Олег Кивлюк

Олег Кивлюк: Porsche поза декларацією, службове житло і мільйонні активи — що приховує майновий профіль родини ТЦК 

Колишній начальник Волинського обласного ТЦК та СП Олег Кивлюк — офіцер із багаторічним військовим досвідом, який пройшов шлях від служби у ЗСУ до керівних посад у системі територіальних центрів комплектування. Після звільнення він перейшов у цивільний сектор, однак його родина опинилася у фокусі журналістських розслідувань через питання прозорості декларування та структури майна. 

1. Біографія
2. Освіта
3. Сім’я
4. Кар’єра
5. Компромат
6. Декларація

Біографія

Олег Кивлюк — український військовий та колишній посадовець територіальних центрів комплектування. Народився 28 січня 1983 року в місті Хмельницький. Військову кар’єру розпочав у 1998 році, вступивши до Київського військового ліцею. Після завершення навчання продовжив службу у Збройних силах України.

Проходив службу в складі міжнародного миротворчого контингенту в Косово (2008 рік), а також у бойових підрозділах ЗСУ, зокрема у 51-й окремій механізованій бригаді. З 2014 року брав участь у бойових діях на сході України в складі підрозділів територіальної оборони, зокрема в районах Дебальцевого та навколишніх населених пунктів.

Освіта

Олег Кивлюк здобував військову освіту за класичною офіцерською траєкторією, характерною для кадрових офіцерів Збройних сил України. Першим етапом стала підготовка у Київському військовому ліцеї, який традиційно розглядається як базовий рівень формування майбутніх офіцерів. Саме там закладається дисциплінарна та командна база, а також первинні навички військової служби.

Після цього Кивлюк продовжив професійну військову освіту в Одеському інституті сухопутних військ, де у 2004 році завершив навчання на загальновійськовому факультеті. Цей заклад готує командирів тактичної ланки для різних родів військ, із фокусом на управління підрозділами в польових умовах, тактичне планування та бойову координацію. Таким чином, його освітня траєкторія повністю відповідає типовому шляху кадрового офіцера, який готується до служби у лінійних підрозділах ЗСУ.

Сім’я

Олег Кивлюк перебуває у шлюбі з Богданою Кивлюк, яка також проходить службу в системі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Подружжя виховує трьох дітей — двох доньок та сина. Старша донька — Косовець Ганна Євгенівна, молодша донька — Кивлюк Анастасія Олегівна, син — Кивлюк Олег Олегович. Діти є членами сім’ї суб’єкта декларування відповідно до поданих декларацій та враховуються при формуванні сімейного майнового та соціального статусу.

За відкритими даними, родина тривалий час проживає у Луцьку, де поєднує військову службу та роботу в державному секторі.

Водночас саме сімейний майновий блок Кивлюків став предметом підвищеної уваги журналістських розслідувань. За даними декларацій, що перебувають у відкритому доступі, основним публічним джерелом інформації про фінансовий стан родини фактично виступає декларація дружини, оскільки сам Олег Кивлюк після звільнення з посади начальника Волинського обласного ТЦК не має повністю відкритих декларацій у публічному реєстрі НАЗК.

Журналісти звертають увагу, що в таких умовах оцінити реальний майновий стан родини складно, адже значна частина інформації про доходи, активи та користування майном залишається непрозорою або фрагментарно відображеною. Саме це, за оцінками розслідувачів, і створює підґрунтя для публічних запитань щодо відповідності способу життя родини задекларованим доходам.

Кар'єра

Кар’єра Олег Кивлюк формувалася як класичний шлях кадрового офіцера, який пройшов усі ключові етапи військової служби — від базової підготовки до керівних посад у системі територіальних центрів комплектування.

Військову кар’єру Кивлюк розпочав ще у 1998 році, коли фактично став на шлях професійного військового. У період до 2004 року він проходив базову та вищу військову підготовку, після чого був розподілений до лав Збройних сил України.

У 2004–2014 роках проходив службу у ЗСУ на різних офіцерських посадах. За цей період він набув практичного досвіду командування підрозділами та роботи у польових умовах, що стало основою його подальшого кар’єрного зростання.

