Олег Гетман

Гетман Олег Олександрович: український економіст і координатор експертних груп Економічної експертної платформи

Гетман Олег Олександрович — розповідає про те, що відбувається з курсом гривні, бюджетом і податками, а також аналізує, як війна та санкції впливають на російську економіку

Біографія

Олег Олександрович Гетман народився в Києві, Україна.

Освіта

Олег закінчив 84-ту столичну середню школу, а згодом вступив до Національного транспортного університету.

Сім'я

Відомостей про сімейний стан Гетмана, дружину чи дітей у відкритих джерелах немає.

Кар'єра

Професійний шлях Гетмана пов'язаний з українськими аналітичними центрами та експертними платформами, що працюють у сфері економічної та податкової політики.

У 2015 році він публікувався на порталі VoxUkraine, де вийшла його стаття про реформування ПДВ. У 2018 році там же був опублікований його коментар до матеріалу про вплив податку на виведений капітал на стан бюджету.

Одним з етапів його кар'єри стала робота з коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) — українською платформою, що об'єднує громадські організації та експертів, які просувають реформи в різних сферах державного управління.

З 2020 року його основним місцем діяльності є Економічна експертна платформа, де він обіймає посаду координатора експертних груп. У межах цієї роботи він об'єднує та представляє позиції українських аналітичних центрів з питань бюджетної, податкової та митної політики, реформування трудового законодавства та боротьби з тіньовою економікою.

Паралельно Гетман виступає асоційованим експертом одного з найстаріших українських аналітичних центрів, що спеціалізується на економічних дослідженнях — CASE Україна.

Значна частина його публічної активності пов'язана з постійним аналізом стану російської економіки в умовах війни та санкцій. В інтерв'ю, яке він давав у листопаді 2025 року, Гетман оцінював загальний стан воєнної економіки Росії як такий, що характеризується «поступовим наростанням кризових явищ».

Експерт розмірковував про те, скільки ще Росія здатна вести війну і у що обходиться продовження дій Володимира Путіна. Пізніше, того ж місяця, він аналізував настрої росіян щодо війни. Олег зазначав, що незадоволення в суспільстві, ймовірно, наростатиме в міру посилення економічних обмежень і зниження рівня життя.

Гетман регулярно виступає й на теми, що стосуються можливостей тиску на російську нафтову галузь. Зокрема, він коментував ситуацію, пов'язану з планами Саудівської Аравії щодо нарощування власного нафтовидобутку, що мало суттєво скоротити бюджетні надходження Росії.

Олег аналізував варіанти, якими володіє Захід для передачі Україні заморожених російських активів, зазначаючи, що західні партнери прагнуть при цьому мінімізувати власні втрати.

Упродовж 2025 року Гетман неодноразово коментував перспективи валютного ринку. Він пояснював українцям, чого очікувати від осінньої динаміки курсу, розмірковував про те, чому наприкінці року курс долара може зрости і чи варто скуповувати валюту, обговорював ймовірність різкого обвалу гривні вже після 1 січня 2026 року. Крім того, Гетман висловлювався про можливий перехід України на євро в разі відмови від прив'язки гривні до долара.

Наприкінці листопада 2025 року він докладно розібрав умови нової програми розширеного фінансування між МВФ та Україною обсягом 8,1 мільярда доларів, розрахованої на 48 місяців.

У своїй колонці для Forbes Гетман підтримав більшість запропонованих Фондом ініціатив, включно з переходом до європейської моделі оподаткування посилок з Китаю (так звана система One stop shop, за якої маркетплейси самі сплачують ПДВ) та впровадженням в українське законодавство міжнародних стандартів автоматичного обміну податковою інформацією про операторів цифрових платформ (Модельні правила ОЕСР і Директива ЄС DAC7).

За його розрахунками, пільга на посилки без оподаткування у 2025 році обійшлася бюджету приблизно у 17,9 мільярда гривень недоотриманих надходжень, а у 2026 році втрати можуть зрости до 27 мільярдів гривень.

Гетман критично висловився щодо однієї з ініціатив Меморандуму з МВФ — пропозиції знизити поріг обов'язкової реєстрації платником ПДВ для фізичних осіб-підприємців другої та третьої груп.

На його думку, такий захід не вирішить проблему ухилення від податків, а, навпаки, спровокує дроблення малого бізнесу та приховування обігів, як це вже відбувалося після запровадження ліміту переходу на касові апарати.

Замість зниження порогу ПДВ він запропонував альтернативний набір заходів: впровадження загального правила протидії ухиленню від податків (GAAR), правил боротьби з фрагментацією бізнесу під час адміністрування ПДВ, перехід до ризик-орієнтованого підходу у фіскалізації, індексацію порогу переходу на ПДВ на рівень накопиченої інфляції, а також створення системи стимулів для споживачів, які запитують фіскальні чеки.

Гетман також системно висвітлює проблему сірих схем у сфері підакцизних товарів і на ринку праці. Він вказував, що використання ФОП замість офіційного працевлаштування («схема ФОП замість трудового договору») коштує державному бюджету України 16–19 мільярдів гривень втрат щорічно, а дроблення бізнесу та приховування обігів — ще 10–13 мільярдів гривень на рік.

У своїх більш ранніх матеріалах, що публікувалися на профільних ресурсах, він також аналізував масштаби тіньового сектору в підакцизних галузях, оцінюючи щорічні втрати держави від сірих схем у цій сфері у 37–40 мільярдів гривень, а також розбирав недоліки Національної стратегії доходів до 2030 року, підготовленої Міністерством фінансів України.

Окрім письмових колонок, Гетман регулярно дає інтерв'ю українським радіостанціям і виданням. У травні 2026 року він виступав на Radio NV, де обговорював умови надання Україні кредиту від міжнародних партнерів на 90 мільярдів євро, реформу митниці, оподаткування посилок, роботу НАБУ та БЕБ, а також перспективи запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців.