Вотрен Катрін: міністерка Збройних сил та у справах ветеранів Франції з жовтня 2025 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fe06cab81-3e86-41f3-b8ce-50d3a1dcbaa5.jpeg)
Вотрен Катрін — у 2022 році змушена була відмовитися від посади прем'єр-міністра через позицію щодо закону про одностатеві шлюби
Біографія
Катрін Вотрен народилася 26 липня 1960 року в місті Реймс, Франція.
Освіта
У 1985 році вона отримала вищу юридичну освіту в Університеті Париж Декарт.
Сім'я
У 2001 році Катрін вийшла заміж за університетського викладача та керівника Університетського лікарняного центру в Реймсі Жана-Лу Пеннафорта. У 2002 році вона народила доньку Гортензію.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F893c9e77-6369-4036-8c01-7ab811ad6c98.webp)
Кар'єра
Свою професійну діяльність Вотрен розпочала в приватному секторі. З 1986 по 1999 рік вона працювала на керівних посадах в американській страховій компанії Cigna. Політичну кар'єру Катрін розпочала в 1983 році, ставши депутатом муніципальної ради Реймса. З 1999 по 2002 рік вона обіймала посаду заступника генерального директора регіональної ради Шампань — Арденни.
У 2002 році Вотрен вперше була обрана до Національних зборів Франції, перемігши офіційного кандидата від партії Союз за народний рух. У парламенті вона спеціалізувалася на економічних питаннях.
У 2003 році Катрін стала співавторкою закону для ініціативи економіки, відомого як «закон Дютрейля», який дозволяв вираховувати до 75% вартості компанії з податку. У 2004 році вона проголосувала за закон, що забороняє носіння релігійних символів (мусульманські хустки) у державних школах.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ff642645e-7bd5-4003-9766-1dc5fa0992e6.jpeg)
З 2004 по 2007 рік Вотрен обіймала різні посади в уряді. Вона була державним секретарем з питань інтеграції та рівності шансів, державним секретарем у справах людей похилого віку, а потім міністром-делегатом соціальної єдності та рівності.
У 2005 році Вотрен захищала закон про надання притулку жертвам домашнього насильства в прийомних сім'ях. Ініціатива була піддана різкій критиці профільними асоціаціями як неадекватна та патерналістська міра.
У 2007 році Катрін була переобрана до Національних зборів. У 2008 році вона програла муніципальні вибори в Реймсі, але того ж року була обрана віцепрезидентом Національних зборів, ставши першою жінкою на цій посаді за 15 років. Вотрен зберігала посаду віцепрезидента до 2017 року. У 2012 році вона також стала національним скарбником партії Союз за народний рух.
У 2013 році Катрін зіграла помітну роль у протестах проти легалізації одностатевих шлюбів. Вона проголосувала проти відповідного закону та виступала в парламенті з різкою критикою.
У 2014 році Вотрен була обрана президентом агломерації Реймс, яка згодом була перетворена на метрополію Великий Реймс. Вона обіймала цю посаду до 2024 року.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F2d6fd198-58a8-4178-8269-d3c35a5180dc.jpeg)
У 2016 році Катрін була керівником виборчої кампанії Ніколя Саркозі на праймеріз правих, а після його поразки підтримала Франсуа Фійона.
У 2017 році, будучи кандидатом від правої партії «Республіканці» на парламентських виборах, Вотрен програла представнику від нового руху президента Макрона «Вперед, Республіка!». Це призвело до того, що Вотрен пішла з «Республіканців».
На президентських виборах 2022 року вона підтримала Емманюеля Макрона. Після його переобрання Катрін розглядалася як головний кандидат на пост прем'єр-міністра. Але її кандидатура була заблокована через жорстку опозицію з боку лівого крила президентської коаліції, яке не могло змиритися з її консервативними поглядами, особливо стосовно одностатевих шлюбів.
У січні 2024 року Вотрен несподівано повернулася до уряду, очоливши «суперміністерство» праці, охорони здоров'я та солідарності в кабінеті Габріеля Атталя. Це призначення було розцінено як спроба Макрона залучити консервативний електорат.
У вересні 2024 року Катрін перейшла на посаду міністерки партнерства з територіями та децентралізації в уряді Мішеля Барньє. У грудні 2024 року вона знову очолила міністерство праці, охорони здоров'я, солідарності та сім'ї в уряді Франсуа Байру, а потім була переназначена на аналогічну, але розширену посаду у першому уряді Себастьєна Лекорню в жовтні 2025 року.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F9aa60b5c-36ea-4ad2-8209-d034fb82028f.jpeg)
При формуванні другого уряду Лекорню Вотрен отримала портфель міністерки Збройних сил та у справах ветеранів. Катрін стала першою жінкою на цій посаді в історії П'ятої республіки та п'ятим міністром оборони при Макроні.
Компромат
У квітні 2015 року Катрін була офіційно взята під слідство у справі про незаконне фінансування передвиборчої кампанії Ніколя Саркозі 2012 року. Її звинувачували в «зловживанні довірою», але суд виніс виправдувальний вирок.
У 2016 році Вотрен фігурувала в репортажі, присвяченому лобіюванню харчової промисловості. Катрін була знята на закритому заході, організованому Національною асоціацією харчової промисловості, що породило питання щодо її зв'язків з галузевими лобістами.
На початку 2025 року, вже будучи міністерою, вона втрутилася в кадрові питання незалежної інспекції. Вотрен особисто заблокувала підвищення високопосадової посадовиці Генеральної інспекції з соціальних питань, яка раніше керувала Регіональним агентством охорони здоров'я в Гранд-Есті. Профспілки розцінили це як акт політичної помсти та подали адміністративний позов, заявивши, що такий тиск міністерки на кар'єру посадовиці є неприйнятним.
У 2025 році Вотрен запропонувала збільшити річний робочий час співробітників на сім годин без додаткової оплати для фінансування соціальної сфери. Це викликало хвилю критики з боку профспілок та лівих політиків, які назвали це ідеєю «працювати більше за ті самі гроші».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fb14abbee-d12b-426c-852b-5c49e595c037.jpeg)