У 2008 році брав участь у складі українського миротворчого контингенту в Косово, що передбачало службу в багатонаціональному середовищі та виконання завдань у рамках міжнародних операцій з підтримання миру.

З початком російської агресії у 2014 році Олег Кивлюк був залучений до участі в АТО у складі батальйону територіальної оборони «Волинь».

На посаді заступника начальника штабу батальйону він фактично виконував функції оперативного управління підрозділом і, за даними відкритих джерел, брав участь у координації дій у районах активних бойових дій, зокрема на Донеччині.

Після короткого періоду поза військовою службою у 2015 році Кивлюк у 2016 році знову повернувся до Збройних сил України, цього разу вже у систему військових комісаріатів, які згодом були реформовані у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Протягом цього періоду він обіймав різні керівні посади у структурі ТЦК на Волині, поступово просуваючись по службовій лінії та залучаючись до організації мобілізаційних процесів і роботи з військовозобов’язаними. Ключовим етапом стала його робота у період повномасштабного вторгнення Росії.

У березні 2022 року Олег Кивлюк був призначений начальником Волинського обласного ТЦК та СП — однієї з ключових структур, відповідальних за мобілізаційні заходи в регіоні. На цій посаді він перебував до серпня 2023 року. Саме цей період припав на найінтенсивнішу фазу мобілізаційних процесів в Україні, що зробило його фігуру публічно помітною в регіональному контексті. Після звільнення з військової служби у 2023 році Кивлюк залишив систему ТЦК і перейшов до цивільної сфери. Невдовзі він працевлаштувався у комунальне підприємство Луцькспецкомунтранс, де обійняв посаду в відділі управління персоналом із функціями, пов’язаними з веденням військового обліку.

За даними відкритих джерел, ця посада передбачає поєднання кадрової роботи з взаємодією з територіальними центрами комплектування та іншими державними структурами, що фактично дозволило Кивлюку залишитися дотичним до військово-адміністративної системи, але вже у цивільному статусі.

Компромат

Ім’я Олег Кивлюк неодноразово потрапляло у фокус журналістських розслідувань, зокрема матеріалів Центру журналістських розслідувань «Сила правди» та інших регіональних медіа. Основний масив зауважень стосується невідповідності між задекларованими доходами посадовця та фактичним способом життя його родини.

Преміальний автомобіль поза деклараціями

Одним із ключових епізодів, на який звернули увагу журналісти, стало користування сім’єю Кивлюків автомобілем преміумкласу — Porsche Cayenne 2017 року випуску.

За даними розслідувань, транспортний засіб офіційно зареєстрований не на родину посадовця, а на третю особу — киянку Аліну Маленьку, яка пов’язана з бізнесом у сфері одягу. При цьому автомобіль регулярно фіксувався у користуванні сім’ї Кивлюків і фактично використовувався як повсякденний транспорт.

Журналісти звертають увагу, що цей автомобіль відсутній у деклараціях як самого Кивлюка (після звільнення його декларації недоступні у публічній частині реєстру НАЗК), так і у звітності його дружини Богдана Кивлюк. Це породжує питання щодо реального користування майном, яке мало б бути відображене як актив або об’єкт користування.

Окремо в матеріалах зазначається, що власниця авто публічно підтверджувала передачу машини у користування, однак юридичний статус такої передачі та її умови залишаються непрозорими.

Неповнота та суперечності у деклараціях

Ще одним блоком претензій стали декларації дружини посадовця. За даними журналістів, у різні періоди в деклараціях Богдани Кивлюк відображалися окремі транспортні засоби, однак згодом вони зникали без чітких пояснень щодо продажу або відчуження.

Також звертається увага на те, що в деклараціях відсутня системна інформація про доходи чоловіка, хоча сім’я продовжує вести активний фінансовий та майновий обіг. У публічних документах фіксується відсутність заощаджень, що, за оцінками розслідувачів, не корелює з фактичними витратами родини.

