Український політолог, історик. Кандидат історичних наук. Член Гуманітарної Ради при Президенті України. Голова правління Інституту української політики і Фонду «Українська політика».
Біографія
З'явився на світ 2.05.1969 року у Вінницькій області, в селі Погребище. Перші вісім років життя провів у Казахстані. Школу закінчив у 1986 році в Черкаській області, в селі Паланка.
В армію пішов з другого курсу Державного університету імені Федьковича (м.Чернівці). Провів службу в Туркестані, у військах авіації.
Вищу освіту здобув в 1994 році у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Диплом присвятив профільному предмету - історії, а саме - історичному аспекту міжнародних відносин.
Кар'єра
По закінченню університету залишився на кафедрі аспірантом. У 1997 році захистив статус кандидата історичних наук із роботою про діяльність ОУН в роки Другої світової війни.
Деякий час працював викладачем у Львівському політехнічному інституті.
Брав активну участь в суспільно-політичному житті країни. Обіймав посаду керівника політичного розділу інформаційного видання «Поступ».
Виступав одним з ідеологів створення організації «Нова хвиля» - центру політичних досліджень.
У 2002 році був запрошений на посаду директора Центру досліджень громадських процесів «Експерт». Паралельно виступає консультантом для окремих політичних партій (народно-демократична партія, блок Литвина, «Партія реформи і порядок», «Пора»), а також для державних структур (Міністерства закордонних справ, Верховної Ради, експертних рад при Президентові).
Заснував Інститут національної стратегії (спільно з С. Бєлковським). З 2005 по 2006 роки Костянтин Петрович Бондаренко працював директором цього інституту.
У передвиборну кампанію 2006 року включився як політичний консультант для партії В. Литвина.
Весь наступний рік, до 2007, був радником міністра Папієва (праця і соц. політика), а також брав участь в експертних радах інших відомств.
Виборчу кампанію 2007 року провів у передвиборному штабі Юлії Тимошенко. Після виборів працював позаштатним радником прем'єр-міністра А. Яценюка.
У 2008 році обійняв посаду головного редактора в інформаційно-політичному виданні «Лівий берег». Був у складі засновників газети до 2010 року.
Протягом року, з 2010 по 2011, співпрацював з Сергієм Тігіпком в його політичному блоці «Сильна Україна». Покинув пост заступника глави партії в 2011 році.
З 2012 року є керівником фонду «Українська політика».
З 2011 по 2015 роки був співзасновником і директором Інституту української політики.
Досягнення
За повідомленнями Костянтина Петровича Бондаренка стежать в соціальній мережі Facebook більше дванадцяти тисяч читачів.
У 1986 році отримав премію імені П.Тичини за переклад у віршах «Слова о полку Ігоревім».
З 2000 по 2012 рік став автором шести публіцистичних книг про вищі ешелони влади (Кучму, Тимошенко та інших політичних лідерів).
Чутки і скандали
Після армії брав участь у студентських протестах, у тому числі в мітингу 1989 року. Після рішення влади про арешт учасників пікету, в тому числі і Костянтина Петровича Бондаренка, співробітники та студенти Чернівецького університету вийшли на триденний протест. Арешт був знятий.
Консультував під час передвиборних перегонів різні штаби кандидатів. Довгий час асоціювався з Льовочкіним і адміністрацією Президента Януковича.
Джерело доходу і статки
Основне джерело доходу - офіційне місце роботи.
Особисте життя і сім'я
Вдівець. У пари народилося троє дітей.