Кшиштоф Босак

Босак Кшиштоф: польський політик-націоналіст і віцемаршал Сейму з 2023 року

Босак Кшиштоф — відомий євроскептичними, гомофобними та антиукраїнськими заявами і діями

Біографія

Кшиштоф Босак народився 13 червня 1982 року в місті Зелена Гура, Польща.

Освіта

Кшиштоф навчався у Першому ліцеї загальноосвітнього профілю в Зеленій Гурі, який закінчив у 2000 році. У юності він активно займався спортивною акробатикою та віндсерфінгом, а також здобув кваліфікацію інструктора з вітрильного спорту.

З 2001 по 2004 рік він вивчав архітектуру у Вроцлавському політехнічному університеті, але не завершив навчання. Паралельно, у 2004–2008 роках, Босак заочно навчався економіці у Варшавській школі економіки, але також не закінчив курс.

Крім того, Кшиштоф вивчав філософію в приватному університеті та протягом двох семестрів навчався в Collegium Humanum, але жодна із цих спроб не завершилася отриманням диплома.

Також він пройшов курс журналістики у Вищій школі соціальної та медійної культури в Торуні.

Сім’я

Кшиштоф народився в сім’ї Ришарда і Аліції Босак. Його батько займався підприємницькою діяльністю у сфері поліграфії в Зеленій Гурі, а мати працювала вчителькою.

У Кшиштофа є брат Марек, який обіймав посаду директора в міжнародній компанії з надання позик Vivus.

У лютому 2020 року Кшиштоф одружився з Кариною Валинович, юристкою та аналітикинею Інституту правової культури Ordo Iuris. Подружжя виховує трьох дітей: синів Артура Максиміліана (2020), Даніеля Ксаверія (2022) та доньку Емілію Марію (2023). Сім’я проживає у Варшаві, куди Босак переїхав із рідної Зеленої Гури.

Кар’єра

Кшиштоф Босак розпочав свою громадську та політичну діяльність у молодому віці. У 2000 році він вступив до організації «Всепольська молодь», а в 2001 році приєднався до Ліги польських сімей (ЛПС). У «Всепольській молоді» він швидко просувався на керівних посадах.

У 2003–2004 роках Кшиштоф очолював Любуський округ організації, а з листопада 2005 по грудень 2006 року був її національним головою. У 2002 році він безуспішно балотувався до сеймику Люблінського воєводства від ЛПС.

У 2004–2005 роках Босак працював асистентом євродепутата Мацея Гертиха. У 2005 році Кшиштоф був обраний депутатом Сейму V скликання від ЛПС, набравши 3764 голоси в Зеленогурському окрузі.

У парламенті він входив до комісій з освіти, науки та молоді, а також з культури і засобів масової інформації. Крім того, Босак представляв Польщу в Парламентській асамблеї Ради Європи, був віцеголовою груп зі співпраці зі США та Ізраїлем, а також виконував обов’язки секретаря Сейму.

У 2006 році Кшиштоф брав участь у шостому сезоні польської версії телешоу «Танці з зірками». У 2006–2010 роках він був членом програмної ради Польського телебачення (TVP), а в 2007–2008 роках обіймав посаду його віцеголови. У 2007 році Босак невдало балотувався на парламентських виборах, після чого в 2008 році покинув ЛПС і тимчасово відійшов від політики.

З 2008 по 2009 рік Кшиштоф був головним редактором порталу Prawy.pl, а також заснував і очолив фонд Europa Media. У 2011–2012 роках він працював заступником директора аналітичного центру Фонду республіканців.

У 2012 році Кшиштоф приєднався до Національного руху (RN), ставши в 2013 році членом його керівної ради, а згодом одним із віцеголів партії.

У 2014 році Босак безуспішно брав участь у виборах до Європарламенту, набравши 9952 голоси, а також у виборах до міської ради Варшави та в додаткових виборах до Сенату. У 2015 році він посів третє місце на виборах президента Зеленої Гури, отримавши 4,45% голосів.

З 2019 року кар’єра Босака зробила новий виток. Він став одним із лідерів коаліції «Конфедерація свободи і незалежності» та був обраний депутатом Сейму IX скликання, набравши 22 158 голосів.

Того ж року Кшиштоф став віцеголовою і прессекретарем парламентської фракції Конфедерації. У 2020 році Босак переміг на внутрішньопартійних праймеріз і став кандидатом від Конфедерації на президентських виборах, де посів четверте місце з 6,78% голосів (1 317 380 голосів).

У 2022 році Кшиштоф очолив парламентську фракцію Конфедерації, а у 2023 році став головою Національного руху та співголовою ради лідерів Конфедерації. На виборах 2023 року він був переобраний до Сейму X скликання, набравши 44 902 голоси в Підляському окрузі, і незабаром був обраний віцемаршалом Сейму.

Босак активно виступає за національно-консервативні цінності, є євроскептиком і критиком ліберальних тенденцій у політиці. Він підтримував протести польських перевізників на кордоні з Україною в 2023 році, а також виступав за обмеження імміграції та захист традиційних католицьких цінностей.

Його політична позиція включає жорстку критику масової імміграції, одностатевих шлюбів і абортів, за винятком випадків загрози життю матері.

Компромат

Кшиштоф Босак неодноразово опинявся в центрі суспільних суперечок через свої радикальні погляди та висловлювання. У квітні 2025 року асоціація «Ніколи більше» опублікувала звіт, у якому зазначила, що польський політик підтримував постать расистського вбивці Януша Валуша, який у 1993 році в ПАР убив лідера боротьби з апартеїдом Кріса Хані.

Босак публічно заявляв, що Валуш «протягом десятиліть користувався повагою в правих колах». Це викликало критику з боку правозахисників і звинувачення у виправданні насильства та расизму.

У грудні 2023 року Босак опинився в центрі скандалу, пов’язаного з діями його колеги по Конфедерації Гжегожа Брауна, який за допомогою вогнегасника загасив ханукальні свічки в будівлі Сейму.

Опоненти, зокрема депутати від партії «Лівиця», звинуватили Босака в тому, що він, бувши ведучим засідання, неадекватно відреагував на антисемітський виступ Брауна. Це призвело до подання запиту про відсторонення Босака від посади віцемаршала Сейму. У січні 2024 року Сейм відхилив цей запит.

Босак також зазнавав критики за свої висловлювання, що суперечать науковим даним. Зокрема, він стверджував, що немає доказів обертання Землі навколо Сонця.

Його погляди на гомосексуальність, включно з тезами про її «набутий» характер і нібито підвищену схильність до насильства в одностатевих парах, були спростовані науковою спільнотою та викликали суспільний резонанс. У 2005 році він назвав гомосексуальність «розладом», а у 2020 році охарактеризував її як «помилковий шлях життя», що посилило звинувачення в гомофобії.

Крім того, Босак зазнавав критики за підтримку жорстких антиімміграційних заходів, зокрема протестів проти мігрантів у 2025 році, а також за його позицію проти абортів і одностатевих шлюбів, яку дехто вважає фундаменталістською.