Івет Купер

Купер Івет: міністр охорони здоров'я та соціального забезпечення Великої Британії з 20 липня 2026 року

Купер Івет — встигла очолити міністерства внутрішніх справ і закордонних справ, увійти до кабінетів трьох прем'єр-міністрів-лейбористів і стати першою жінкою, яка побувала і на посаді голови МВС, і на посаді голови МЗС Великої Британії

Біографія

Івет Купер народилася 20 березня 1969 року в місті Інвернесс, Шотландія, Велика Британія.

Освіта

Середню освіту Івет здобула у школі Eggar's School у місті Елтон, графство Гемпшир. Там же вона закінчила коледж Alton College.

Згодом Купер вступила до Оксфордського університету, де в коледжі Баліол вивчала філософію, політику та економіку і закінчила бакалаврат з відзнакою. У 1991 році вона виграла стипендію Кеннеді та вирушила навчатися до Гарвардського університету (США). Паралельно з навчанням Івет працювала волонтеркою у президентській виборчій кампанії Білла Клінтона у 1992 році.

Пізніше вона вступила до Лондонської школи економіки, де здобула ступінь магістра з економіки. У віці 24 років у неї розвинувся синдром хронічної втоми, через який їй знадобився рік на відновлення, після чого вона повернулася до навчання і роботи.

Сім'я

На початку 1998 року Купер вийшла заміж за політика Еда Боллза. Він обіймав посади економічного секретаря казначейства за Тоні Блера і міністра у справах дітей, шкіл і сімей за Гордона Брауна, а у 2010 році став кандидатом на посаду лідера Лейбористської партії, а вже у січні 2011 року — тіньовим канцлером казначейства.

У подружжя троє дітей: дві доньки і син. Коли у 2001 році народився їхній син, Івет стала першою в історії британського уряду міністеркою, яка пішла у декретну відпустку.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Купер поселила українську родину біженців у своєму будинку в Каслфорді.

Кар'єра

Свою професійну діяльність Купер розпочала у 1990 році як економічна радниця тіньового канцлера казначейства Джона Сміта. У 1994 році вона стала науковою співробітницею Центру економічної результативності (Centre for Economic Performance). З 1995 по 1997 рік Івет працювала головною економічною кореспонденткою газети The Independent.

У 1997 році Купер була обрана до Палати громад і відтоді безперервно переобиралася. У жовтні 1999 року вона була призначена парламентською заступницею міністра охорони здоров'я. У свої 30 років Івет стала наймолодшою людиною на цій посаді за всю історію відомства.

У 2003 році Купер перейшла до апарату заступника прем'єр-міністра, де відповідала за відродження вугледобувних регіонів. У 2005 році вона отримала портфель державної міністерки з питань житлового будівництва і планування.

Коли у 2007 році прем'єр-міністром став Гордон Браун, її запросили до складу кабінету як міністерку житлового господарства. У січні 2008 року Купер стала головною секретаркою казначейства і першою жінкою на цій посаді. Івет брала участь у націоналізації банку Northern Rock. 

Оскільки її чоловік Ед Боллз вже входив до кабінету, подружжя стало першою в історії парою, яка одночасно засідала в уряді. У червні 2009 року Купер очолила Міністерство праці та пенсій, де займалася реформою системи соціальних допомог.

Після поразки лейбористів на виборах 2010 року вона увійшла до тіньового кабінету Еда Мілібенда: спочатку як тіньова міністерка праці та пенсій (травень - жовтень 2010 року), а з жовтня 2010 року - як тіньова міністерка закордонних справ, одночасно обіймаючи посаду тіньової міністерки у справах жінок і рівноправ'я.

У січні 2011 року Івет змінила портфель на тіньову міністерку внутрішніх справ і залишалася на цій посаді до 2015 року. У цей час вона критикувала уряд Девіда Кемерона за імміграційну політику, пропонуючи запровадити посаду національного комісара з боротьби з домашнім і сексуальним насильством.

Після відставки Мілібенда у 2015 році вона брала участь у виборах лідера партії, посівши третє місце з 17% голосів. Купер очолила робочу групу лейбористів з проблеми біженців, а у жовтні 2016 року була обрана головою Комітету у справах внутрішніх справ. Івет ініціювала загальнонаціональне дослідження громадської думки щодо імміграції.

У період Brexit вона була однією з авторок ключових поправок проти виходу з ЄС. У квітні 2019 року Купер провела через парламент власний законопроєкт, спрямований на запобігання такому сценарію.

Після перемоги лейбористів на виборах 2024 року вона очолила МВС в уряді Стармера. На цій посаді Купер заснувала Командування прикордонної безпеки і домоглася заборони організації Palestine Action як терористичної.

У вересні 2025 року, під час перестановок після відставки віцепрем'єрки Анджели Рейнер, Івет була призначена міністеркою закордонних справ. Так вона стала першою жінкою, яка очолювала обидва ключові міністерства.

На цій посаді Купер курувала визнання Великою Британією держави Палестина, відмову Лондона брати участь в ударах по Ірану у 2026 році та запровадження санкцій проти компаній, які підтримують російське вторгнення в Україну.

У червні 2026 року, у розпал кризи керівництва Лейбористської партії, вона, за повідомленнями ЗМІ, закликала Стармера піти у відставку, а потім підтримала й висунула кандидатуру Енді Бернема на посаду лідера. 20 липня 2026 року Бернем призначив Купер міністеркою охорони здоров'я і соціального забезпечення.

Скандал

У травні 2009 року газета The Daily Telegraph повідомила, що Купер двічі за два роки змінювала статус свого «другого дому» для цілей парламентських виплат.

Йшлося про чотирикімнатний будинок у Сток-Ньюінгтоні на півночі Лондона, який подружжя зареєструвало як другий дім замість житла в Каслфорді. Це дозволяло отримувати до 44 тисяч фунтів на рік на субсидування іпотеки в 438 тисяч фунтів.

Загалом Купер і Боллз отримали за цією статтею 24,4 тисячі фунтів. Після перевірки комісаром зі стандартів вона була звільнена від звинувачень. Комісар встановив, що подружжя сплатило податок на приріст капіталу і не було мотивоване отриманням прибутку.

Проте подальше розслідування у справі про парламентські видатки виявило переплату за іпотекою в розмірі 1363 фунтів на кожного з подружжя. Купер разом із чоловіком було приписано повернути ці гроші.