Ларс Клінґбайль

Клінгбайль Ларс: віцеканцлер та міністр фінансів Німеччини з травня 2025 року

Клінгбайль Ларс — деякі однопартійці назвали його «архітектором провалу» соціал-демократів на парламентських виборах у лютому 2025 року

Біографія

Ларс Клінгбайль народився 23 лютого 1978 року в місті Зольтау, Нижня Саксонія, Німеччина.

Освіта

Після закінчення школи в Мюнстері в 1998 році Ларс обрав альтернативну цивільну службу, допомагаючи пасажирам на залізничному вокзалі в Ганновері.

У 1999 році Клінгбайль вступив до університету Лейбніца в Ганновері, де вивчав політологію, соціологію та історію. У 2004 році він закінчив навчання, здобувши ступінь магістра мистецтв. 

Під час навчання в університеті Лейбніца, у 2001 році Ларс отримав стипендію Фонду Фрідріха Еберта. Це дозволило йому пройти стажування в Нью-Йорку.

Сім'я

Батько Ларса служив у Бундесвері, а мати працювала продавчинею. 

У 2019 році Клінгбайль одружився із Лене-Софі Мюллер, керуючої у Die Initiative D21 — найбільшої в Німеччині некомерційної мережі для цифрового суспільства, що складається з представників бізнесу, політики, науки і громадянського суспільства. У 2024 році у пари народився син. 

У 2025 році Ларс публічно розповів про боротьбу з раком порожнини рота, діагностованим у 2014 році. Пройшовши лікування, він переміг хворобу, хоча зізнався, що довгі роки був завзятим курцем.

Кар'єра

Політична кар'єра Ларса Клінгбайля розпочалася в 1996 році. Тоді він вступив до Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). Ще бувши студентом, він працював в офісі канцлера Герхарда Шредера. З 2001 року він став членом міської ради Мюнстера, а згодом — окружної ради Гайдекрайса. У молодості Ларс відмовився від військової служби, але після подій 11 вересня 2001 року став прихильником збільшення оборонного бюджету.

У 2003-2007 роках Ларс був заступником голови молодіжної організації СДПН. Його перший досвід у Бундестазі відбувся у 2005 році, коли Клінгбайль зайняв на дев'ять місяців місце депутата, який склав мандат. 

Після перерви він повернувся до німецького парламенту в 2009 році, представляючи Нижню Саксонію. З того часу Ларс постійно переобирався.

У 2017 році Клінгбайль став генеральним секретарем СДПН. Під його керівництвом партія провела складні коаліційні переговори та кампанію на виборах 2021 року.

У грудні того ж року він був обраний співголовою СДПН разом із Заскією Ескен, отримавши 86,3% голосів делегатів. Його прагматичний підхід і приналежність до консервативного крила партії зробили його фігурою, здатною об'єднувати різні течії всередині СДПН.

У 2025 році Ларс Клінгбайль став віцеканцлером та міністром фінансів у кабінеті Фрідріха Мерца. 

Окрім партійної роботи, він бере активну участь у суспільному житті. З 2022 року входить до консультативної ради футбольного клубу «Баварія» з Мюнхена, а раніше обіймав посади в наглядових радах ряду організацій.

Компромат

Його приналежність до правого крила СДПН викликає невдоволення у лівих соціал-демократів, які вважають його занадто поміркованим.

Підтримка політика закупівлі озброєних безпілотників та близькість до оборонної галузі, включаючи Rheinmetall, викликали питання щодо можливого впливу лобістів. До 2017 року Ларс перебував у президіях організацій, пов'язаних з оборонною промисловістю, що посилило критику з боку пацифістських груп.

В області зовнішньої політики Клінгбайль піддався критиці за зв'язки з Росією. Його участь в асоціації «Німеччина-Росія — Нове покоління» і підтримка Герхарда Шредера викликали питання про його позицію стосовно Кремля. У 2022 році Клінгбайль визнав, що СДПН недооцінила агресивні дії Росії, але уникав роз'яснень про свою роль у цих зв'язках.

Після провалу СДПН на виборах 2025 року, коли партія показала найгірший результат за довгі роки, Клінгбайль опинився під вогнем критики. Лідер «молодіжки» соціал-демократів Філіп Тюрмер назвав його «архітектором провалу«, а експолітик СДПН Маттіас Махніг звинуватив у «бонапартизмі» за швидке зайняття посади голови фракції. Однак підтримка керівництва партії та основних фракцій СДПН допомогла йому утриматися на плаву.

Особисте життя Клінгбайля також потрапляло в поле зору громадськості. Його минуле як активіста Антифа в молодості і участь в панк-рок-групі Sleeping Silence контрастують з чином прагматичного політика, що іноді викликає скептицизм у консервативної публіки.