Юрій Айвазян

Айвазян Юрій Климентович: адвокат і фахівець з військового права, а також з прав військовозобов'язаних

Айвазян Юрій Климентович — займається адвокатською практикою понад три десятиліття, консультант з цивільно-військових питань

Біографія 

У відкритих джерелах відсутня інформація про дату і місце народження Юрія Климентовича Айвазяна.

Освіта 

Айвазян має юридичну освіту.

Сім'я 

У відкритих джерелах відсутня інформація про сімейний стан Юрія Айвазяна.

Кар'єра

Айвазян розпочав адвокатську діяльність у 1991 році. Згідно з даними реєстру адвокатів, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за номером 571 було видано йому Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у січні 1994 року. На даний момент Айвазян перебуває на обліку в Раді адвокатів Миколаївської області.

Професійна діяльність Юрія пов'язана не лише з юридичною практикою, а й із суспільно-політичною діяльністю кінця 1980-х - початку 1990-х років. За власними словами, він стояв біля витоків формування правозахисного руху в Україні в цей період. Айвазян був обраний відповідальним секретарем із захисту прав людини в Секретаріаті Народного руху України, а також входив до складу Наглядової ради цієї організації.

У дев'яності роки Юрій брав участь у кількох резонансних справах. Він захищав українського дисидента, члена Гельсінської групи і народного депутата України Степана Хмару. Також серед його довірителів значився директор Слов'янського содового заводу, народний депутат III скликання Едуард Крач.

У 1991 році Айвазян на замовлення ректора Національного університету «Києво-Могилянська академія» В'ячеслава Брюховецького і проректора Сергія Іванюка займався підготовкою проекту статуту цього навчального закладу.

У 1994-1995 роках Юрій увійшов до групи правознавців, яка при тому ж університеті розробила альтернативний проект Конституції України. Частина положень цього проекту, за твердженням самого Айвазяна, була згодом включена до чинного Основного закону.

У цей же період Айвазян став одним із засновників і віцепрезидентом Української правової фундації. Ця організація організувала і провела Перший міжнародний з'їзд українських правознавців, а також заклала основу правової бібліотеки Верховної Ради України.

За роки практики Юрій набув досвіду в різних галузях права: кримінальному, цивільному, сімейному, адміністративному, трудовому, конституційному, а з початком повномасштабної війни основний акцент у його роботі змістився в бік військового права.

Сам він оцінює результативність успішних рішень судів різних інстанцій за своїми позовами та апеляційними скаргами у межах 83 відсотків і підкреслює, що не відносить себе до числа «дорогих» адвокатів.

Судова практика Айвазяна останніх років охоплює широке коло справ. Він виступав представником сторін у спорах про поділ спільного майна подружжя, про встановлення батьківства, про позбавлення батьківських прав, про відібрання малолітньої дитини у матері, а також у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окремий пласт його практики: адміністративні справи, пов'язані з оскарженням постанов про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку, а також кримінальні справи про заподіяння легких тілесних ушкоджень, де Юрій виступав захисником обвинуваченого. Він представляв інтереси клієнтів у судах Миколаєва, Запоріжжя, Херсонської, Дніпропетровської та Київської областей.

З початком повномасштабного вторгнення Айвазян став помітним як експерт з питань мобілізації, військово-лікарської комісії та військового обліку. Він регулярно коментує ці теми для юридичного порталу «Юристи.UA» та низки українських видань.

Юрій роз'яснював, що військовозобов'язаному, якому дату проходження ВЛК призначили із запізненням не з його вини, необхідно своєчасно повідомити про це територіальний центр комплектування і надати підтвердження затримки. Інакше є ризик адміністративної відповідальності за ухилення від проходження комісії.

Він також пояснював порядок тимчасового вилучення військово-облікового документа співробітниками ТЦК для внесення змін. За його словами, таке право передбачено постановою Кабінету міністрів № 559 від 16 травня 2024 року, документ має бути повернений громадянину не пізніше ніж через сім робочих днів, а при тимчасовому вилученні посвідчення в ньому зобов'язані зробити відмітку про пройдену військово-лікарську комісію.

В одному з коментарів Айвазян розбирав алгоритм підтвердження відстрочки для педагогів. Він вказував, що керівник школи через інтегровану систему ПАК «АІКОМ» самостійно підтверджує відповідність вчителя умовам для відстрочки: основне місце роботи в навчальному закладі та педагогічне навантаження не менше 0,75 ставки.

Окремо Юрій висловлювався щодо змін у порядку подання документів на відстрочку від мобілізації після того, як ТЦК перестали приймати такі заяви напряму.

За його словами, після набрання чинності постановою уряду від 8 квітня 2026 року військовозобов'язані повинні подавати заяву про відстрочку через ЦНАП, а ТЦК більше не є органом, що приймає ці заяви напряму.

Айвазян також роз'яснював права чоловіків, чиї дружини мають інвалідність другої групи, на виїзд за кордон для супроводу дружини. Він уточнював, що право на такий виїзд закріплено у статті 23 закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак наявність у дружини дієздатної матері за певних умов може виключати цю можливість. Альтернативною підставою для виїзду він називав довідку лікарсько-консультативної комісії про необхідність постійного догляду за дружиною.

В іншому коментарі Юрій роз'яснював права громадян, знятих з військового обліку за станом здоров'я. За його словами, такі особи можуть вільно пересуватися територією України і не зобов'язані мати при собі довідку ВЛК, якщо дані про виключення з обліку збігаються в паперовому документі та в реєстрі ТЦК.

Айвазян також попереджав про ризики, пов'язані зі сплатою штрафів за порушення правил військового обліку через застосунок «Резерв+». Він зазначав, що оплата штрафу не знімає громадянина з розшуку і що на місці погашеного порушення в системі нерідко з'являється новий запис уже за іншою підставою, через що людина продовжує стикатися з претензіями з боку ТЦК.

За даними порталу «Юристи.UA», на рахунку Айвазяна понад 50 тисяч консультацій, з яких понад 12 тисяч відзначені як корисні, а кількість відгуків клієнтів обчислюється тисячами. На регіональних бізнес-довідниках Миколаєва відгуки про його роботу також переважно позитивні. Клієнти відзначають оперативність відповідей і ґрунтовність консультацій, у тому числі безоплатних.

Основним місцем ведення адвокатської діяльності Айвазяна залишається Миколаїв, де він зареєстрований як фізична особа-підприємець за видом діяльності у сфері права.