Крісталіна Георгієва

Георгієва Крісталіна: голова Міжнародного валютного фонду з 2019 року

Георгієва Крісталіна — її звинувачували в чиненні тиску на укладачів рейтингу Doing Business 2018 для поліпшення позиції Китаю

Біографія

Крісталіна Іванова Георгієва-Кінова народилася 13 серпня 1953 року в місті Софія, Болгарія.

Освіта

Крісталіна закінчила Вищий інститут економіки імені Карла Маркса (нині університет національного і світового господарства) в Софії. Тут в 1976 році Георгієва здобула ступінь магістра з політичної економії та соціології. 

У 1986 році вона захистила докторську дисертацію на тему «Політика охорони навколишнього середовища та економічне зростання в США». Георгієва стала однією з перших болгарських економістів, які навчалися на Заході ще до падіння Берлінської стіни. 

У 1987-1988 роках Крісталіна проводила докторські дослідження в Лондонській школі економіки, зосереджуючись на економіці природних ресурсів та екологічній політиці.

Крім того, вона була стипендіаткою Фулбрайта в Массачусетському технологічному інституті та викладала в університеті Південного Тихого океану на Фіджі. 

Георгієва також проходила програми корпоративних фінансів у Гарвардській школі бізнесу та Массачусетському технологічному інституті. 

Вона вільно володіє болгарською, англійською та російською мовами, а також трохи розмовляє французькою.

Сім'я

Батько Крісталіни, Іван Стефанов Георгієв, був інженером-будівельником і дорожнім робітником, брав участь у будівництві перевалу в горах Ріла. Мати, Маринка Петрова Михайлова, працювала продавчинею в державному магазині в центрі Софії. 

Прадід Крісталіни по батькові Іван Коршовський був відомим болгарським революціонером і політиком, який брав участь у створенні Конституції Болгарії 1879 року. По материнській лінії її прадід був мером міста Любимець і власником готелю. 

Крісталіна одружена з інженером Кіно Кіновим. У пари є дочка Десіслава, а також двоє онуків.

Кар'єра

Крісталіна розпочала свою трудову діяльність у 1977 році як викладачка економіки в університеті національного та світового господарства в Софії. У 1990 році опублікувала тут перший болгарською мовою підручник з мікроекономіки, що пояснює основи ринкової економіки.

У 1993 році Георгієва приєдналася до Світового банку, почавши з посади екологічної економістки по регіону Європи і Центральної Азії. 

У 1997 році Крісталіна керувала ініціативою щодо поетапної відмови від етилованого бензину в країнах Центральної та Східної Європи. З 2004 по 2007 рік вона була директоркою представництва Світового банку в Росії, а згодом працювала директоркою зі сталого розвитку. У 2008 році Крісталіна стала віцепрезиденткою та корпоративним секретарем банку, працюючи над реформами управління та збільшенням капіталу.

У 2010 році Георгієва була призначена європейським комісаром з міжнародного співробітництва, гуманітарної допомоги та реагування на кризи. 

Вона координувала допомогу ЄС постраждалим від землетрусу на Гаїті у 2010 році, повеней в Пакистані та інших катастроф, що зробило ЄС найбільшим гуманітарним донором.

У 2014-2016 роках Крісталіна обіймала посаду віцепрезидентки Європейської комісії з бюджету і людських ресурсів, керуючи бюджетом ЄС в 161 мільярд євро і штатом в 33 тисяч співробітників. Вона також створила Європейський корпус солідарності та збільшила представництво жінок у керівництві комісії.

У 2017 році Георгієва стала першим головним виконавчим директором Світового банку, де провела значні реформи та забезпечила найбільше в історії банку збільшення фінансування на 13 мільярдів доларів.

 У 2019 році вона тимчасово виконувала обов'язки президента Світового банку. З жовтня 2019 року Георгієва обіймає посаду керуючої директорки Міжнародного валютного фонду (МВФ), ставши першим представником країни з економікою, що розвивається на цій посаді.

Під її керівництвом МВФ виділив один трильйон доларів на підтримку світової економіки під час пандемії COVID-19, створив Траст стійкості і стабільності на 40 мільярдів доларів та інтегрував питання зміни клімату в політику фонду. У 2024 році вона була переобрана на другий термін.

Георгієва також займалася питаннями гендерної рівності і цифрової економіки, була співзасновником групи лідерів з вакцин від COVID-19 і входила до ради ряду організацій, включаючи Всесвітній економічний форум.

Її внесок відзначений нагородами, такими як «Європеєць року» (2010), премія «Сила з метою» від Devex (2016) і місце в списку 100 найвпливовіших людей світу за версією Time (2020).

Компромат

Попри видатну кар'єру, Крісталіна Георгієва стикалася зі скандалами. 

У 2021 році незалежне розслідування, проведене юридичною фірмою WilmerHale під керівництвом колишнього прокурора США Рональда Махена, встановило, що вона давала вказівки співробітникам змінювати дані у звіті Doing Business, щоб підвищити рейтинги Китаю.

Ці дії викликали питання про професійну етику, хоча правління МВФ пізніше заявило, що розслідування «переконливо» не довело її провини, і висловило довіру Георгієвої.

Крім того, у 2024 році Крісталіна зазнала критики за можливі «проавторитарні» тенденції в керівництві МВФ. 

Стаття в журналі Fortune, стверджувала, що МВФ під її керівництвом проявив «терпимість до порушень міжнародного права Росією» після вторгнення в Україну. 

Зокрема, МВФ звинувачували в прогнозуванні економічного зростання Росії на основі вибіркових даних, наданих російською владою. На думку експертів, це підривало ефективність західних санкцій. Планована місія МВФ в Росію була відкладена після протестів європейських союзників України.