Мохаммад-Багер Галібаф

Галібаф Мохаммад-Багер: голова Ісламської консультативної ради (парламенту) Ірану з 28 травня 2020 року

Галібаф Мохаммад-Багер - ексгенерал КВІР та багаторічний мер Тегерана, чиє ім'я пов'язують із придушенням студентських протестів, низкою корупційних скандалів та жорстоким розгоном демонстрацій 2025-2026 років

Біографія

Мохаммад-Багер Галібаф народився 23 серпня 1961 року в місті Торкабе, остан (провінція) Хорасан-Резаві, Іран.

Освіта

Мохаммад-Багер здобув ступінь бакалавра із соціальної географії в Тегеранському університеті. Потім він закінчив магістратуру з геополітики в Ісламському університеті Азад. Докторський ступінь з політичної географії Галібаф захистив в Університеті Тарбіат Модарес. 

Також має кваліфікацію пілота, сертифікованого для польотів на деяких літаках Airbus.

Сім'я

Хоссейн Галібаф, батько політика, за походженням був курдом. Він працював бакалійником у місті Мешхед. Мати Хейролнесса Буджмехрані мала перські корені. У Мохаммад-Багера був брат Хасан, який загинув під час ірано-іракської війни.

У 1982 році Мохаммад-Багер одружився зі своєю сусідкою Захрою Садат Мошир (народилася 1968 року). Після того як Галібаф став мером Тегерана, Захра обійняла посаду радниці та очолила відділ у справах жінок у столичному муніципалітеті.

Подружжя має трьох дітей: Еліас, Есхак і Мар'ям. Син Есхак неодноразово домагався постійного виду на проживання в Канаді. Однак у лютому 2024 року канадський міністр у справах імміграції Марк Міллер повідомив про відмову. Він назвав режим, який представляє батько заявника, причетним до тероризму та системних порушень прав людини.

Кар'єра

Військову кар'єру Галібаф розпочав у 1980 році. З початком ірано-іракської війни він вступив до Корпусу вартових ісламської революції. Мохаммад-Багер командував бригадою Імама Рези, а потім дивізією «Наср».

З 1994 по 1997 рік Галібаф очолював інженерний штаб «Хатам аль-Анбія». Під його керівництвом було побудовано залізницю, що з'єднує Мешхед і Серахс. У 1996 році він отримав звання генерал-майора.

З 1997 по 2000 рік Мохаммад-Багер командував Повітряно-космічними силами КВСВ. У 1999 році, під час студентських протестів, він був одним із 24 командирів КВІР, які підписали лист із погрозами президенту-реформісту Мохаммаду Хатамі. У листі йшлося про те, що військові візьмуть ситуацію у свої руки, якщо протести не будуть придушені.

У 2000 році Верховний лідер Алі Хаменеї призначив Галібафа начальником поліції Ірану. Цю посаду він обіймав до 2005 року. У квітні 2005 року Мохаммад-Багер подав у відставку з військових посад заради участі в президентських виборах, на яких посів четверте місце.

У вересні того ж року міська рада Тегерана обрала Галібафа мером столиці. На цій посаді він залишався до 2017 року, двічі переобираючись у 2007 та 2013 роках. За його каденції в Тегерані розширили мережу метрополітену, добудували телевежу Мілад і звели торговий центр Iran Mall, що став одним із найбільших у світі. Водночас місто за Галібафа накопичило борг близько 50 трильйонів туманів.

У 2013 році Галібаф знову балотувався в президенти й посів друге місце, поступившись Хасану Рухані. У 2017 році він висувався втретє, але зняв свою кандидатуру на користь консервативного кандидата Ібрахіма Раісі.

З 2017 по 2020 рік Мохаммад-Багер входив до Ради з визначення доцільності. Уперше парламент обрав його своїм головою у травні 2020 року. У 2024 році його переобрали на цю посаду. Тоді ж Мохаммад-Багер учетверте балотувався в президенти й посів третє місце.

Після вбивства секретаря Вищої ради національної безпеки Алі Ларіджані в березні 2026 року Галібаф фактично взяв на себе вироблення стратегічних рішень у керівництві країни, тоді як командувач КВІР Ахмад Вахіді відповідав за військову тактику, а президент Масуд Пезешкіан — за повсякденне управління.

У квітні 2026 року Галібаф очолив іранську делегацію на переговорах про припинення вогню в Ісламабаді. Водночас західні ЗМІ повідомляли, що адміністрація Трампа розглядає Галібафа як можливого переговірника і навіть потенційного нового лідера Ірану. Сам Мохаммад-Багер публічно заперечував факт переговорів зі США, називаючи повідомлення про них спробою маніпулювати ринками.

Компромат

Під час студентських протестів 1999 року Галібаф особисто брав участь у вуличних побиттях демонстрантів. На аудіозаписі, що просочився у 2013 році, він розповідав, як роз'їжджав на задньому сидінні мотоцикла й бив протестувальників палицями, не приховуючи гордості за ці дії.

У 2003 році Галібаф в обхід протоколу Ради національної безпеки віддав наказ застосувати вогнепальну зброю проти студентів і наполягав на дозволі ввести поліцію до студентських гуртожитків. У 2002 та 2004 роках за його вказівкою поліція затримувала десятки журналістів, інтелектуалів і правозахисників, а декого з них тримали під вартою місяцями.

Галібаф фігурував у кількох корупційних скандалах. У 2017 році спливла справа холдингу «Яс», керівництво якого частково складалося з генералів КВІР. Компанію звинувачували в розкраданні близько 13 трильйонів туманів муніципальних коштів на завищених підрядах.

Розслідування міської ради виявили передачу понад двох тисяч об'єктів муніципальної нерухомості наближеним особам за заниженими цінами, а журналіста, який писав про ці угоди, за позовом Галібафа посадили до в'язниці. Повідомлялося також про хабар у розмірі 65 мільярдів туманів, який заплатили, щоб зупинити парламентське розслідування діяльності мерії.

У 2022 році в мережі з'явилися фотографії, на яких дружина та родичі Галібафа повертаються з Туреччини з двадцятьма валізами дитячих речей. Критики вказували на лицемірство Мохаммад-Багера, який раніше публічно засуджував чиновників за подібні витрати за кордоном під час економічної кризи. Пізніше з'явилися відомості, що родина Галібафа придбала в Стамбулі дві квартири загальною вартістю близько 1,6 мільйона доларів.

Під час протестів 2025-2026 років Галібаф публічно назвав протестувальників ворогами, «зачинщиками заколоту» й терористами, виправдовуючи жорсткі дії силовиків. Журнал Time охарактеризував Галібафа як політика зі стійкою репутацією підлабузника та корупціонера.