтримує ініціативу «Відкриті Балкани» та вирок Міжнародного суду щодо геноциду в Сребрениці. У питаннях внутрішньої політики Милатович виступає за рівні права для всіх громадян, включно з ЛГБТ-спільнотою та національними меншинами. Він підтримує інтеграцію іммігрантів, посилаючись на історичні приклади гостинності Чорногорії.

Компромат

Основним джерелом компромату є програма «Європа зараз», яку він просував як міністр. Критики, особливо з опозиційних кіл, стверджували, що реформи, які передбачали підвищення зарплат і пенсій коштом скорочення соціальних виплат, насамперед на охорону здоров’я, могли підірвати соціальну стабільність. Деякі експерти вказували на ризики фінансової нестабільності через різке збільшення державних витрат.

Ще одним спірним моментом стало його раптове рішення покинути партію «Європа зараз» у лютому 2024 року. Його публічна заява про те, що партія відійшла від початкових цінностей, викликала хвилю спекуляцій про внутрішні конфлікти зі Спаїчем.

Деякі ЗМІ припускали, що вихід був викликаний особистими амбіціями або розбіжностями щодо формування нового уряду.