Іраклі Кобахідзе

Політик

Кобахідзе Іраклі: прем'єр-міністр Грузії з лютого 2024 року

Кобахідзе Іраклі — восени 2024 року вирішив призупинити переговори про вступ до ЄС

Біографія
Освіта
Сім’я
Кар’єра
Компромат

Біографія

Іраклі Кобахідзе народився 25 вересня 1978 року в Тбілісі, Грузія.

Освіта

У 2000 році Іраклі отримав диплом юриста в Тбіліському державному університеті. Через два роки переїхав до Німеччини, де до 2006 року продовжив вивчати право і здобув ступінь доктора філософії.

Сім’я

Батько політика — Гія (Георгій) Кобахідзе обирався до грузинського парламенту III-IV скликань від національно-демократичної партії (1992-1999). Був віцепрезидентом цієї політсили. До 2015 року Гія входив в «Демократичний рух — Єдина Грузія».

Іраклі одружений на Наталії Моцонелідзе. У подружжя двоє дітей.

Кар'єра

У період з 2000 по 2001 рік Кобахідзе був регіональним координатором проєкту громадської освіти Агентства США з міжнародного розвитку.

З 2006 по 2014 рік він був експертом та керівником проєкту в програмі розвитку ООН (ПРООН). Паралельно з цією роботою Іраклі викладав у грузинських вищих навчальних закладів: Тбіліському державному університеті (з 2005 по 2012 рік) і Кавказькому університеті (з 2011 по 2014 рік).

Він також був членом комітету експертів програми з прав людини та верховенства права Фонду «Відкрите суспільство — Грузія», а з 2011 по 2012 рік був членом грузинської делегації в Раді Європи.

У 2015 році Кобахідзе був призначений виконавчим секретарем керівної партії Грузії «Грузинська мрія» разом з генеральним секретарем, ексфутболістом Кахою (Кахабером) Каладзе.

Обіймаючи посаду заступника керівника кампанії на парламентських виборах 2016 року та керівника кампанії на місцевих виборах 2017 року, він зіграв важливу роль у переконливих перемогах «Грузинської мрії. У 2016 році Кобахідзе сам був обраний до парламенту Грузії за партійним списком.

У листопаді того ж року Іраклі обрали головою парламенту Грузії. Проти його кандидатури висловилися лише 3 депутати. «За» - 118. За його ініціативою залу пленарних засідань парламенту було присвоєно ім'я першого демократично обраного президента Грузії Звіада Гамсахурдіа.

Використовуючи кваліфіковану більшість, якою володіла «Грузинська мрія», парламент під керівництвом Кобахідзе вніс важливі поправки до Конституції.

Зміни включають в себе перетворення країни в парламентську республіку, переведення виборчої системи на повністю пропорційну до 2024 року, скасування прямих президентських виборів і продовження терміну повноважень президента з 5 до 6 років.

Кобахідзе прийняв рішення піти з поста голови після протестів 2019 року. При цьому він продовжив виконувати обов'язки члена парламенту.

У 2020 році Іраклі вдруге отримав депутатський мандат, а на початку 2021 року був обраний новим головою «Грузинської мрії» замість Бідзіни Іванішвілі.

У лютому 2024 року Кобахідзе і Гарібашвілі помінялися посадами. Перший зайняв крісло прем'єр-міністра, а другий — очільника партії. Новий керівник уряду позначив пріоритети уряду як припинення російської окупації Південної Осетії та Абхазії, а також ліквідацію бідності. Кобахідзе зберіг той самий кабінет, що і його попередник, але призначив нового міністра оборони.

Раніше, в червні 2022 року Європейський парламент прийняв кілька резолюцій проти уряду Грузії й відмовився надати Тбілісі статус кандидата в члени.

Кобахідзе розкритикував ці дії, заявивши, що на Європарламент вплинула «партія глобальної війни». Він додав, що Грузія не зверне зі шляху до членства в ЄС і продовжить процес інтеграції.

Ряд законів, зокрема про «іноземних агентів», що нібито обмежував західний вплив в країні, викликав критику в Європі. Аналітиків стверджували, що закон був прийнятий не проти європейської інтеграції, а скоріше як торг з ЄС.

Проте після довгої затримки, в грудні 2023 року, Грузії все ж надали статус кандидата в ЄС. Але в листопаді 2024 року вже сам Кобахідзе заявив, що уряд відмовляється від умов про вступ до ЄС до 2028 року, а також від бюджетних грантів від Європи.

За словами грузинського прем'єра, під час бесіди з єврокомісаром, той перерахував ряд заходів, які західні політики можуть вжити, якщо буде подолано вето на закон про «іноземних агентів». І нібито європейський політик натякнув, що з Кобахідзе може статися те, що сталося з прем'єром Словаччини Робертом Фіцо, на якого в травні 2024 року було скоєно замах.

Компромат

В ході російського вторгнення в Україну грузинський політик регулярно поширював кремлівську пропаганду.

Кобахідзе заявив, що Захід намагається втягнути Грузію в російсько-українську війну і відкрити «другий фронт» на території Грузії. У березні 2023 року Кобахідзе назвав російське вторгнення в Україну наслідком Євромайдану.

Під час виборчої кампанії до парламенту 2024 року «Грузинська мрія» використала кадри з українських зруйнованих років як наочну рекламу про те, до чого може призвести конфронтація з Росією.

Також керівна партія прийняла закон, за яким ЗМІ зобов'язували під загрозою штрафів розміщувати її політичну агітацію.