Морган Максвіні

Максвіні Морган Джеймс: колишній голова адміністрації прем'єр-міністра Великобританії (жовтень 2024 – лютий 2026 рр.)

Максвіні Морган Джеймс — був змушений піти у відставку з посади очільника адміністрації Кіра Стармера через скандал навколо лобіювання ним призначення Пітера Мендельсона, пов'язаного з Джеффрі Епштейном, послом у США

Біографія

Морган Джеймс Максвіні народився 19 квітня 1977 року в місті Макрум, графство Корк, Ірландія.

Освіта

У 17 років Максвіні переїхав до Великобританії. Перша спроба отримати тут вищу освіту провалилася. Морган кинув навчання протягом року. У другій половині 1990-х Максвіні кілька місяців прожив у кібуці Сарид в Ізраїлі. У 21 рік він вступив до Університету Мідлсекс, де вивчав маркетинг та політологію.

Сім'я

Батько Моргана, Тім Максвіні, був старшим партнером в аудиторській фірмі. Його дід по батьковій лінії воював в Ірландській республіканській армії під час війни за незалежність.

Максвіні одружений з Імоджен Вокер. Вона політик-лейбористка, членкиня британського парламенту з 2024 року. У вересні 2025 року Імоджен була призначена помічницею урядового організатора (посада молодшого міністра). У пари є син.

Кар'єра

У 1994 році Морган у віці 17 років переїхав до Лондона, де працював на будівництвах. Через три роки Максвіні вступив у Лейбористську партію, влаштувавшись у штаб-квартирі простим стажером.

Його першою серйозною роботою стала посада у відділі, який займався політичними атаками на опонентів та захистом своєї партії від критики (так званий відділ «атаки та спростування»).

Максвіні був «молодшим оператором бази даних», який збирав та систематизував компромат на політиків-суперників, факти, цитати, вразливі місця в їх програмах: все, що потім можна було використати у передвиборній боротьбі.

У 2005 році Моргана відправили на так звані «маргінальні округи», де у лейбористів і конкурентів (консерваторів, ліберальних демократів) були майже рівні шанси на перемогу. Завданням Максвіні було об'їжджати ці «гарячі точки» та агітувати за лейбористів, щоб перетягнути голоси на їхній бік.

Наступного року він брав участь у політичній кампанії в одному з районів Лондона — Ламбеті. Там лейбористи намагалися отримати владу в місцевій раді. Максвіні взяли до команди кандидата Стіва Ріда, щоб організувати всю виборчу кампанію «на землі». Морган координував агітаторів, організовував зустрічі, контролював розповсюдження листівок.

Одночасно з цим він сам невдало балотувався до Ради Саттона. Після перемоги Ріда Максвіні став його керівником апарату в Раді Ламбета.

З 2008 по 2010 рік Морган був головним стратегом кампанії з розгрому ультраправої Британської національної партії в лондонському районі Баркінг і Дагенем. Він розробив для лейбористів ефективну агітацію, яка перехопила у націоналістів теми патріотизму та безпеки. Цей великий успіх привів до його підвищення до керівника апарату всіх місцевих політиків-лейбористів по всій країні в Асоціації місцевого самоврядування.

У 2015 році Максвіні провалився як менеджер, програвши кампанію кандидата в лідери партії Ліз Кендалл. Однак у 2017 році він взяв реванш, заснувавши «мозковий центр» («Лейбористи разом») для таємної війни проти чинного лівого лідера Джеремі Корбіна. Саме Максвіні особисто обрав Кіра Стармера як майбутнього лідера та склав для нього покроковий план захоплення влади всередині партії, а потім і в країні.

Морган очолив успішну кампанію Стармера на виборах лідера партії у 2020 році та став його керівником апарату. У червні 2021 року, після провалу на довиборах, його перевели на «стратегічну роль», але він залишився ключовим радником.

У вересні 2021 року Максвіні призначили директором з кампаній Лейбористської партії. На цій посаді він централізував процес відбору кандидатів до парламенту, відсіюючи лівих кандидатів, та керував підготовкою до виборів 2024 року, консультуючись із зарубіжними колегами з Демократичної партії США.

Після перемоги лейбористів на виборах у липні 2024 року Максвіні був призначений головою з політичної стратегії на Даунінг-стріт, 10. У серпні в ЗМІ з'явилися повідомлення про напруженість між ним і тодішнім головою адміністрації Сью Грей, включаючи перестановку його робочого місця.

Після відставки Грей 6 жовтня 2024 року Максвіні зайняв посаду голови адміністрації прем'єр-міністра. На цій посадці Морган провів менше півтора року та пішов у відставку 8 лютого 2026 року.

Компромат

Максвіні постійно звинувачували в тому, що він створює всередині партії свою замкнуту групу. Його головним методом була жорстка підкилимна боротьба: він висував наверх своїх людей, а всіх лівих політиків та прихильників Корбіна відсував на задній план і витісняв із партії.

У вересні 2021 року аналітичний центр «Лейбористи разом» Максвіні був оштрафований Виборчою комісією на 14 тисяч фунтів за понад 20 порушень закону про фінансування, включаючи приховування пожертв на суму понад 730 тисяч фунтів.

У лютому 2026 року стало відомо, що «Лейбористи разом» під його керівництвом платили PR-агенству APCO Worldwide за стеження за журналістами, які критикували Стармера. Він також працював над підривом росту лівого новинного сайту The Canary та встановленням тісних зв'язків з The Guardian.

Головний скандал, що призвів до його відставки, пов'язаний із Пітером Мендельсоном. Морган пролобіював його призначення послом у США, проігнорувавши попередження про зв'язки Мендельсона з педофілом Епштейном. Коли скандал спалахнув і Мендельсона звільнили, провину за це катастрофічне рішення поклали на Максвіні.

Під тиском, 8 лютого 2026 року, Морган подав у відставку, прийнявши на себе повну відповідальність за рекомендацію щодо призначення Мендельсона. Його відхід поставив під питання і майбутнє самого Кіра Стармера на посаді прем'єр-міністра.