Мілойко Спаїч

Спаїч Мілойко: прем’єр-міністр Чорногорії з жовтня 2023 року

Спаїч Мілойко — не зміг балотуватися на президентських виборах через подвійне громадянство

Біографія

Мілойко Спаїч народився 24 вересня 1987 року в місті Плєвля, Чорногорія (на той час Югославія).

Освіта

Мілойко закінчив Плєвльську гімназію найкращим у своєму класі. Завдяки стипендії уряду Японії він продовжив навчання в Університеті Сайтама та Осакському університеті, де вивчав економетрику японською мовою.

У рамках програми обміну він також навчався в престижному Університеті Цінхуа в Китаї. Завершив освіту Спаїч у Франції, отримавши ступінь магістра в бізнес-школі HEC Paris, одній із провідних у Європі.

Окрім рідної сербохорватської мови, він вільно володіє англійською, японською, китайською, російською та французькою мовами.

Сім’я

Мілойко має доньку від колишньої партнерки. Спаїч є родичем єпископа Мефодія Остоїча.

Кар’єра

Фінансова кар’єра

Після завершення освіти Мілойко Спаїч розпочав професійну кар’єру у фінансовому секторі, працюючи в найбільших фінансових центрах світу.

Він працював на Волл-стріт у США, де здобув цінний досвід в інвестиційному банкінгу. Пізніше Мілойко працював у Парижі та Токіо, поглиблюючи знання в міжнародних фінансах.

Одним із ключових етапів його кар’єри стала робота кредитним аналітиком у Goldman Sachs, глобальній банківській групі, що спеціалізується на інвестиційних послугах і торгівлі цінними паперами.

Спаїч був партнером венчурного фонду Das Capital SG у Сінгапурі, де займався інвестиціями в перспективні технологічні проєкти.

Політична кар’єра

Політична кар’єра Мілойко розпочалася у 2020 році, коли він приєднався до експертної команди Здравко Кривокапича на парламентських виборах у Чорногорії.

Будучи безпартійним політиком, він активно виступав проти суперечливого Закону про свободу віросповідання, вважаючи, що той загрожує Сербській православній церкві та підриває довіру інвесторів до країни. Під час релігійної кризи Спаїч займався лобіюванням інтересів церкви та сербської громади Чорногорії в США.

У грудні 2020 року Спаїча призначили міністром фінансів і соціального забезпечення в уряді Кривокапича. У цій ролі він разом із міністром економіки Яковом Милатовичем розробив і впровадив програму економічних реформ «Європа зараз».

Програма була спрямована на модернізацію економіки, але зазнала критики через радикальні зміни. Під час парламентської кризи 2022 року Кривокапич запропонував Спаїча на посаду віцепрем’єра, але ця ініціатива не була реалізована.

У 2022 році Спаїч і Милатович заснували центристську партію «Європа зараз!» (PES), де Мілойко став президентом, а Яков — його заступником.

Партія швидко здобула популярність, беручи участь у місцевих виборах 2022 року. У 2023 році Спаїч планував балотуватися на пост президента Чорногорії, але його кандидатуру відхилили через подвійне громадянство (Сербії та Чорногорії). Натомість кандидатом від PES став Милатович, який переміг чинного президента Міло Джукановича.

На парламентських виборах 2023 року партія «Європа зараз!» під керівництвом Спаїча набрала близько 25% голосів, отримавши найбільшу кількість місць у парламенті.

У серпні 2023 року президент Милатович доручив Спаїчу формування нового уряду. 31 жовтня парламент затвердив його як прем’єр-міністра. На цій посаді Спаїч продовжує просувати реформи, спрямовані на економічний розвиток і інтеграцію Чорногорії до Європейського Союзу.

Компромат

Під час передвиборчої кампанії 2023 року прем’єр-міністр Дритан Абазович і міністр внутрішніх справ Філіп Аджич звинуватили Спаїча в зв’язках із південнокорейським розробником криптовалюти До Квоном, заарештованим у Чорногорії в березні 2023 року.

За словами Абазовича, До Квон написав лист із в’язниці, в якому повідомив про свої зв’язки зі Спайчем. Ці звинувачення викликали бурхливу реакцію: партія «Європа зараз!» категорично спростувала їх, заявивши, що лист був написаний під тиском Абазовича. Сам До Квон пізніше публічно спростував інформацію про фінансову підтримку Спаїча.

Ще одним спірним моментом стало подвійне громадянство Мілойко. У 2023 році його кандидатуру на пост президента відхилили через громадянство Сербії, отримане в 2009 році для спрощення поїздок до Японії.