Сінкявічюс Міндаугас: литовський політик і голова Соціал-демократичної партії з 2026 року
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2Fc35ddba0-d503-4e80-8477-7bf273af853c.jpeg)
Сінкявічюс Міндаугас — після відставки уряду в червні 2026 року став головним кандидатом на посаду прем'єр-міністра
Біографія
Міндаугас Сінкявічюс народився 20 червня 1984 року в місті Йонава, Литва.
Освіта
У 2003 році, після закінчення школи, Міндаугас вступив до Вільнюського університету. Через чотири роки він здобув ступінь бакалавра з менеджменту та ділового адміністрування на економічному факультеті.
З 2004 по 2008 рік Сінкявічюс навчався заочно в Університеті Миколаса Ромеріса, де здобув ступінь бакалавра права. У 2009 році він закінчив Міжнародну магістратуру в ISM Університеті менеджменту та економіки, отримавши кваліфікацію магістра маркетингу та менеджменту.
У 2015 році Сінкявічюс захистив дисертацію на здобуття докторського ступеня з соціальних наук у галузі менеджменту. Крім рідної литовської, він володіє англійською та російською мовами.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F0fabeab6-8646-4824-bf15-0d771e365b2b.jpeg)
Сім'я
Батько Міндаугаса — Рімантас Сінкявічюс, також відомий політик, колишній депутат Сейму, міністр транспорту (2012–2016) та економіки (2020).
Мати — Лігіта Сінкявічене. Вона була державною службовицею, яка працювала головною спеціалісткою в Агентстві з охорони навколишнього середовища. У Міндаугаса є сестра Рута Ясілене. Вона працює юристкою і є партнеркою в адвокатській конторі.
У червні 2017 року Сінкявічюс одружився з Айсте Плукайте.
Кар'єра
Політична кар'єра Міндаугаса Сінкявічюса розпочалася у 2007 році, коли його було обрано до ради Йонавського районного самоврядування. Вже наступного року він став заступником мера, а у 2011 році вперше посів посаду мера Йонави, яку займав до 2016 року.
Того ж року, після того як Соціал-демократична партія Литви сформувала коаліцію з Союзом селян і зелених Литви, Сінкявічюса було призначено міністром економіки та інновацій в уряді Саулюса Скверняліса. Однак його перебування на цій посаді було недовгим.
У 2017 році голова партії Гінтаутас Палуцкас вивів соціал-демократів із коаліції. Міндаугас ухвалив політичне рішення піти у відставку разом із партією, залишивши посаду міністра 12 жовтня 2017 року.
Наступні півтора року він працював директором підприємства «Jonavos vandenys». У 2019 році Міндаугаса знову було обрано мером Йонави. Того ж року його обрали президентом Асоціації місцевих влад Литви, і він став одним із найпомітніших мерів у країні.
У 2024 році через звинувачення у «чековій справі» Сінкявічюс втратив посаду мера. Проте в березні 2025 року Міндаугас домігся повного виправдання у Верховному суді Литви, який скасував усі обвинувальні вироки.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F8da1e719-14a4-4b58-9453-2ef1f0428c12.jpeg)
Він негайно повернувся до виконання обов'язків мера Йонави, а 1 травня 2026 року був обраний головою Соціал-демократичної партії Литви. 16 червня 2026 року Міндаугас Сінкявічюс заявив про свій намір обійняти посаду прем'єр-міністра.
Компромат
Найгучнішим епізодом у біографії Сінкявічюса стала так звана «чекова справа». У 2023 році активіст Андрюс Тапінас і його портал Laisvės TV виявили, що Міндаугас на посаді мера використовував кошти, виділені на діяльність членів ради, для придбання двох телевізорів та інших товарів.
Проти нього було порушено кримінальну справу: меру інкримінували зловживання службовим становищем, підробку документів і привласнення майна. У 2024 році Міндаугаса було засуджено. Апеляційний суд присудив йому штраф у розмірі 12 500 євро та заборонив обіймати посади в державних і муніципальних установах строком на три роки. Однак Міндаугас оскаржив цей вирок і у 2025 році був повністю виправданий.
Крім того, у 2024 році привернуло увагу працевлаштування Сінкявічюса на посаду комерційного директора в будівельній компанії «Fegda». Цей факт став предметом суспільного інтересу.
Річ у тім, що компанія побудувала неякісну дорогу до військового полігону Руднінкай, а міністерство оборони, яке тоді очолювала соціал-демократка Довіле Шакалене, не вимагало усунути недоліки.
Сам Сінкявічюс заперечував, що використовував свій вплив для представництва інтересів компанії, і заявляв, що ніколи не виступав від її імені перед центральною владою.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Fadmin%2F94bca485-29a3-40dc-880a-7571852b2179.jpeg)