Карел Гавличек

Гавличек Карел: перший віцепрем’єр та міністр промисловості і торгівлі Чехії з грудня 2025 року

Гавличек Карел — фігурант скандалів, пов’язаних із конфліктом інтересів між його бізнесом та державними посадами, а також участю в спірних проектах з російським та китайським капіталом

Біографія

Карел Гавличек народився 16 серпня 1969 року в місті Чеське-Будейовіце, Чехія.

Освіта

Карел отримав середню освіту в будівельному технікумі. У 1992 році Гавличек закінчив будівельний факультет Чеського технічного університету в Празі, ставши інженером.

У 1998 році йому було присвоєно ступінь MBA у Празькій міжнародній школі менеджерів. У 2004 році Карел захистив докторську дисертацію з економіки та менеджменту в Празькому економічному університеті.

У 2014 році цей же університет присвоїв йому звання доцента на факультеті фінансів та бухгалтерського обліку. Гавличек володіє англійською, німецькою та російською мовами, а також має базові знання китайської, французької та іспанської.

Сім'я

Карел одружений з архітекторкою Ленкою Гавличковою. У пари двоє дітей. З 2010 року разом із дружиною він займався реконструкцією меморіалу «Пташиний замок», присвяченого австрійському фельдмаршалу Карлу Філіппу цу Шварценбергу в Чеському Крумлові. Гавличек захоплюється рок- та фолк-музикою, іноді публікує статті на цю тему.

Кар'єра

З 1991 по 2001 рік Карел був директором компанії «Elcom». З 2001 року його кар'єра була пов’язана з текстильним холдингом «Sindat», де він обіймав посади комерційного директора, а з 2007 року – генерального директора.

З 2015 року Гавличек став мажоритарним власником «Sindat» з часткою 58% через компанію «F-Comp». Холдинг спеціалізувався на текстилі, але також володів активами в хімічній промисловості та виробництві будівельних матеріалів, контролюючи напряму або через частки понад 50 компаній.

Незалежні ЗМІ відзначали невідповідність між публічно декларованими успіхами його бізнесу та реальними фінансовими результатами.

Карел був співзасновником та головою Асоціації малого та середнього бізнесу Чехії (AMSP ČR), обіймав цю посаду з 2010 по 2019 рік. З 2014 року він входив до урядової ради з досліджень та інновацій, а з 2018 по 2022 рік був її віцеголовою.

В академічній сфері Гавличек був тісно пов’язаний із приватним Університетом фінансів та управління (VŠFS), де очолював факультет економічних досліджень.

Карел опублікував низку наукових праць, проте частина його публікацій, особливо в журналі «European Research Studies Journal», викликала питання. Цей журнал згодом був виключений з авторитетної бази Scopus та потрапив до списків так званих «хижих» видань. При цьому сам він входив до редакційної колегії цього журналу.

У 2018 році Карел брав участь у відкритті Інституту Конфуція при VŠFS, яке відбулося за участі високопосадового представника Комуністичної партії Китаю Сунь Чуньланя.

Політична кар'єра Гавличека різко пішла вгору у 2019 році. 30 квітня президент Мілош Земан призначив Карела міністром промисловості та торгівлі, а також віцепрем’єром з економіки в другому уряді Андрея Бабиша.

З січня 2020 року Карел поєднував цю посаду з керівництвом міністерством транспорту. На парламентських виборах 2021 року він був обраний до Палати депутатів від руху ANO, одразу вступив у партію та в лютому 2022 року став її першим заступником голови, а також віцеспікером парламенту.

Після поразки Бабиша на президентських виборах у 2023 році саме Гавличек очолив тіньовий кабінет ANO, ставши, за словами Бабиша, «новим обличчям» руху.

У вересні 2024 року Карел був обраний до регіональних зборів Середньочеського краю. На виборах 2025 року він знову був обраний депутатом і 15 грудня 2025 року повернувся на посаду першого віцепрем’єра та міністра промисловості і торгівлі в третьому кабінеті Бабиша. У січні 2026 року Гавличека знову було обрано на посаду першого заступника голови ANO.

Компромат

Ділова та політична діяльність Гавличка відзначена низкою скандалів та конфліктів інтересів. У серпні 2019 року, будучи міністром, він провів зустріч із високопосадовим представником російської держкорпорації «Росатом», яка тоді претендувала на багатомільярдний контракт з добудови АЕС «Дуковани».

Це сталося попри попередження чеської контррозвідки BIS щодо активності російських структур в енергетичному секторі. Пізніше, у квітні 2021 року, після скандалу з вибухами у Врбетіце, «Росатом» було виключено з тендеру, проте сам факт зустрічі викликав серйозну критику.

Його підприємницьке минуле також містить спірні епізоди. Компанія «Elcom», директором якої він був у 1990-х, збанкрутувала у 2003 році. Деякі колишні партнери називали це банкрутство навмисним.

Холдинг «Sindat» під його керівництвом інвестував у біомедичний сектор, включаючи компанію «Bioinova», пов’язану з Академією наук Чехії. У 2012 році «Bioinova» отримала дозвіл на клінічні дослідження стовбурових клітин для лікування БАС.

Розслідування журналістів та внутрішня перевірка Академії наук виявили етичні та управлінські порушення. Пацієнти платили великі суми (близько 150 тисяч крон за дозу) у вигляді «пожертв» пов’язаному з дослідженнями фонду. Хоча сама терапія мала бути безкоштовною в рамках досліджень.

Керівника проекту, професора Єву Сикову, було звинувачено у діях в інтересах приватних інвесторів, які поступово отримали контроль над «Bioinova». При цьому Гавличек як інвестор через свої структури був залучений до цієї історії.

У 2025 році Карел виступив з ініціативою передати управління чеською програмою закупівель боєприпасів для України в агентство НАТО NSPA. Гавличек посилався на непрозорість та неефективність дій попереднього уряду Петра Фіали. У відповідь експрем’єр звинуватив ANO та особисто Гавличка в діях, вигідних Володимиру Путіну.

Академічна репутація політика була підірвана публікаціями в сумнівних наукових журналах, що ставить під сумнів якість його наукової роботи. Тісні зв’язки з китайськими структурами, виявлені під час відкриття Інституту Конфуція, також додавали до його портрета риси політика, який лобіює інтереси недемократичних режимів.