Максим Прево

Прево Максим: віцепрем'єр і міністр закордонних справ Бельгії з лютого 2025 року

Прево Максим — до призначення в уряд керував центристською франкомовною бельгійською партією «Віддані»

Біографія

Максим Прево народився 9 квітня 1978 року в місті Монс, Бельгія. Дитинство Максима пройшло в Люксембурзі, а потім в бельгійському місті Арлон. Після розлучення батьків у віці семи років він разом з матір'ю і братом переїхав в Дав, передмістя Намюра.

Освіта

Середню освіту Прево здобув в Інституті Святого Бертюена в Малонні. Пізніше він вступив до університету Намюра, де вивчав політичні науки, а потім продовжив навчання в Католицькому університеті Левена. 

Сім'я

Максим Прево виріс у сім'ї середнього класу. Його мати працювала в Національному офісі зайнятості, а батько був програмістом, трудився в Європейській комісії в Люксембурзі.

Максим перебуває у шлюбі з Наталі. Прево виховує дочку Наталі від попередніх стосунків.

Кар'єра

Паралельно з навчанням Максим займався волонтерською діяльністю: був аніматором у скаутському русі та суддею на футбольних матчах. Після навчання Максим повернувся до Намюру, де спеціалізувався в галузі права та управління новими інформаційно-комунікаційними технологіями. Саме в цей час у нього з'явився інтерес до політики.

Політична кар'єра Максима Прево розпочалася зі вступу до партії Центр демократів-гуманістів (cdH), де він швидко очолив молодіжне крило в Намюрі.

Максим три роки пропрацював в одній з найбільших аудиторських компаній світу — PricewaterhouseCoopers. Однак незабаром він повністю присвятив себе політиці.

З 2004 по 2006 рік Прево працював політичним директором cdH, а в 2006 році був обраний ешевеном (членом муніципальної ради) Намюра. У 2007 році Прево став федеральним депутатом, а у 2009-му — депутатом Валлонського парламенту, де очолив фракцію cdH. У 2010 році він знову отримав мандат федерального депутата.

У 2012 році Максим був обраний мером Намюра, набравши рекордні 13 549 голосів — один з найвищих результатів за останні 40 років в цьому місті. Прево заслужив репутацію працьовитого і відкритого політика, здатного говорити мовою як простих виборців, так і еліти.

У 2014 році він очолив список cdH на виборах до парламенту Валлонії, зберігаючи партійні позиції в окрузі Намюр, і став віцепрезидентом уряду Валлонії, а також міністром громадських робіт, охорони здоров'я, соціальної політики та спадщини. 

У цій ролі Прево здійснив низку реформ: реорганізував фінансування лікарень, запровадив перший план підтримки людей з аутизмом, збільшив бюджет на соціальні програми та розробив план «Papy Boom» для вирішення проблем старіння населення.

У 2017 році, після розриву коаліції у валлонському уряді, він залишив міністерську посаду, зосередившись на обов'язках мера Намюра.

У 2019 році Прево став головою cdH, набравши 85% голосів на партійному Конгресі, а в 2022 році ініціював ребрендинг партії, перейменувавши її в «Les Engagés» («Віддані»). 

Цей крок супроводжувався широкими консультаціями з громадянами і приніс успіх: у 2024 році партія посіла третє місце серед франкомовних партій Бельгії з 20% голосів. 

Того ж року він був переобраний до Палати представників, а в серпні 2024 року король Філіп доручив йому місію посередника для формування федерального уряду. 

З лютого 2025 року Максим Прево обіймає посаду віцепрем'єр-міністра та міністра закордонних справ, європейських справ та співробітництва в галузі розвитку в уряді де Вевера.

Компромат

Кар'єра Максима Прево не обійшлася без спірних моментів. У січні 2017 року він подав позов про наклеп проти 25-річного активіста Рішара Дессара, який натякнув на можливі зв'язки між cdH та забудовником Actibe, ставлячи під сумнів неупередженість муніципальної ради Намюра. У лютому 2018 року суд зобов'язав Прево виплатити компенсацію Дессару, що стало для політика публічною поразкою.

Навесні 2017 року він опинився в центрі медійного скандалу через відмову відмовитися від обов'язків в комунальній адміністрації, поєднуючи їх з міністерською посадою, що викликало звинувачення в порушенні етичних норм.