Марселу Ребелу де Соуза

Ребелу де Соуза Марселу: президент Португалії з 2016 року

Ребелу де Соуза Марселу — у серпні 2025 року заявив, що Трамп діє як російський агент

Біографія

Марселу Нуну Дуарте Ребелу ді Соуза народився 12 грудня 1948 року в місті Лісабон, Португалія.

Освіта

У 1971 році Марселу закінчив юридичний факультет Лісабонського університету, здобувши ступінь з права. У 1984 році він захистив докторську дисертацію з юридично-політичних наук під назвою «Політичні партії в португальському конституційному праві».

Сім’я

Його батько Бальтазар Ребелу ді Соуза був лікарем, політиком, губернатором Мозамбіку та міністром в уряді Салазара. Мати Марія даш Невеш Фернандеш Дуарте працювала соціальною працівницею.

Своє ім’я президент отримав на честь Марселу Каетану, останнього прем’єр-міністра епохи диктатора Салазара. У Марселу є брати Антоніу та Педру.

У 1972 році він одружився з Анею Крістіною да Гама Каейру да Мота Вейга. У цьому шлюбі народилися двоє дітей: син Нуну (1973) і дочка Софія (1976).

Пара розлучилася у 1980 році, а офіційно розлучилася лише через три роки.

З 1981 року Ребелу підтримує неформальні стосунки з колишньою студенткою та колегою Рітою Амарал Кабрал. При цьому вони живуть окремо.

Кар’єра

Трудова діяльність Марселу почалася в епоху диктатури Салазара як юриста та журналіста. Після революції 1974 року він вступив до Соціал-демократичної партії (СДП) і став депутатом Установчого з’їзду. Брав участь у розробці Конституції 1976 року.

У 1970-х роках Ребелу став співзасновником газети Expresso, де обіймав посаду директора, пізніше керував виданням Semanário. Як політичний аналітик Марселу вів радіопрограми на TSF і телепередачі на TVI та RTP, де оцінював політиків за шкалою від 0 до 20.

У 1979–1982 роках він очолював муніципальне зібрання Кашкайша, а у 1997–2009 — Селоріку-де-Башту. У 1981–1982 роках Ребелу працював державним секретарем при прем’єрі Бальсемау, потім міністром у справах парламенту. У 1989 році балотувався на посаду мера Лісабона, але програв. Зате був обраний до міської ради.

У 1990 році Ребелу став професором конституційного та адміністративного права. Марселу викладав у Лісабонському університеті, де очолював Інститут юридично-політичних наук, а також у Католицькому університеті Португалії та Universitas Nova Olisiponensis. Брав участь у створенні юридичного факультету в Університеті Біссау та був почесним доктором Університету Порту.

З 1996 по 1999 рік Марселу керував СДП, створив коаліцію з Народною партією та став віцепрезидентом Європейської народної партії. У 1998 році ініціював референдуми щодо абортів і регіоналізації.

У 2016 році Ребелу переміг на президентських виборах як незалежний кандидат, набравши 52%. Через п’ять років він був переобраний з підтримкою 60,7% виборців.

У серпні 2025 року португальський президент заявив, що його американський колега «об’єктивно діє як агент Росії», приносячи стратегічну користь Путіну.

Скандали

Попри популярність, Марселу не уникнув скандалів. У 2023 році розгорівся скандал навколо бразильських близнюків, які отримали дороге лікування (Zolgensma по 2 млн євро на кожного) коштом португальської системи охорони здоров’я.

Підозрювали, що президент оплатив лікування дітей друзів свого сина Нуну державним коштом. Це призвело до звинувачень у ЗМІ в корупції та фаворитизмі. Президент усе заперечував, але історія сильно вплинула на рейтинг Ребелу. Більшість португальців вважали, що Марселу не придатний на посаду голови держави.

У 2024 році Марселу порівняв двох прем’єрів. Колишнього Антоніу Кошту він назвав «повільним, бо він зі сходу», а нинішнього Луїша Монтенегру — «сільським, але теж повільним». У суспільстві такі порівняння визнали расистськими та недоречними.