Юлле Мадізе

Мадізе Юлле: президент Естонії з 12 жовтня 2026 року

Мадізе Юлле — юристка-конституціоналістка, яка 11 років стежила за відповідністю законів основному закону країни на посаді канцлера юстиції

Біографія

Юлле Мадізе (в дівоцтві Антон) народилася 11 грудня 1974 року в місті Тарту, Естонія.

Освіта

З 1985 по 1993 рік Юлле навчалася в 15-й середній школі Тарту, яку закінчила із золотою медаллю. Потім вона вступила на юридичний факультет Тартуського університету. У 2001 році Юлле здобула ступінь магістра права, знову з відзнакою.

З 2001 по 2006 рік вона навчалася в докторантурі Тартуського університету. Дисертацію Юлле захистила в 2007 році.

Сім'я

Батько Тину Антон — юрист, колишній суддя Верховного суду Естонії та політик.

Чоловік — Лаурі Мадізе. Він також юрист і з 2013 року працює суддею Загального суду Європейського Союзу.

Кар'єра

Професійний шлях Мадізе розпочала в Міністерстві юстиції Естонії. У 1997 році вона стала спеціалістом департаменту публічного права. Через рік Юлле очолила цей департамент і керувала ним до 2002 року.

Паралельно з 2001 по 2005 рік вона викладала в Тартуському університеті. У 2002 році Юлле нетривалий час працювала парламентським радником міністра юстиції. Згодом вона перейшла до Рійгікогу (парламент). До 2005 року Мадізе була радницею конституційної комісії парламенту та керувала секретаріатом комісії.

З 2005 по 2008 рік Юлле працювала головною контролеркою другого аудиторського департаменту Державного контролю. У ті самі роки вона читала лекції з державного та адміністративного права в Талліннському технічному університеті.

Там Мадізе викладала до 2009 року, а потім стала професоркою публічного права. Цю посаду вона обіймала до 2011 року. У 2006 році Юлле увійшла до складу Національної виборчої комісії Естонії та пропрацювала в ній до 2010 року. На початку 2000-х Мадізе входила до робочої групи, яка готувала технічну та правову основу інтернет-голосування в Естонії.

У 2009 році Мадізе стала юридичною радницею президента Естонії Тоомаса Гендріка Ілвеса. На цій посаді вона пропрацювала до 2015 року. З 2011 по 2016 рік Юлле була професоркою конституційного права в Тартуському університеті, а з 2016 по 2021 рік була там запрошеною професоркою. З 2012 року Мадізе — головна редакторка коментованого видання Конституції Естонської Республіки. За її редакцією вийшли третє видання в 2012 році, четверте в 2017 році та п'яте в 2020 році.

У січні 2015 року Рійгікогу призначив Мадізе канцлером юстиції за пропозицією президента. Юлле вступила на посаду 31 березня 2015 року. Канцлер юстиції в Естонії не є політичним призначенцем. Парламент обирає його на сім років. Канцлер перевіряє відповідність законів конституції, захищає права людини та стежить за роботою державних органів. Мадізе також виконувала обов'язки омбудсмена з прав дітей.

У грудні 2021 року Рійгікогу перепризначив її на другий термін. З 2019 року відомство Мадізе виконує функції національного органу з прав людини. У грудні 2020 року воно отримало найвищий статус A в міжнародній системі акредитації таких установ. У 2025 році інститут пройшов нову оцінку й зберіг статус.

З 2010 по 2015 рік Юлле вела на радіо Kuku суспільно-політичне ток-шоу, а з 2016 по 2018 рік була авторкою та ведучою програми «Право і справедливість». З 2004 року вона пише для культурного тижневика Sirp. Мадізе входила до ради опікунів Естонської академії мистецтв, була незалежною експерткою GRECO, членкинею Європейської комісії проти расизму та нетерпимості, а також членкинею правління Міжнародного інституту омбудсменів.

У 2026 році ім'я Мадізе почало лунати серед можливих кандидатів у президенти. Чинний голова держави Алар Каріс довго не говорив, чи буде балотуватися. У червні опитування Delfi серед 53 депутатів Рійгікогу показало, що Юлле популярніша за інших.

23 червня Каріс оголосив, що не піде на другий термін. На початку липня кандидатуру Юлле підтримали Соціал-демократична партія, Партія реформ та «Естонія 200». У серпні до підтримки приєдналася «Вітчизна». 24 серпня 75 депутатів висунули її кандидаткою.

Мадізе була єдиною кандидаткою, і 2 вересня в першому турі голосування вона отримала 71 голос за необхідних 68. Так вона стала сьомим президентом Естонії та другою жінкою на цій посаді після Керсті Кальюлайд. Офіційно на посаду вона вступила 12 жовтня.

Свої погляди Мадізе описувала так: ліберали вважають її консерваторкою, а консерватори — лібералкою. Вона скептично ставиться до прямих виборів президента. На її думку, такі вибори вимагали б надати главі держави значно більше влади й змінили б парламентську природу естонського устрою.

Мадізе вважає, що президент має об'єднувати суспільство і не повинен публічно агітувати за податкові та економічні рішення.

Скандал

У грудні 2021 року Мадізе опинилася в центрі публічного скандалу. Вона прийшла на презентацію роману письменника Пеетера Хельме. Вирок Хельме у справі про спробу сексуального розбещення неповнолітнього набув чинності в серпні 2021 року, коли Верховний суд не прийняв скаргу його захисника. Мадізе критикували за появу на заході, зокрема й тому, що канцлер юстиції в Естонії виконує також функції омбудсмена з прав дітей.

Ситуацію погіршило особисте повідомлення Юлле, яке пізніше стало публічним. У ньому Мадізе написала, що Хельме «повністю змирився і дуже кається». Вона також вважала, що творчість письменника та його вчинки можна оцінювати окремо.

Журналісти Естонської суспільної мовної корпорації зазначили, що публічно Хельме не каявся. Він не визнав провину в суді, а після першого обвинувального вироку назвав рішення «смішним» і подав апеляцію.

Після початку скандалу Мадізе визнала, що відвідини презентації були помилкою. Юлле наголосила, що не хотіла применшувати тяжкість злочину. За її словами, люди, які використовують вразливість дітей, мають отримувати суворе покарання.