Фредеріксен Метте: прем'єр-міністерка Данії з 2021 року
Фредеріксен Метте — в 41 рік стала наймолодшим головою уряду в історії королівства і лише другою жінкою на цій посаді
Біографія
Метте Фредеріксен народилася 19 листопада 1977 року в місті Ольборг, Данія.
Освіта
Метте відвідувала гімназію в рідному місті. Потім вона здобула ступінь бакалавра з адміністрування та соціальних наук в університеті Ольборга та ступінь магістра з африканських досліджень в університеті Копенгагена.
Сім’я
Фредеріксен народилася в сім'ї друкаря та вчительки. У 2003 році Метте вийшла заміж за спеціаліста зі зв'язків з громадськістю Еріка Харра. У цьому шлюбі народилася дочка Іда Феліне і син Магне. Через дев'ять років пара розлучилася.
У 2014 році Метте почала стосунки з кінооператором Бо Тенгбергом. Через шість років вони офіційно одружилися.
Кар'єра
Суспільно-політичною діяльністю Метте зайнялася ще в підлітковому віці. Вона виступала за збереження тропічних лісів, захист китів та припинення апартеїду. У віці п'ятнадцяти років Фредеріксен приєдналася до молодіжної організації Соціал-демократичної партії. З 2000 по 2001 рік Метте була співробітницею профспілки, де займалася питаннями молоді.
У 2001 році Фредеріксен у віці 24 років вперше була обрана до Фолькетингу (данський парламент) від Соціал-демократичної партії. Після цього обрання Метте була призначена представницею соціал-демократів з питань культури, ЗМІ та гендерної рівності.
У 2005 році після нових парламентських виборів Фредеріксен стала представницею партії з соціальних питань і віцеголовою парламентської групи соціал-демократів. У 2011 році Метте вперше була призначена на посаду міністерки. Їй довірили відомство зайнятості. На цій посаді вона домагалася реформ дострокових пенсій, гнучких робочих місць і системи зайнятості.
Через три роки Фредеріксен пересіла в крісло міністра юстиції. Однак у 2015 році соціал-демократи зазнали поразки на виборах і Метте залишила міністерську посаду. Натомість Фредеріксен була обрана лідером партії.
Через чотири роки Метте повела Соціал-демократичну партію на парламентські вибори. В результаті блок лівих і лівоцентристських партій (соціал-демократи, соціал-ліберали, Соціалістична Народна партія, червоно-зелений альянс, фарерська соціал-демократична партія і гренландська партія) завоювали більшість у Фолькетингу.
Згодом Фредеріксен була уповноважена королевою Маргрете II очолити переговори щодо формування коаліційного уряду і була приведена до присяги як прем'єр-міністр у червні 2021 року. 41-річна Метте стала наймолодшим в історії Данії головою кабінету міністрів і другою жінкою в королівстві, яка очолила уряд.
Фредеріксен заявила про бажання стати "прем'єр-міністром у справах дітей". У 2021 році вона представила план під назвою "Закон про дітей", спрямований на те, щоб поставити дітей на перше місце в соціальних справах. Її програма включала надання муніципалітетам більше ресурсів для вилучення дітей у батьків-насильників та надання дітям більше прав у справах про розлучення.
Фредеріксен противниця легалізації проституції, оскільки вважає її насильством щодо жінок.
Вона скептично ставиться до масової імміграції, відзначаючи її негативний вплив на більшу частину населення. За Фредеріксен соціал-демократи проголосували за закон, що дозволяє данській владі конфісковувати гроші, коштовності та інші цінні речі у біженців, які перетинають кордон. Також її партія проголосувала за закон, що забороняє носіння паранджі та нікаба.
Фредеріксен закликала обмежити кількість незахідних іммігрантів та відправити їх до центру прийому в Північній Африці, а також примусову 37-годинну працю для іммігрантів в обмін на пільги. Метте назвала іслам "перешкодою до інтеграції", стверджуючи, що деякі мусульмани не поважають данську судову систему.
Вона зазначила, що деякі мусульманки відмовляються працювати з релігійних причин, а мусульманські дівчатка піддаються масовому громадському контролю, і закликала закрити мусульманські школи.
Вибори в жовтні 2022 року призвели до найкращого результату для соціал-демократів за останні 20 років. Партія отримала ще два місця, а за саму Фредеріксен проголосувало майже 61 тисяч виборців, більш ніж за будь-якого іншого кандидата. Таким чином, Фредеріксен зберегла за собою посаду прем'єр-міністра.
Після російського вторгнення в Україну у 2022 році уряд Фредеріксен ініціював значне збільшення витрат Данії на оборону, а також план незалежності від російського газу.
Королівство поступово збільшить витрати на оборону до 2% ВВП до 2033 року (згідно з домовленістю в рамках НАТО), що відповідає збільшенню річних витрат на оборону приблизно на 18 мільярдів данських крон (2,65 мільярда доларів).
21 квітня разом з прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом вона відвідала Київ, де зустрілася з президентом Зеленським. Фредеріксен пообіцяла збільшити обсяги озброєнь і військової допомоги Україні на 600 мільйонів данських крон, довівши загальну суму данської допомоги до одного мільярда. Раніше Данія відправила 2700 легких протитанкових гармат M72 LAW українській армії.
У червні 2024 року в центрі Копенгагена на данську прем'єр-міністерку було скоєно напад. За словами очевидців, чоловік штовхнув Фредеріксен, в результаті чого вона впала. Метте отримала "забій правого плеча і незначну деформацію шийних хребців (хлистова травма)". Нападником виявився 39-річний громадянин Польщі.
Через два місяці після нападу окружний суд Копенгагена визнав нападника винним і засудив його до чотирьох місяців ув'язнення, депортації та заборони на в'їзд до Данії протягом шести років.
Компромат
Восени 2020 року уряд Фредеріксен наполягав на вбивстві п'ятнадцяти мільйонів норок, яких вважали носіями ковіду. Однак комісія, що займалася розслідуванням вбивств цих звірків встановила, що у влади не було достатніх доказів, щоб вимагати "геноциду норок" від власників тваринницьких ферм. Щобільше, вимога уряду була визнана неконституційною.
Соціал-ліберальна партія висунула ультиматум проти Фредеріксен, погрожуючи винести вотум недовіри її уряду, якщо вона не призначить дострокові вибори. Однак нові вибори тільки зміцнили становище партії прем'єр-міністерки.
Декларація
Фредеріксен входить до десятки найбільш високооплачуваних політичних лідерів у світі. Її річний оклад становить 1,6 мільйона крон (у перерахунку на долари 228,3 тисячі).