Мітч Макконнелл

Макконнелл Мітч: американський політик і сенатор США від штату Кентуккі з 1985 року

Макконнелл Мітч — очолював республіканців у Сенаті довше за будь-якого іншого партійного лідера в історії США та домігся міцної консервативної більшості у Верховному суді

Біографія

Еддісон Мітчелл (Мітч) Макконнелл III народився 20 лютого 1942 року в місті Шеффілд, штат Алабама, США. У 1944 році, коли Мітчу було два роки, він захворів на поліомієліт. Хвороба паралізувала верхню частину його лівої ноги.

Хлопчика лікували в реабілітаційному інституті Рузвельта в Уорм-Спрінгс. Це лікування позбавило його інвалідності. Родина, за словами Макконнелла, ледь не розорилася через витрати на лікування.

Дитинство Макконнелла минуло на американському Півдні. Він виріс у місті Атенс в Алабамі, де його дід і двоюрідний дід тримали похоронне бюро.

У 1950 році батька, який служив в армії, направили до форту Гордон, і родина переїхала до Огасти, штат Джорджія. Макконнеллу тоді було вісім років. У 1956 році родина оселилася в Луїсвіллі, штат Кентуккі.

Освіта

У Луїсвіллі Макконнелл навчався в школі «Дюпон Мануал» і в передостанньому класі був обраний президентом учнівської ради. У 1964 році він закінчив Луїсвіллський університет, отримавши ступінь бакалавра з політології з відзнакою.

В університеті він очолював студентську раду коледжу мистецтв і наук та був членом студентського братства. Того ж року він брав участь у мітингах за громадянські права та стажувався в сенатора Джона Шермана Купера. Пізніше Макконнелл казав, що робота з Купером надихнула його самому балотуватися до Сенату.

У 1967 році Мітч закінчив юридичний коледж Університету Кентуккі. Там його обрали президентом асоціації студентів-юристів. Одразу після випуску він склав іспит на право адвокатської практики.

Сім'я

Батьки Макконнелла — Еддісон Мітчелл Макконнелл-молодший і Джулія Оден (уроджена Шоклі). Батько був військовим. Предки Макконнелла по обох лініях походять зі Шотландії, Ірландії та Англії.

Першою дружиною Макконнелла була Шеррілл Редмон. Вони перебували в шлюбі з 1968 по 1980 рік. Від цього шлюбу в нього три доньки: Портер, Елеонор і Клер. Портер керує кампаніями лівої коаліції «Take on Wall Street». Шеррілл Редмон після розлучення стала дослідницею фемінізму в коледжі Сміт і очолила там колекцію Софії Сміт.

У 1993 році Макконнелл одружився з Елейн Чао. Вона вісім років була міністром праці за президента Джорджа Буша-молодшого. Елейн стала першою жінкою азійського походження, яка обійняла в США посаду рівня члена кабінету. До цього Чао очолювала Корпус миру та благодійну організацію «United Way of America». За першого терміну Дональда Трампа вона була міністром транспорту. В останні роки Чао займається благодійністю.

У 2018 році організація OpenSecrets оцінювала статок сенатора більш ніж у 34 мільйони доларів. Зараз оцінки перевищують 65 мільйонів.

Кар'єра

З 1968 по 1970 рік Макконнелл працював головним помічником із законодавства сенатора Марлоу Кука у Вашингтоні. У 1971 році Мітч намагався балотуватися до законодавчих зборів штату, але його не допустили через термін проживання.

Після цього він працював у юридичній фірмі та вів вечірній курс політології в Луїсвіллському університеті. У жовтні 1974 року за президента Джеральда Форда Мітч став заступником помічника генерального прокурора США. У 1975 році він тимчасово очолював управління зі зв'язків із Конгресом при Міністерстві юстиції. У 1977 році Макконнелл виграв вибори на пост «судді-виконавця» округу Джефферсон. У 1981 році він переобрався.

