Ненсі Фезер

Фезер Ненсі: міністерка внутрішніх справ Німеччини з 2021 року

Фезер Ненсі — колишня очільниця гессенського відділення Соціал-демократичної партії, перша в німецькій історії жінка, яка очолила федеральне міністерство внутрішніх справ

Біографія

Ненсі Фезер народилася 13 липня 1970 року в місті Бад-Зоден, федеральна земля Гессен, Німеччина.

Освіта

Після закінчення школи Альберта Ейнштейна в місті Швальбах-на-Таунусі в 1990 році Фезер вступила до університету Йоганна Вольфганга Гете у Франкфурті-на-Майні. Тут Ненсі вивчала право. Вона також закінчила один семестр у нині закритому Новому коледжі Каліфорнії в Сан-Франциско.

Сім'я

Ненсі з'явилася на світ у родині державного службовця Хорста Фезера (1942-2003). Він був мером міста Швальбах-на-Таунусі з 1989 по 2002 рік. 

У віці 45 років Ненсі народила сина Тіма від юриста і політика Ейка Грюнінга. Пара разом вже понад 20 років, але офіційно Ненсі та Ейк одружилися у 2012 році. 

Кар'єра

З 1996 по 1998 рік Фезер працювала на кафедрі публічного права, філософії права та порівняльного правознавства імені Гюнтера Франкенберга у Франкфурті-на-Майні. 

У 2000 році вона стажувалася у Вищому земельному суді Франкфурта, юридичній фірмі Robert J. Shepard в Сан-Франциско, була науковою співробітницею в глобальній юридичній фірмі Clifford Chance у Франкфурті. З 2000 по 2007 рік Ненсі працювала в юридичній фірмі Görg. Вона входить до складу опікунської ради фонду "Меморіал убитим євреям Європи".

Фезер рано зацікавилася суспільно-політичним життям. Вже у вісімнадцять років вона приєдналася до Соціал-демократичної партії Німеччини. У 1996 році Ненсі очолила міський осередок партії у Швальбах-на-Таунусі. 

З 1999 по 2009 рік і з 2015 по 2021 рік вона була заступницею голови, а з 2009 по 2015 рік - очільницею СДПН в районі Майн-Таунус.

З 2003 по 2015 рік Фезер була членкинею окружного виконавчого комітету СДПН Гессен-Південь, а з 2000 по 2009 рік — членкинею правління робочої групи соціал-демократичних юристів Гессен-Південь. 

У 2013 році вона була обрана до виконавчої ради СДПН Гессен. З лютого 2014 по 2019 рік Ненсі була його генеральним секретарем. У березні 2019 року Фезер висунула свою кандидатуру на посаду голови гессенського відділення СДПН після того, як Торстен Шефер-Гюмбель оголосив про свій відхід з політики. 

Ненсі була обрана головою на партійній конференції Гессена восени того ж року. У березні 2024 року її змінив на цій посаді Серен Бартол.

У жовтні 2007 року Фезер була призначена міністеркою юстиції Гессена в тіньовому кабінеті Андреа Іпсіланті. У 2009 році Ненсі стала заступницею голови групи та представницею з внутрішньої політики парламентської групи СДПН в Гессені.

Фезер була членкинею районної ради округу Майн-Таунус з 1993 року і членкинею міської ради в рідному Швальбах-на-Таунусі з 2006 року. Крім того, з квітня 2003 по грудень 2021 року Ненсі була депутаткою парламенту землі Гессен.

Наприкінці 2021 року канцлер Олаф Шольц запропонував Фезер очолити федеральне міністерство внутрішніх справ та місцевих товариств. На цій посаді Ненсі стала першою в історії Німеччини жінкою.

Одним з основних напрямків своєї роботи на посаді очільниці МВС Фезер назвала боротьбу з правим екстремізмом, який, за її словами, став найбільшою загрозою вільному, демократичному порядку.

Влітку 2024 року її відомство заборонило випуск журналу Compact, який підтримував праворадикальну партію "Альтернатива для Німеччини", за загрозу безпеці держави через розпалювання ненависті до євреїв, мусульман та іноземців.

Критика 

На початку 2022 року міжвідомчий аналітичний центр GASIM опублікував дослідження, в якому попереджав, що реформи Фезер у міграційній політиці можуть збільшити нелегальну міграцію та полегшити роботу контрабандистів. 

Влітку того ж федеральний кабінет міністрів прийняв рішення за пропозиціями голови МВС з міграційної політики щодо "права на проживання з можливостями". 

Ці заходи були покликані дати можливість залишитися в Німеччині іноземцям, які прожили тут протягом п'яти років, мають роботу або стабільний дохід, а також володіють німецькою мовою. Однак нововведення стосувалися лише тих, хто прибув до Німеччини до 1 січня 2022 року. Це повинно було не створювати помилкових стимулів для міграції. 

У майбутньому іноземні кваліфіковані робітники зможуть привозити до Німеччини подружжя та неповнолітніх дітей без необхідності попереднього підтвердження знання ними німецької мови. Християнські демократи розкритикували ці зміни, назвавши їх "величезними стимулами для нелегальної міграції до Німеччини".