Сальвіні Маттео: віцепрем'єр та міністр інфраструктури і транспорту Італії з 2022 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fabd43c14-483d-4f44-b3cf-cb95f19bc7a9.jpeg)
Сальвіні Маттео — опинився в центрі численних скандалів через жорстку антимігрантську політику, судові процеси за звинуваченням у викраденні людей та підтримку Путіна до вторгнення в Україну
Біографія
Маттео Сальвіні народився 9 березня 1973 року в місті Мілан, Італія.
Освіта
У 1992 році Маттео закінчив класичний ліцей «Алессандро Мандзоні» в Мілані. Потім Сальвіні вступив на факультет політології Міланського університету. Пізніше перевівся на історичний факультет.
Однак навчання так і не завершив, кинувши навчання за п'ять іспитів до отримання диплома з політології, пробувши у статусі «вічного студента» дванадцять років.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F6701b03f-4325-4a7a-8b7b-6fc6b27a9d78.jpeg)
Сім'я
Маттео був одружений з журналісткою Фабріцією Іелуцці. Від цього шлюбу в 2003 році народився син Федеріко. Після розлучення Сальвіні перебував у стосунках з адвокаткою Джулією Мартінеллі, яка в 2012 році народила йому дочку Мірту.
З 2015 по 2018 рік Сальвіні зустрічався з телеведучою Елізою Ізоарді. З квітня 2019 року його партнеркою є Франческа Вердіні, донька політика Деніса Вердіні.
Кар'єра
У молодості Маттео підробляв у мережі фастфуду Burghy та брав участь у телевікторинах, щоб оплачувати навчання. Сальвіні отримав статус професійного журналіста в 2003 році. Тоді він працював у газеті Padania та на радіо Radio Padania Libera, яке пізніше очолив.
У 1990 році Сальвіні вступив до правої політичної партії «Ліга Півночі». У 1993 році Маттео був обраний до муніципальної ради Мілана, де він засідав з перервами до 2018 року.
У 2004 році Сальвіні вперше був обраний до Європарламенту. Після переобрання в 2009 році він віддав перевагу цьому мандату місцю в Палаті депутатів Італії, куди також обирався.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F61ec6997-1aad-45da-8c68-f0e268cbad5b.png)
У грудні 2013 року Маттео переміг на праймериз, а потім на федеральному конгресі, змінивши Умберто Боссі на посаді федерального секретаря «Ліги Півночі».
Під його керівництвом партія здійснила різкий крен у право, відмовившись від сепаратистської риторики щодо створення незалежної держави Паданії на півночі країни на користь італійського націоналізму, євроскептицизму та жорсткої лінії в питаннях міграції.
Він розширив електоральну базу партії на південь Італії, створивши рух «Ми зі Сальвіні». На парламентських виборах 2018 року «Ліга» стала провідною силою правоцентристської коаліції, а сам він був обраний до Сенату.
З 1 червня 2018 по 5 вересня 2019 року Сальвіні обіймав посади віцепрем'єра та міністра внутрішніх справ у першому уряді Джузеппе Конте, сформованому в коаліції з «Рухом п'яти зірок».
На цій посаді Маттео прославився політикою закриття італійських портів для суден, що рятують мігрантів у Середземному морі, а також прийняттям так званих «декретів про безпеку», що посилювали законодавство у міграційній сфері.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F32e16a7c-4d43-4da1-82ec-f29e39d42c90.jpeg)
У серпні 2019 року Сальвіні спровокував урядову кризу, вивівши «Лігу» з правлячої коаліції, що призвело до падіння кабінету Конте.
Після цього Сальвіні перейшов до опозиції до другого уряду Конте. У 2021–2022 роках «Ліга» входила до уряду національної єдності Маріо Драгі, але сам Маттео не отримав міністерського портфеля.
З 22 жовтня 2022 року Сальвіні знову обіймає посаду віцепрем'єра (спільно з Антоніо Таяні) та міністра інфраструктури і транспорту в правоцентристському уряді Джорджії Мелоні.
Компромат
Сальвіні неодноразово ставав фігурантом судових розглядів. У 1999 році він був умовно засуджений за образу представника влади, кинувши яйця в тодішнього прем'єр-міністра Массімо Д'Алема.
У 2009 році суд оштрафував Сальвіні за наклеп після того, як на мітингу він разом з натовпом скандував образливі для мешканців Неаполя футбольні кричалки. Політика зобов'язали виплатити компенсацію у розмірі 5700 євро.
У 2016 році проти нього порушили справу за неповагу до суду після того, як Сальвіні назвав італійську магістратуру «сміттям». У 2021 році він був виправданий через малозначність діяння.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F0cb835d9-abfa-4b6a-b32f-90b2b76bfd36.jpeg)
Як міністр внутрішніх справ Маттео піддавався кримінальному переслідуванню за свої антиміграційні дії. Більше того, прокуратура Палермо в 2024 році навіть запросила для нього 6 років в'язниці за звинуваченням у викраденні людей та зловживанні владою. 20 грудня 2024 року суд першої інстанції виправдав політика.
Сальвіні звинувачували у розпалюванні ненависти до капітана судна, який рятував у морі нелегальних мігрантів. Його критикували за використання літаків державної авіації в особистих і партійних цілях.
Політичні погляди та висловлювання Сальвіні часто викликали різку критику. Він неодноразово висловлював підтримку Путіну, називав євро «злочином проти людства», а Європейський союз порівнював з СРСР.
Маттео просував теорію «великої заміни», виступав проти прав ЛГБТ, вакцинації та ініціював кампанію з перепису та депортації циган.
Його фінансовий зв'язок з Росією також став предметом розслідування. У 2019 році ЗМІ повідомляли про можливу схему незаконного фінансування «Ліги» через російську державну нафтову компанію «Роснефть».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Ff53159e3-0c4b-4755-90c3-e4b31d65b8bd.jpeg)