У 1984 році Мітч виграв вибори до Сенату. Він виявився єдиним республіканцем у країні, який переміг чинного сенатора-демократа того року. Макконнелл також став першим республіканцем після 1968 року, який переміг на загальноштатних виборах у Кентуккі. Згодом він переобирався шість разів.

З 1997 по 2001 рік Макконнелл очолював Національний республіканський сенаторський комітет. Ця структура збирає гроші та допомагає кандидатам-республіканцям вигравати місця в Сенаті. У лютому 1999 року він проголосував за відсторонення президента Білла Клінтона від посади.

У 2003 році Макконнелл став «партійним організатором» більшості. Ця посада друга за значущістю в керівництві фракції. Її власник відповідає за дисципліну голосувань.

Після поразки республіканців на виборах 2006 року колеги обрали його лідером меншості. Лідер фракції визначає порядок денний роботи Сенату та веде переговори з опонентами. Коли республіканці отримали більшість у 2014 році, Макконнелл став лідером більшості. У червні 2018 року він став найдовшим керівником республіканців у Сенаті в американській історії.

Після перемоги на виборах 2014 року Макконнелл майже заблокував призначення суддів Обамою. В останні два роки президента Сенат затвердив лише 18 окружних суддів і одного апеляційного. Це найнижчий показник з часів Гаррі Трумена.

Після смерті судді Верховного суду Антонена Скалії в лютому 2016 року Макконнелл оголосив, що Сенат не розглядатиме кандидата Обами. За його словами, місце має посісти людина, обрана після президентських виборів. Кандидатуру Мерріка Гарланда Сенат так і не розглянув. Пізніше він назвав це найважливішим рішенням у своїй кар'єрі.

За Трампа Макконнелл перетворив судову систему на головний пріоритет. У квітні 2017 року він скасував правило про 60 голосів для кандидатів до Верховного суду. За чотири роки Сенат затвердив 234 федеральних суддів. Республіканці також ухвалили податкову реформу 2017 року та закон про кримінальну реформу «First Step Act». Провал спроби скасувати реформу охорони здоров'я Обами в 2017 році послабив репутацію Макконнелла як тактика.

Після виборів 2020 року він визнав перемогу Джо Байдена лише 15 грудня. 6 січня 2021 року Макконнелл публічно засудив спроби Трампа скасувати підсумки виборів. Пізніше він назвав штурм Капітолію «невдалим заколотом». У жовтні 2021 року Макконнелл переконав 11 республіканців проголосувати за підвищення стелі держборгу й тим самим запобіг дефолту.

28 лютого 2024 року Макконнелл оголосив про відхід із посади лідера фракції. У січні 2025 року його змінив Джон Тьюн. У лютому 2025 року він повідомив, що не балотуватиметься на восьмий термін. За другого терміну Трампа Макконнелл голосував проти кандидатур Піта Гегсета, Тулсі Габбард і Роберта Кеннеді-молодшого. Журнал «Time» тричі включав його до списку ста найвпливовіших людей світу: у 2015, 2019 і 2023 роках.

Макконнелл послідовно підтримував військову допомогу Україні. Він називав її прямою інвестицією в безпеку США. У липні 2024 року Україна нагородила його орденом «За заслуги» I ступеня.

Скандал

У березні 1967 року Макконнелл записався рядовим до армійського резерву. Резервні частини майже не відправляли воювати у В'єтнам, тому таке місце вважалося вигідним. Через кілька тижнів на зборах у форті Нокс у нього діагностували неврит зорового нерва. Мітча визнали непридатним до служби та з почестями звільнили. Політичні суперники потім не раз нагадували про цей епізод у виборчих кампаніях.

У 2019 році до Макконнелла прилипло прізвисько «Московський Мітч». Воно з'явилося після того, як політик не пустив до Сенату законопроєкти, що зобов'язували кандидатів повідомляти про пропозиції допомоги від іноземних урядів. Критики побачили в цьому поступку Росії. Він обурився прізвиськом і називав себе «воїном Холодної війни».