Ханно Певкур

Певкур Ханно: міністр оборони Естонії з літа 2022 року

Певкур Ханно — за 15 років встиг побувати на чолі чотирьох естонських міністерств, активний прихильник допомоги України

Біографія

Ханно Певкур народився 2 квітня 1977 року в селищі Ійзаку, Естонія.

Освіта

Певкур закінчив зі срібною медаллю у 1998 році середню школу Ярва-Яані. Потім він вивчав право в Талліннській школі економіки, а також в Тартуському університеті.

Крім рідної естонської, Ханно говорить англійською, німецькою та фінською мовами.

Сім'я

Ханно одружений на Хелін Певкур. У сім'ї двоє дітей: Ян Йоонас Певкур і Мірт Марлен Певкур.

Кар'єра

З 1998 по 1999 рік Ханно був юрисконсультом у самоуправліннях Ярва-Яані, Коеру і Кареди. У 1999-2000 роках він працював юристом у юридичній фірмі.

У 2000 році Певкур приєднався до Партії реформ. Того ж року він почав працювати в адміністрації столичного району Німме. Спочатку був юрисконсультом, потім адміністративним секретарем. А з квітня 2003 року по березень 2005 року Ханно обіймав посаду старости району Німме.

Після цього він був призначений заступником мера міста Таллінн. У його відповідальності були питання освіти, культури й спорту. Однак у цьому кріслі Певкур провів лише кілька тижнів через те, що в міськраді розвалилася правляча коаліція. З 2005 по 2007 рік Ханно був членом Талліннської міської асамблеї та радником міністра юстиції.

Потім протягом двох років Певкур був депутатом естонського парламенту (Рійгікогу) XI скликання і членом адміністративної ради Німме.

У лютому 2009 року Ханно зайняв крісло міністра соціальних справ. Наприкінці 2012 року Певкур змінив відомство. Наступні майже півтора року він очолював міністерство юстиції. У березні 2014 року Ханно став головою міністерства внутрішніх справ.

Паралельно з роботою в уряді, з 2012 по 2024 рік він був президентом Естонської волейбольної асоціації. З 2015 по 2020 рік — віцепрезидентом Європейської субконфедерації європейської волейбольної конфедерації (CEV), а з 2015 по 2021 рік — членом Європейської представницької ради Міжнародної федерації волейболу (FIVB).

У листопаді 2016 року парламент висловив вотум недовіри уряду Тааві Рийвасу, членом якого був і Певкур. 23 листопада він був змушений піти у відставку з посади очільника МВС.

Кількома місяцями раніше Ханно вдруге був обраний до Рійгікогу. У 2019 році — втретє. З лютого 2021 по липень 2022 року обіймав посаду першого заступника голови парламенту.

З 2014 по 2017 рік Певкур був заступником голови Партії реформ Естонії. У січні 2017 року Ханно був обраний головою Партії реформ. На чолі політсили він залишався менше півтора року. У квітні 2018 року його змінила Кая Каллас, а Певкур увійшов до правління партії.

Влітку 2022 року Ханно став вчетверте міністром. Цього разу він очолив оборонне відомство.

У листопаді 2024 року естонський міністр оборони закликав решту європейських країн більше вкладатися у військово-промисловий комплекс України. Певкур зазначив, що Київ потребує нових інвестицій більше, ніж іноземних військ, які допомагали б відбивати російську агресію.

Напередодні 1000 дня повномасштабного вторгнення РФ в Україну естонський політик зазначив, що його країна планує запустити щорічну, конкурентну міру підтримки для естонських компаній, щоб ті жертвували свою продукцію Україні.

Станом на вересень 2024 року Таллінн надав Києву військову допомогу на суму близько 516 мільйонів євро, або близько 1,4% від її ВВП, що робить Естонію одним з найбільших помічників Україні.

З початку повномасштабної війни Естонія також навчила понад 1500 українських військовослужбовців як всередині країни, так і за кордоном.

У 2023 році під керівництвом Естонії та Люксембургу була створена ІТ-коаліція для підтримки створення безпечної інфраструктури ІКТ за стандартами НАТО для українських Збройних сил.