Юрій Кучин

Кучин Юрій Леонідович: ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з 2020 року

Кучин Юрій Леонідович — кар'єрний шлях позначився гострим конфліктом з попереднім керівництвом та численними звинуваченнями у порушенні закону

Біографія

Юрій Леонідович Кучин народився 15 вересня 1977 року в місті Чернігові, Україна.

Освіта

У 1994 році Кучин закінчив чернігівську школу №3 і вступив до Дніпропетровської державної медичної академії. За два роки він перевівся на третій курс Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2000 року Юрій з відзнакою закінчив виш.

Згодом він вступив до магістратури за спеціальністю «Анестезіологія» без відриву від виробництва. Інтернатуру за тією ж спеціальністю Кучин завершив 2002 року, одночасно захистивши магістерську роботу з відзнакою.

З 2002 по 2005 рік Юрій навчався в аспірантурі на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії рідного університету. 2015 року Кучин захистив докторську дисертацію, а 2017 року отримав звання професора.

Сім'я

Юрій одружений з Катериною Білкою. Згідно з декларацією, вона також є лікаркою та має власний бізнес. У подружжя четверо дітей.

Кар'єра

Після закінчення аспірантури Кучин працював асистентом, а згодом доцентом на кафедрі анестезіології та інтенсивної терапії. Паралельно з адміністративною та викладацькою роботою Юрій був практикуючим лікарем-анестезіологом, консультуючи у приватних клініках.

2015 року Кучин виконував обов'язки декана з інтернатури та став ініціатором створення Інституту післядипломної освіти НМУ, який згодом і очолив.

2018 року його призначили першим проректором з науково-педагогічної роботи. У липні 2020 року Кучин став ректором Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Він є професором кафедри хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, заслуженим лікарем України, членом-кореспондентом НАМН України та лауреатом Національної премії імені Бориса Патона.

Скандали

Кар'єрний шлях Юрія Кучина до керівництва університетом позначився гострим конфліктом з попереднім керівництвом та численними звинуваченнями у порушенні закону. Після того як 2018 року міністерство охорони здоров'я звільнило ректорку Катерину Амосову, Кучина призначили виконувачем обов'язків. Ситуація швидко переросла у відкрите протистояння.

У серпні 2018 року Кучин не зміг потрапити до свого кабінету, оскільки вхід до ректорату заблокували прихильники Амосової. За повідомленнями МОЗ, Кучин приступив до роботи лише в супроводі поліції, яка застосувала силу до протестувальників. Студенти писали заяви про нанесення їм тілесних ушкоджень. 

Сам Кучин в інтерв'ю називав дії опонентів «рейдерством». У наступні місяці розгорнулася справжня «війна наказів»: суди то поновлювали Амосову, то звільняли її. У цей час Кучин та його опоненти видавали накази про призначення та звільнення одне одного, нерідко з датами «заднім числом».

Проти самого Кучина висувалися серйозні звинувачення. Університетська спільнота стверджувала, що на посаді директора Інституту післядипломної освіти він організував схему отримання коштів від фармацевтичних компаній під виглядом освітніх курсів. Повідомлялося, що перевірка, проведена за цим фактом улітку 2018 року, виявила факт завдання збитків університету на суму понад півтора мільйона гривень. У документальному розслідуванні, поширеному опонентами, Кучина звинувачували у постановці на потік виготовлення підроблених наказів.

У серпні того ж року Вчена рада університету на таємному голосуванні висловила Кучину недовіру, що стало підставою для його звільнення з посади директора інституту. Однак конфлікт на цьому не закінчився.

Згодом, уже 2019 року, Кучина звинуватили в організації «фейкових» виборів ректора в обхід судових заборон. Повідомлялося, що він, ігноруючи рішення Печерського районного суду, провів вибори з численними процедурними порушеннями, змінив склад конференції трудового колективу за рахунок незаконно звільнених працівників та припустився інших зловживань.

За низкою цих фактів було подано заяви до Генеральної прокуратури та Національної поліції України. Опоненти характеризували його дії як «шахрайські» та звинувачували у використанні «тітушок» для залякування колективу.

Декларація

У березні 2026 року Юрій Кучин подав електронну декларацію про свої доходи за минулий 2025 рік.

У розділі «Нерухомість» він зазначив квартири в Чернігові (79.3 кв. м) та Вишневому (65.9 кв. м), а також житлові будинки (91.5 та 154.7 кв. м) та земельні ділянки (820, 60, 327 кв. м) у селі Крюківщина, багато з яких оформлені у спільну власність з дітьми.

Юрій володіє мотоциклом Honda VFR 800. Також він користується автомобілем Toyota Hilux, який належить третій особі. У власності дружини перебуває автомобіль BMW IX1 2024 року вартістю 1,271 мільйона гривень, а також ювелірний виріб (ланцюжок з хрестом) вартістю 170 тисяч гривень.

Дохід Юрія за основним місцем роботи в НМУ становив 1,6 мільйона гривень. Кучин задекларував доходи від сумісництва у трьох приватних медичних компаніях («Гармонія краси», «Капітал», МЦ «Добробут-Поліклініка») на загальну суму 647,5 тисячі гривень.

Катерина Білка отримала від підприємницької діяльності 2,040 мільйона гривень, а також 1,260 мільйона гривень від продажу рухомого майна.

На рахунках у банках Кучин зберігає понад 1,35 мільйона гривень. Також у нього задекларовано близько 10,5 тисяч євро та 3 тисячі доларів готівкою.