Олег Постернак

Постернак Олег Олександрович: український політтехнолог та керівник Центру політичної розвідки

Постернак Олег Олександрович — просуває імідж українських політиків із різних таборів: від Кличка та Тимошенко до Медведчука і Рабиновича

Біографія

Олег Олександрович Постернак народився 19 вересня 1983 року в селі Залужжя Теплицького району Вінницької області, Україна.

Освіта

Олег виріс в Ізмаїлі Одеської області в родині моряка. У 2000 році він закінчив Ізмаїльську середню школу №3 із золотою медаллю.

Після школи Постернак вступив на історичний факультет Ізмаїльського державного гуманітарного університету. У 2005 році він здобув диплом з відзнакою за спеціальністю «Історія та правознавство».

У 2010 році він захистив в Одеському національному університеті імені Мечникова дисертацію на тему «Буржуазія південних губерній Російської імперії під час революції 1905-1907 років» і здобув ступінь кандидата історичних наук.

Сім'я

Постернак перебуває у шлюбі з 2015 року.

Кар'єра

У 2002 році Постернак опублікував свій перший політичний матеріал у всеукраїнській газеті «День». Після завершення університету Олег певний час працював журналістом газети «Собеседник Измаила».

У 2006-2012 роках він викладав на кафедрі всесвітньої історії, а згодом на кафедрі суспільних наук Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Постернак читав лекції з політології, історії дипломатії, політичних систем зарубіжних країн та історії слов'янських народів. За ці роки Олег опублікував понад 30 наукових статей і став співавтором двох підручників з регіональної історії.

З 2010 по 2012 рік Олег працював заступником декана історичного факультету, а потім заступником декана факультету економіки та інформатики того ж університету.

У 2004 році, під час президентських виборів та Помаранчевої революції, він працював у районному виборчому штабі кандидата в президенти Віктора Ющенка.

У 2005-2009 роках Постернак був політичним консультантом Ізмаїльської районної організації партії «Народний Союз “Наша Україна”». У 2006 році Олега обрали депутатом Ізмаїльської районної ради Одеської області за списком блоку «Наша Україна». Олег був секретарем постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики та висвітлення роботи ради.

На позачергових парламентських виборах 2007 року він був заступником керівника місцевого штабу блоку «Наша Україна — Народна самооборона».

У 2008 році Постернак очолив «Центр регіональної політики “Меридіан”», який до 2012-2013 років займався правовим та інформаційним супроводом місцевих виборів, польовою агітацією та підбором членів виборчих комісій і спостерігачів.

У 2010 році Олег балотувався в депутати Ізмаїльської міської ради, але вже від партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. Постернак тоді депутатського мандата не отримав.

Пізніше він очолив місцеву організацію партії УДАР. У 2013-2015 роках керував районним штабом цієї партії, займаючись зокрема інформаційним супроводом виборчих кампаній Віталія Кличка.

З 2012 року Постернак перебрався до Києва, де почав працювати консультантом на виборах народного депутата в одномандатному окрузі. Він підтримав Революцію гідності і став ініціатором мітингів Євромайдану в Ізмаїлі.

За роки роботи політтехнологом Олег провів 16 виборчих кампаній як керівник штабу кандидатів у народні депутати по мажоритарних округах, кандидатів у міські голови, кандидатів у депутати обласних та районних рад, а також кандидатів на посади голів об'єднаних територіальних громад.

Серед партій, які Постернак консультував на рівні районних, обласних та центральних організацій, значаться «Фронт змін», «Сильна Україна», УДАР, «Батьківщина» та «Слуга народу».

З 2015 року Олег обіймав посаду заступника директора з інновацій, інформатизації та маркетингу компанії Globe International Lyceum. У 2014 році Постернак створив у Києві аналітичну структуру, яка об'єднала групу експертів під назвою «Центр політичної розвідки». З 2016 року він є членом Асоціації професійних політичних консультантів України.

Як публіцист Постернак багато років пише колонки з виборчого права, політтехнологій та електоральної психології для видань «Українська правда», «24 канал», УНН, «Коментарі», «Фокус», а також для Gordonua.com, Главреда, Delo.ua та порталу «Телеграф».

За власними оцінками, він готує близько 200 колонок і телевізійних ефірів на рік. Олег регулярно коментує внутрішню та зовнішню політику на каналах «Україна24», «Прямий», «4 канал», «Еспресо TV», «Ми — Україна», «Новини.Live», «Freedom», а також виступає для іноземних телеканалів Японії, Латвії, Польщі та Німеччини.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Постернак зосередився на коментуванні війни, роботи антикорупційних органів НАБУ, САП та БЕБ, а також міжнародної політики довкола України, зокрема просував тези про так звану Київську угоду безпеки, яка розроблялася в Офісі президента.

Компромат

Видання «Тексти» включило Олега Постернака до «Бази псевдосоціологів і прихованих піарників». Причиною стали зв'язки з практикою замовних експертних коментарів.

У травні-жовтні 2015 року вийшло щонайменше чотири хвалебні коментарі Постернака про Віталія Кличка, що збіглося в часі з його власною роботою в штабі партії УДАР та заняттям «інформаційним супроводом» виборчої кампанії мера Києва.

Подібним чином Олег неодноразово позитивно висловлювався про Юлію Тимошенко, зокрема публікуючи десятки подібних коментарів на сайті «Вечірні вісті», який належить самій Тимошенко.

У 2018 році Постернак публічно підтримував Олександра Вілкула, називаючи його «новим партійним лідером» для промислових регіонів південного сходу країни. У той же період він регулярно виступав із позитивними оцінками дій майбутніх зрадників України Віктора Медведчука та Вадима Рабиновича; був постійним гостем телеканалів, пов'язаних з Медведчуком.

У жовтні 2020 року журналісти програми «Бігус.Інфо» виявили таблицю з гонорарами, які виплачувалися експертам за позитивні згадки блогера-пропагандиста Анатолія Шарія, що транслює антиукраїнські тези, а також його політичної партії під час ефірів на проросійських телеканалах.

У цьому списку фігурував і Постернак. З лютого по травень 2020 року він взяв участь щонайменше у шести подібних ефірах. Згідно з матеріалами розслідування, завданням таких експертів було ніби випадково згадувати Шарія та його партію в позитивному контексті або просувати тези, які раніше вже озвучував сам блогер.