Прихована частина декларацій та закритість даних

Окремим предметом критики стала відсутність у відкритому доступі декларацій самого Олег Кивлюк після завершення його служби на посаді начальника Волинського обласного ТЦК.

Журналісти зазначають, що така ситуація суттєво ускладнює публічний контроль за можливими конфліктами інтересів та оцінку повноти задекларованих активів. У результаті ключовим джерелом інформації про фінансовий стан родини фактично залишаються лише декларації дружини.

Нерухомість і майнові розбіжності

Окремий блок зауважень стосується нерухомого майна. У матеріалах розслідувань згадується, що родина користується службовою квартирою, наданою Міністерством оборони України, однак цей факт не відображений у деклараційній звітності.

Крім того, журналісти повідомляли про земельну ділянку у місті Володимир, на якій, за даними місцевих джерел і реєстрів, зведено житловий будинок, що формально обліковується як «незавершене будівництво». Цей об’єкт також не був належним чином відображений у публічних деклараціях.

Сумнівні операції з майном та родинні зв’язки

У матеріалах розслідувань додатково згадуються операції з транспортними засобами, які викликають запитання щодо реальної вартості та умов продажу. Зокрема, фігурують факти перепродажу автомобілів між членами родини або пов’язаними особами, що може свідчити про формальне переміщення активів без фактичної зміни контролю над ними.

Також журналісти звертають увагу на можливе оформлення частини майна на третіх осіб або родичів, що ускладнює встановлення повного обсягу активів сім’ї.

Декларація

У відкритій частині Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК декларації Олега Кивлюка після звільнення з посади начальника Волинського обласного ТЦК та СП фактично відсутні. Доступ до документів, які могли б відображати його актуальний майновий стан, закритий або обмежений, що унеможливлює повноцінний публічний аналіз доходів, активів та фінансових зобов’язань посадовця.

У той же час у публічному доступі залишаються декларації його дружини — Богдани Кивлюк, чинної військовослужбовиці. У декларації Богдани Кивлюк, чинної військовослужбовиці Волинського обласного ТЦК та СП, наведено обмежений перелік відомостей про майновий стан родини, який, однак, дає уявлення про основні активи, формально задекларовані посадовицею та її чоловіком.

Згідно з поданими даними, сім’я Кивлюків володіє та користується щонайменше трьома об’єктами нерухомості: житловий будинок площею 111,7 м² у Волинській області, набутим 25 листопада 2025 року у власність чоловіка — Олега Кивлюка. Орієнтовна вартість об’єкта на дату набуття становить близько 1,49 млн грн; земельна ділянка площею 2100 м², оформлена на чоловіка у 2020 році; квартира площею 83 м² у Луцьку, якою користується сама декларантка, однак право власності на неї належить чоловіку. Окремо зазначається, що власником об’єкта також виступає Міністерство оборони України, що вказує на службовий характер житла.

Таким чином, фактичне проживання родини пов’язане зі службовою квартирою в Луцьку, наданою у користування, а також із приватним будинком та земельною ділянкою, оформленими на чоловіка.

У декларації зафіксовано два автомобілі, що належать чоловіку: Opel Ampera-e (2019 року випуску), придбаний у 2025 році, вартістю близько 374 тис. грн, вантажний автомобіль MAN TGS 26.360 (2011 року), придбаний у 2025 році, вартістю понад 1,5 млн грн. Інших транспортних засобів у декларації не зазначено.

Сукупні доходи родини формуються переважно із заробітної плати та соціальних виплат: заробітна плата Богдани Кивлюк у Волинському ТЦК та СП — понад 630 тис. грн на рік; заробітна плата чоловіка в комунальному секторі (за сумісництвом та основним місцем роботи в різні періоди) — понад 230 тис. грн; пенсійні виплати чоловіка — близько 465 тис. грн; додаткові соціальні виплати та допомога — понад 50 тис. грн. Також у декларації зазначено аліментні надходження у розмірі понад 64 тис. грн. Інформація про значні заощадження або валютні активи відсутня. У розділі фінансових активів зазначено лише банківські рахунки в ПАТ КБ «ПриватБанк», без уточнення залишків коштів.