Гійомар Маттіас: президент Європейського суду з прав людини з 30 травня 2025 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F6a0ee433-e123-4b29-9e14-b02f6d9a1a7f.jpeg)
Гійомар Маттіас — французький суддя, який очолив Європейський суд з прав людини в період, коли цей орган зазнає різкої критики з боку низки держав-членів Ради Європи за свої рішення, особливо у сфері міграційної політики
Біографія
Маттіас Гійомар народився 21 липня 1968 року в комуні Геранд, Франція.
Освіта
Гійомар отримав різнобічну гуманітарну та юридичну освіту. З 1986 по 1989 рік він вивчав сучасну літературу в Університеті Нанта, де отримав ступінь ліценціата.
Потім Маттіас вступив до Інституту політичних досліджень у Парижі, який закінчив у 1991 році. З 1993 по 1996 рік навчався в Національній школі адміністрації, що у Франції відкриває шлях до кар’єри високопосадового адміністратора.
Сім’я
Інформація про сімейний стан, дружину та дітей Маттіаса Гійомара у відкритих джерелах відсутня і не є предметом публічного обговорення в контексті його професійної діяльності.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F61c0774f-f4a3-493a-895e-60df266a3536.jpeg)
Кар’єра
Майже вся національна кар’єра Маттіаса Гійомара була пов’язана з вищим органом адміністративної юстиції Франції — Державною радою.
Він розпочав роботу в 1996 році на посаді доповідача в Секції спорів. З 2002 по 2011 рік виконував ключові функції уповноваженого уряду, а згодом публічного доповідача, виступаючи з незалежними висновками у справах.
З 2011 року Маттіас став суддею-ассесором, а в 2016 році очолив 10-у палату Секції спорів. Паралельно з 2011 по 2020 рік Гійомар виконував обов’язки судді з термінових питань, що передбачає оперативне прийняття важливих проміжних рішень.
Його адміністративний досвід також включав посаду генерального секретаря Комісії з опитувань з 1998 по 2020 рік і генерального доповідача Вищої ради з інтеграції з 1999 по 2002 рік.
Гійомар поєднував судову роботу з інтенсивною науковою діяльністю. З 1996 по 2007 рік викладав публічне та порівняльне право в Інституті політичних досліджень та Національній школі адміністрації.
З 2004 року Маттіас був асоційованим професором публічного права, спочатку в Університеті Париж-південь XI, а з 2012 року — в Університеті Пантеон-Асас. Він також входив до журі конкурсу агреже з публічного права та з 2013 по 2020 рік обіймав посаду генерального секретаря Французького інституту адміністративних наук.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F477f3e64-1c82-4982-ab17-ff2a25865568.jpeg)
Його шлях до Європейського суду з прав людини розпочався з включення у 2013 році до французького списку суддів ad hoc. 22 червня 2020 року Маттіас Гійомар був обраний суддею ЄСПЛ від Франції. Після роботи на посаді судді-доповідача він 2 травня 2024 року став головою Секції, а 30 травня 2025 року вступив на посаду президента Суду, змінивши Марко Бошняка. На цій посаді Маттіас відповідає за керівництво пленарними засіданнями, засіданнями Великої палати та Бюро Суду.
На позиції президента Гійомар зайняв чітку та принципову позицію щодо захисту незалежності Суду. Він публічно заявив, що хоча питання міграції є політичним пріоритетом для держав, «політичний пріоритет не може стати пріоритетом судді».
Маттіас підкреслив, що Суд не є перешкодою для реалізації державної політики, і навів статистику: лише близько 1,5% із понад 50 тисяч справ, очікуючих розгляду на кінець 2025 року, стосувалися імміграції.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fbd8a475d-dea0-472f-b07e-c2691d45c752.jpeg)
Гійомар зазначив, що його ключова мета — захист судової незалежності, і неможливо прийняти будь-який політичний тиск на юрисдикцію Суду, оскільки порушення поділу влади стало б кінцем демократії.
У своїх виступах Маттіас проводить паралелі між сучасними загрозами верховенству права та періодом між двома світовими війнами, стверджуючи, що місія Суду — запобігти поверненню жаху, пережитого засновниками Конвенції.
Компромат
Гійомар не був помічений у серйозних скандалах. Його ім’я не фігурувало в антикорупційних розслідуваннях.