Юлія Кирієнко

Кирієнко Юлія: українська журналістка та спеціальний кореспондент ТСН

Кирієнко Юлія — військова журналістка, яка з 2014 року висвітлює війну в Україні

Біографія

Юлія Кирієнко-Мерінова народилася і виросла в Києві, в районі Оболонь.

Освіта

Кирієнко вивчала філософію в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Навчання вона закінчила у 2009 році.

Сім'я

Кирієнко одружена з вересня 2017 року. З майбутнім чоловіком Євгеном була знайома ще зі школи. Вони навчалися в паралельних класах і жили в сусідніх дворах на Оболоні. Але після того як Юлія перейшла в іншу школу, вони не бачилися п'ятнадцять років.

Кирієнко знову зустріла його в Мар'їнці на Донбасі, де працювала як журналістка і волонтерка фонду «Повернись живим», а він служив у складі підрозділу.

Юлія впізнала його за шрамом біля ока, а він її — за посмішкою. Роман почався вже після того, як він повернувся з фронту додому, і завершився пропозицією.

Про власне весілля Юлія дізналася за кілька годин до церемонії. Коханий повідомив їй, що вони їдуть на хрестини до сина його кума, а по приїзді виявилося, що вони розписуються.

У перший день повномасштабного вторгнення чоловік Кирієнко пішов на фронт. 23 березня 2022 року за знищення двох російських танків у складі колони його нагородили медаллю «За мужність».

У Юлії та її чоловіка є син Марко, який народився у 2020 році. Під час повномасштабної війни Кирієнко була змушена залишити сина з бабусею, а сама повернулася до роботи на прифронтових територіях.

Кар'єра

Військовою журналістикою Кирієнко почала займатися у 2014 році. Тоді вона вперше поїхала на Донбас висвітлювати бойові дії. З цього моменту її професійна біографія нерозривно пов'язана з війною.

У червні 2015 року вона влаштувалася журналісткою на телеканал ICTV у Києві та пропрацювала там до серпня 2017 року. Паралельно з журналістською роботою Кирієнко їздила в зону бойових дій як волонтерка фонду «Повернись живим», допомагаючи військовим підрозділам і водночас готуючи репортажі про те, що відбувається на передовій.

За роки роботи на Донбасі вона встигла попрацювати у багатьох гарячих точках: у Дебальцевому, в околицях Донецького аеропорту, у Мар'їнці, у Станиці Луганській. Не раз її знімальна група потрапляла під обстріли.

У 2017 році Кирієнко зізнавалася, що накопичилася втома від постійної роботи в зоні бойових дій, і протягом приблизно року намагалася дистанціюватися від військової тематики.

Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року застало Кирієнко в Києві. У перші години війни вона вивезла дворічного сина автомобілем до Вінниці, а потім продовжила шлях на Прикарпаття.

Сама Юлія невдовзі повернулася до роботи військової кореспондентки. На цей момент вона вже була спеціальною кореспонденткою ТСН на каналі «1+1».

15 березня 2022 року її знімальна група разом з оператором Володимиром Рибачком потрапила під артилерійський обстріл на Київщині під час зйомок сюжету про затримання російських солдатів. Журналісти близько десяти хвилин пролежали в придорожньому рові під вогнем, який коригував ворожий безпілотник, а потім зуміли сховатися в приватному будинку та вирватися з-під обстрілу на машині.

У наступні роки Кирієнко продовжила працювати військовою кореспонденткою ТСН. Юлія регулярно виїжджає на передову і готує ексклюзивні репортажі про бої під Слов'янськом, про застосування HIMARS, про дрони, що знищують логістику в Криму та на Донеччині, про призначення Михайла Драпатого та кадрові рішення в командуванні ЗСУ, про ситуацію в Дружківці та інших прифронтових містах.

Окрім репортажної роботи, вона писала аналітичні колонки для «Української правди»: про снарядний голод, про дефіцит наземних роботизованих комплексів, про те, чи можуть дрони замінити артилерію, про проблему самовільного залишення частин і про кризу мобілізації.

Також Кирієнко веде власний телеграм-канал, де публікує аналітику та особистий погляд на те, що відбувається у війську, і виступає співавторкою матеріалів на YouTube-каналі «Третя Світова».

Окремим сюжетом у її професійній біографії стало висвітлення скандалу навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля» влітку 2026 року. Юлія писала, що ця ситуація не повинна стати приводом для дискредитації всієї армії, яка продовжує воювати. Журналістка зазначила, що кейс «Скелі» свідчить про колапс системи мобілізації загалом.

За роки роботи в зоні бойових дій Кирієнко отримувала визнання як в Україні, так і за кордоном. Вона стала лауреаткою спеціальної нагороди Литовської комісії з радіо і телебачення за сюжет про Бахмут. В Україні її відзначали орденами Княгині Ольги III і II ступеня та орденом «За заслуги» III ступеня, Почесною грамотою Верховної Ради, а також подяками від Сухопутних військ, Міністерства оборони та Генерального штабу за сприяння ЗСУ та журналістську діяльність.