Микола Палійчук

Палійчук Микола Васильович: заступник голови Івано-Франківської обласної ради з 2020 року

Палійчук Микола Васильович: часто змінював політичні партії, відомий тісними зв'язками з великим бізнесом

Біографія

Микола Васильович Палійчук народився 17 серпня 1971 року в селищі міського типу Ворохта Надвірнянського району Івано-Франківської області, Україна.

Освіта

У 1995 році закінчив Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «економіст». У 2004 році Микола став дипломованим юристом, закінчивши Прикарпатський університет імені В. Стефаника.

У 2005 році Палійчук завершив навчання в Національній академії державного управління при Президентові України, отримавши диплом магістра державного управління.

Микола також є кандидатом економічних наук.

Сім'я

Микола одружений з Ельвірою Гринішак. Вона займається підприємницькою діяльністю. У Палійчука троє дітей: дочки Вікторія (2002 року народження) та Юліана (2003 року народження), а також син Віталій (2005 року народження).

Кар'єра

Трудову діяльність Палійчук розпочав у 1990 році. Працював головним механіком на навчально-спортивній базі «Україна» (за іншими даними, в навчально-спортивному центрі «Авангард») у рідній Ворохті.

Після закінчення академії, з 1996 по 2002 рік, Микола був приватним підприємцем у місті Яремче. Згідно з довідником «Ділова Яремчанщина», він займався бізнесом у сфері парфумерно-косметичних товарів.

Його громадсько-політична кар'єра стартувала в 1998 році, коли він став депутатом Яремчанської міської ради. У квітні 2002 року Палійчук був обраний міським головою Яремче та успішно переобраний на цю посаду в 2006 році, обіймаючи її до жовтня 2007 року.

31 жовтня 2007 року указом Президента України Віктора Ющенка Палійчук був призначений головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації, до цього з 22 жовтня тимчасово виконував обов'язки керівника ОДА.

Миколу було звільнено з цієї посади 26 березня 2010 року указом нового президента Віктора Януковича. Під час його керівництва областю Палійчук отримав статус державного службовця 1-го рангу.

Після відставки з губернаторської посади його кар'єра продовжилася у представницьких органах. З жовтня 2010 року Палійчук став депутатом Івано-Франківської обласної ради.

Паралельно, з 2010 по 2015 рік, він працював доцентом кафедри державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

У жовтні 2015 року Палійчук знову був обраний депутатом облради, очолив постійну комісію з бюджету, фінансів та податків, а також став головою Івано-Франківської обласної організації політичної партії «Українське об'єднання патріотів — УКРОП».

У 2019 році Миколу називали куратором обласного штабу кандидата в президенти Володимира Зеленського в Івано-Франківській області.

На виборах у жовтні 2020 року він став депутатом Івано-Франківської обласної ради VIII скликання від партії «За майбутнє» та обійняв посаду заступника голови обласної ради.

Окрім політики, Микола займається громадською діяльністю у спортивній сфері. Він є головою Івано-Франківської обласної федерації біатлону та входить до складу президії Федерації біатлону України.

Компромат

Публічна репутація Миколи Палійчука постраждала від кількох скандалів. Найчастіше його критикують за політичне флюгерство.

За свою кар'єру він був членом партії «Народний союз “Наша Україна”», входив до блоку Віталія Кличка «УДАР», потім очолював обласну організацію партії «УКРОП», а на останніх виборах йшов від партії «За майбутнє», яку пов'язують із опальним олігархом Коломойським. Така мінливість породила в публічному просторі думку про його політичну безпринципність.

Іншою темою є його ймовірні тісні зв'язки з великим бізнесом, зокрема, з групою «Приват». У публікаціях його називають кумом одного зі співвласників цієї фінансово-промислової групи Ігоря Палиці, а призначення на посаду губернатора в 2007 році неофіційно пов'язують із лобіюванням інтересів цієї бізнес-структури в регіоні.

Відзначається, що саме в період його керівництва областю гірськолижний курорт «Буковель» отримав значні земельні ділянки для розширення своєї території.

Також у полі зору ЗМІ потрапляла його роль у формуванні коаліцій в обласній раді. У 2019 році, будучи представником партії «За майбутнє», він виступав з ініціативою створення більшості в Івано-Франківській облраді разом із партіями «Свобода» та «Батьківщина», що тлумачилося деякими виданнями як спроба створити коаліцію «імені Коломойського».

Декларація

У березні 2025 року Микола Палійчук подав електронну декларацію про свої доходи за минулий 2024 рік.

У власності політика знаходиться житловий будинок площею 373,4 м² у Ворохті, два нежитлові приміщення (магазини) у Ворохті та Яремче, а також земельна ділянка площею 940 м² у Ворохті.

У користуванні сім'ї є квартира площею 101,1 м² в Івано-Франківську. На дружину записані три земельні ділянки в селі Підпечери загальною площею понад 13 000 м², гараж та нежитлове приміщення в Івано-Франківську. На Ельвіру Гринішак також оформлені два автомобілі Honda CR-V 2012 та 2021 років випуску.

Микола отримав дохід у розмірі 1,075 мільйона гривень, отриманий у якості заробітної плати на посаді заступника голови Івано-Франківської обласної ради. Додатковий дохід у 5,8 тисячі він отримав у вигляді відсотків від банківського вкладу в АТ «Укргазбанк». Крім того, Палійчук задекларував дохід від продажу рухомого майна у розмірі 690 тисяч гривень.

Підприємницька діяльність Ельвіри Гринішак принесла дохід у 2,4 мільйона гривень. Вона також отримала 25 тисяч гривень у вигляді соціальних виплат при народженні дитини, 1,9 тисячі гривень банківських відсотків та 11 тисяч гривень страхових виплат. Продажі нерухомості принесли їй 2,4 мільйона гривень.

У Миколи Палійчука є 500 тисяч гривень, п'ять тисяч євро та 22 тисячі доларів готівкою. У банку він зберігає 133 тисячі гривень. У його дружини задекларовано 350 тисяч гривень, 10 тисяч євро та 75 тисяч доларів готівкою. На рахунках у неї 30,6 тисячі гривень. Окремо вказано позику у розмірі 2,5 мільйона гривень, видану дружиною Палійчука третій особі.